Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323
Іменем України
19.08.2010Справа №2-21/1806.1-2010
За позовом Приватного підприємства «Спортивно-розважальний комплекс «Водяний світ-99», м. Євпаторія, вул. Горького, 1
До відповідачів 1. Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія, пр. Леніна, 2,
2. Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія, пр. Леніна, 2,
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії», м. Євпаторія, вул. Некрасова, 45.
За участю Прокуратури АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 21;
Про визнання права власності.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Від позивача Гриценюк І.Ю., довіреність б/н від 16.03.2009 р., представник;
Від відповідачів 1. Сидельникова Г.О., довіреність № 158/02-29 від 15.02.2010 р., головний спеціаліст;
2. Скорицька Ю.А., посвідчення № 654, представник, довіреність у матеріалах справи.
Третя особа не з'явився;
Прокурор Яковлєв О.О., посвідчення № 09242;
Сутність спору: Позивач - Приватне підприємство «Спортивно-розважальний комплекс «Водяний світ-99» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Євпаторійської міської ради, у якому просив визнати за Приватним підприємством «Спортивно-розважальний комплекс «Водяний світ-99» право власності на самочинно побудовані об'єкти: пансіонат літер «А», загальною площею 1532,7 кв. м.; ангар літер «М», площею підвалини 108,6 кв. м.; підсобну будівлю літер «Л», площею підвалини 18,8 кв. м.; навіс № 1, площею підвалини 4,9 кв. м.; навіс № 2, площею підвалини 95 кв. м.
11 лютого 2009 року позивачем було надано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив визнати за Приватним підприємством «Спортивно-розважальний комплекс «Водяний світ-99» право власності на самовільно збудовані: пансіонат літер «А»- а -а1 - а2» - загальною площею 1532,7 кв. м.; площею підвалини 638,8 кв. м.; ангар літер «М1», площею підвалини 108,6 кв. м.; підсобну будівлю літер «Л1», площею підвалини 18,8 кв. м.; навіс № 1, площею підвалини 4,9 кв. м.; навіси № 2, 3, 4, 5 кожен площею підвалини 45 кв. м., розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Горького, буд. 1.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 11 лютого 2009 року позовні вимоги були задоволені у повному обсязі. Визнано за Приватним підприємством «Спортивно-розважальний комплекс «Водяний світ-99» (м. Євпаторія, вул. Горького, 1; код ЄДРПОУ 3012245) право власності на самочинно збудовані: пансіонат літер «А» - а - а1 - а2» - загальною площею 1532,7 кв. м.; площею підвалини 638,8 кв. м.; ангар літер «М1», площею підвалини 108,6 кв. м.; підсобну будівлю літер «Л1», площею підвалини 18,8 кв. м.; навіс № 1, площею підвалини 4,9 кв. м.; навіси № 2, 3, 4, 5 кожен площею підвалини 45 кв. м., що розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Горького, буд. 1.
Постановою Севастопольського апеляційного Господарського суду від 14 квітня 2009 року рішення Господарського суду АР Крим від 11 лютого 2009 року у справі № 2-26/10204-2008 було залишено без змін.
10 липня 2009 року Першим заступником прокурора АР Крим було подане касаційне подання на рішення Господарського суду АР Крим від 11 лютого 2009 року.
Постановою Вищого Господарського суду України від 26 листопада 2009 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2009 року та рішення Господарського суду АР Крим від 11 лютого 2009 року у справі № 2-26/10204-2008 було скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.
Ухвалою Верховного суду України від 11 лютого 2010 року було відмовлено у порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 26 листопада 2009 року у справі № 2-26/10204-2008.
Відповідно до ухвали Господарського суду АР Крим від 06 квітня 2010 р. справу № 2-21/1806.1-2010 було прийнято до провадження суддею Господарського суду АР Крим Чонговою С.І. та призначено до розгляду.
28 квітня 2010 р. третьою особою до матеріалів справи було надано відзив на позов, у якому третя особа просить розглядати справу у відсутність його представника.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 20 травня 2010 р. було замінено найменування третьої особи на Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації в м. Євпаторія».
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.
Представник першого відповідача у судове засідання з'явився, вимоги позову не визнає.
Представник другого відповідача у судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечував.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день та місце слухання справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність третьої особи, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у третьої особи було достатньо часу для надання документів, необхідних за їх думкою, для розгляду спору.
У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідачів, висновок прокурора, суд, -
Приватне підприємство «Спортивно-розважальний комплекс «Водяний світ-99» у відповідності із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.10.2004 р. за № 5104612 є власником 89/100 часток оберту човново-прокатної станції, розташованої у м. Євпаторія по вул. Горького, 1, на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.2004 р. серії ВВМ № 343004.
На підставі рішення Євпаторійської міської ради за № 4-30/134 від 14.04.2005 р., між Євпаторійською міською радою та Приватним підприємством «Спортивно-розважальний комплекс «Водяний світ-99» було укладено договір оренди земельної ділянки від 07.08.2008 р., у відповідності з яким позивач прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 2364,00 кв. м. з земель рекреації, на якій розташований комплекс човново-прокатної станції та яка знаходиться за адресою: м. Євпаторія по вул. Горького, 1. Земельна ділянка передана строком до 14.04.2054 р.
З матеріалів справи вбачається, що під час дії договору оренди, позивачем господарським способом на вказаній земельній ділянці здійснено будівництво пансіонату літ. «А» - а - а1 - а2» - загальною площею 1532, 7 кв. м.; площею підвалини 638,8 кв. м.; ангар літ. «М1», площею підвалини 108,6 кв. м.; підсобну будівлю літ. «Л1», площею підвалини 18,8 кв. м.; навіс № 1, площею підвалини 4,9 кв. м.; навіси № 2, 3, 4, 5 кожен площею підвалини 45 кв. м.
Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Загальні засади здійснення будівництва об'єктів нерухомості визначені у статті 375 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Отже, право на забудову земельної ділянки, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про основи містобудування» під правом на забудову (будівництво) розуміється можливість користувача земельної ділянки здійснювати на ній будівництво у порядку, встановленому законом. Недотримання особами, що здійснюють будівництво, вимог, передбаче них статтею 375 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання такого будівництва самочинним.
Згідно статті 18 Закону України «Про основи містобудування» будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад. Це право ради можуть делегувати відповідним виконавчим органам.
Доказів наявності дозволів на здійснення будівництва позивачем не надавалось, що виходячи з положень частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України надає підстави стверджувати про здійснення позивачем самочинного будівництва.
Відповідно до статті 375 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Отже, суть самочинного будівництва обумовлює презумпцію неможливості виникнення права власності на неправомірно збудований об'єкт. Це означає, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього, оскільки будівництво було здійснене без дотримання передбаченого законом порядку його здійснення і не може бути законною підставою для виникнення права власності на такий об'єкт.
Відповідно приписам частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі, під уже збудоване нерухоме майно.
Суд не може прийняти до уваги посилку позивача на укладений з відповідачем Євпаторійською міською радою договір оренди земельної ділянки від 12.06.2009 р. та рішення Євпаторійської міської ради від 29.05.2009 р. № 5-45/29 щодо передачі позивачу в оренду земельної ділянки, на якій вже розташований пансіонат для його обслуговування, виходячи з наступного.
Зазначеним рішенням та договором не передається земельна ділянка саме під самовільно збудоване майно, а надається для обслуговування майна.
Суд приймає до уваги, що зазначене рішення було прийнято та договір укладений після прийняття Господарським судом АР Крим рішення у справі № 2-26/10204-2008 про визнання права власності на спірне самочинне збудоване майно, яке у подальшому було скасоване постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2009 р. у даній справі.
Суд не може також вважати доведеною посилку позивача на те, що спірне самочинне будівництво не порушує прав інших осіб, а, отже, відповідно пункту 5 статті 376 Цивільного кодексу України за ним може бути визнане право власності на таке майно.
Як витікає з матеріалів справи відповідач - Євпаторійська міська рада як власник земельної ділянки, заперечує щодо визнання права власності за позивачем на спірне майно, оскільки його будівництво суперечить місцевим правилам забудови м. Євпаторія та містобудівній документації міста, а також знаходиться у першій зоні санітарної охорони курорту, у якій можливо розміщення некапітальних спортивних майданчиків, некапітальних пляжних обладнань, душових, фонтанчиків, рятувальних станції і клубів, водноспортивних споруд, гідротехнічних споруд. Санітарний режим в 1 зоні (зона строгого режиму) охоплює пляжі, прибережну захисну полосу, а також прилеглу до пляжу територію шириною не менш 100 метрів. На території цієї зони встановлюється санітарний режим, який забезпечує охорону вод Чорного моря та його узбережжя від любого виду забруднення, проводиться озеленення та упорядкування. На цій території дозволяється проводити діяльність, пов'язану з використанням природних лікувальних факторів, на підставі науково обґрунтованих висновків та екологічної експертизи, виконувати берегоукріплювальні, протизсувні та протиерозійні роботи, будувати хвилелом, буни та інші гідротехнічні споруди, а також влаштовувати причали.
Згідно наданого відповідачами у судове засідання плану міста, розміщення спірного об'єкту нерухомості на зазначеній ділянці не передбачено. Спірний об'єкт нерухомості збудовано в пляжній зоні, що підтверджується генеральним планом міста Євпаторії.
Відповідно до місцевих правил забудови та використання територій, границю зони пляжів прийнято відповідно затвердженого плану міста і співпадає з рекомендованою границею першої зони санітарної охорони курорту.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає заперечення відповідача обґрунтованими та не має підстав для задоволення вимог позивача про визнання права власності на нерухоме майно.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з сплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 20 серпня 2010 р.
Враховуючи викладене, керуючись, ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.