16 лютого 2023 року Справа № 280/477/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
17 січня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача стажу роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 24.03.1984, зокрема страхового стажу з 24.03.1984 по 24.03.2000;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу страховий стаж роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 24.03.1984, зокрема страховий стаж з 24.03.1984 по 24.03.2000, повторно розглянути заяву позивача від 27.12.2022 про призначення пенсії передбаченої ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 23.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що після досягнення пенсійного віку він у встановленому порядку звернувся з заявою про призначення пенсії за віком. Проте, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із начебто недостатністю загального страхового стажу. Позивач вважає, що відповідачем протиправно та без наявності на те правових підстав відмовлено йому у зарахуванні до страхового стажу з 24.03.1984 по 24.03.2000, що у свою чергу призвело до безпідставної відмови у призначенні пенсії. Просить задовольнити позовні вимоги.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що 27.12.2022 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 04.01.2023 №084250002923, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. В якості підстав для відмови у призначенні пенсії зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону №1058 становить 29 років, а відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 16 років 10 місяців 8 днів.
Також, у вищевказаному рішення вказано на те, що відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 24.03.1984, оскільки на титульній сторінці, в записах про звільнення нечитабельні печатки та наведений рік заповнення трудової книжки.
Позивач не погодившись з відмовою Пенсійного фонду у призначенні пенсії, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком відповідач вказав на те, що страховий стаж позивача становить 16 років 10 місяць та 8 днів, а мінімально необхідний страховий стаж для призначення пенсії становить, у випадку позивача, 29 років.
При цьому, позивач у позовній заяві посилається на те, що йому протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи з 24.03.1984 по 24.03.2000.
Відповідно до відомостей з трудової книжки НОМЕР_1 , судом встановлено, що позивач протягом спірного періоду працював:
з 24.03.1984 по 31.03.1990 у Гуляйпільському міжгосподарському підприємстві по виробництву продуктів птахівництва;
з 01.04.1990 по 19.07.1999 - птице-радгоспі «Зарічний»;
з 24.11.1999 по 24.03.2000 - ВАТ «Птахофабрика Зарічна».
Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Суд зазначає, що періоди роботи позивача з 24.03.1984 по 31.03.1990, з 01.04.1990 по 19.07.1999 та з 24.11.1999 по 24.03.2000 у трудовій книжці оформленні належним чином, зокрема містять дати прийняття на роботу, дати звільнення з роботи, номери та дати наказів по підприємству, відтиски печаток підприємств, підписи уповноважених осіб, тощо.
Посилання відповідача на те, що у трудовій книжці містяться нечитабельні печатки, а також на титульному аркуші наведений рік заповнення трудової книжки, суд відхиляє, оскільки зазначені обставини жодним чином не перешкоджають можливості перевірити та підтвердити періоди трудової діяльності позивача за період з 24.03.1984 по 31.03.1990, з 01.04.1990 по 19.07.1999 та з 24.11.1999 по 24.03.2000.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу з 24.03.1984 по 31.03.1990, з 01.04.1990 по 19.07.1999 та з 24.11.1999 по 24.03.2000.
В свою чергу, позовні вимоги про зарахування до страхового стажу періоду з 24.03.1984 по 24.03.2000 у цілому задоволенню не підлягають, оскільки з трудової книжки встановлено, що у зазначений період позивач не весь був зайнятою застрахованою особою.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м.Суми, вул.Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 стажу роботи за період з 24.03.1984 по 31.03.1990, з 01.04.1990 по 19.07.1999 та з 24.11.1999 по 24.03.2000, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 24.03.1984.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24.03.1984 по 31.03.1990, з 01.04.1990 по 19.07.1999 та з 24.11.1999 по 24.03.2000, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 24.03.1984, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.12.2022 про призначення пенсії передбаченої статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова