Справа № 481/389/23
Провадж.№ 1-кс/481/283/2023
17.02.2023 року слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг клопотання прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023152270000087 від 16.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, про арешт майна,
Встановила :
16.02.2023 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся з клопотанням про арешт майна прокурор Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 , в обґрунтування якого вказала, що 15.02.2023 року до чергової частини ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення з КНП «Казанківська лікарня» про те, що на автодорозі Н-11 сталася дорожньо-транспортна пригода. Виїздом слідчо-оперативної групи на місце події було встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухався по автодорозі Н-11 сполученням Кривий Ріг-Миколаїв, на автомобілі марки «Renault» модель «Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 , та в цей час, здійснюючи обгін, допустив зіткнення передньою частиною даного автомобіля з боковою частиною автомобіля марки «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , що був під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював поворот наліво, в с. Михайлівка Баштанського району Миколаївської області. В результаті ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у виді переломів 3,4,5 ребер, та пасажир автомобіля автомобілі марки «Renault» модель «Trafic» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому великого бугорка головки правої плечової кістки.
Проведено огляд місця вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого було зафіксовано її обстановку, сліди на дорожньому полотні та розташування транспортних засобів з механічними слідами пошкоджень. При цьому транспортні засоби, а саме: автомобіль марки «Renault» модель «Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2016 року випуску, власником якого є ТОВ «Авто Логістик», та автомобіль марки «Hyundai» модель «Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які було оглянуто та вилучено до ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Вилучене майно, за постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП у Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_8 від 16.02.2023 року, визнане речовими доказами та передане на зберігання до автомобільного майданчика ВП №1 Баштанського РВП ГУНП у Миколаївській області.
Враховуючи те, що вищевказані автомобілі можуть мати значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, з метою схоронності, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, прокурор вважає за необхідне накласти арешт на зазначене майно.
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилась, подала заяву про розгляд клопотання в її відсутність, просила його задовольнити, з підстав, викладених у ньому.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час і місце його проведення, причину неявки не повідомив.
За такого, розгляд клопотання проводиться за відсутності учасників розгляду та без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно обґрунтоване і підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим (прокурором) вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Диспозиція ч.1 ст.286 КК України передбачає порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Як вбачається з матеріалів в провадженні ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12023152270000087 відомості про яке внесені 16.02.2023 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухався по автодорозі Н-11 сполученням Кривий Ріг-Миколаїв, на автомобілі марки «Renault» модель «Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 , та в цей час, здійснюючи обгін, допустив зіткнення передньою частиною даного автомобіля з боковою частиною автомобіля марки «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , що був під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював поворот наліво, в с. Михайлівка Баштанського району Миколаївської області. В результаті ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у виді переломів 3,4,5 ребер, та пасажир автомобіля автомобілі марки «Renault» модель «Trafic» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому великого бугорка головки правої плечової кістки.
Слідчим СВ відділення поліції №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, з метою розкриття кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речових доказів у кримінальному провадженні, знарядь вчиненого злочину, виявлення, фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, було проведено огляд місця події, виявлено місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди зі слідами та розташування транспортних засобів автомобілі марки «Renault» модель «Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля марки «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , з механічними слідами пошкоджень.
Вказані транспортні засоби було оглянуто та вилучено до ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, визнано речовими доказами за постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_8 від 16.02.2023 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що вилучені транспортні засоби мають значення речового доказу, є знаряддям та предметом вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт вказаного майна з дотриманням строків, встановлених ч. 5 ст.171 КПК України
До клопотання прокурором додано: витяг з ЄРДР №12023152270000087 від 16.02.2023 року з якого убачається, що 16.02.2023 року було зареєстровано кримінальне провадження з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими ч.1 ст.286 КК України; рапорт ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_9 від 15.02.2023 року, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.02.2023 року, довідки лікаря КНП «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради Миколаївської області ОСОБА_10 , протоколи допиту учасників ДТП.
Під час розгляду клопотання встановлено, що власником транспортного засобу автомобіля «Renault» модель «Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «АвтоЛогістік», а автомобіля марки «Hyundai» модель «Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_5 .
Слідчий суддя погоджується з думкою прокурора, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки майна, передбаченого статтею 98 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з ЄРДР у вказаному кримінальному проваджені і ці обставини доведено прокурором доданими до клопотання доказами, а відтак існують реальні підстави для накладення арешту на це майно, яке вилучене за результатами огляду місця події від 15.02.2023 року, з метою збереження такого і використання його як доказів у кримінальному провадженні.
Разом з тим, необхідно зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Також, слідчий суддя, встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає вимогам ч.2 ст.170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника (володільця) майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.
Отже, слідчий суддя, перевіривши вище зазначене майно, на яке прокурор просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно у вигляді заборони користування та розпорядження ним, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати наявність існування ризиків, передбачених ч.11 ст.170 КПК України.
Керуючись ст.ст. 98,170-173 КПК України, слідчий суддя
Постановила :
Клопотання прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони користування, розпорядження майном, вилученим 15.02.2023 року під час огляду місця ДТП в рамках кримінального провадження №12023152270000087 від 16.02.2023 року, а саме:
1) автомобіль марки «Renault» модель «Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2016 року випуску, власником якого є ТОВ «Авто Логістик», що розташоване за адресою: вул. Юрія Кондратюка, 1, м. Дніпро, який фактично перебуває у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2) автомобіль марки «Hyundai» модель «Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Відповідно ч. 1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя