Справа № 946/2625/22
Провадження № 2-а/946/20/23
16 лютого 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 608254 від 12.04.2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП і провадження по справі закрити. А також, просив стягнути з управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою серії ДПО18 № 608254 від 12.04.2022 року поліцейським відділу організації несення служби в м. Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що 12.04.2022 року о 11 годині 15 хвилин в Одеській області в м. Ізмаїл по проспекту Незалежності (колишня назва Суворова), 374 ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL VEKTRA, д/н НОМЕР_1 , іноземної реєстрації, який своєчасно не вивезено за межі України, чим порушив вимоги ст. ст. 380, 381 Митного кодексу України та положення ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП.
Із зазначеною постановою позивач не згоден, оскільки правил дорожнього руху України він не порушував. Ніяких належних доказів порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху окрім зазначеної постанови матеріали справи не містять.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою також просив не стягувати сплачений судовий збір з відповідача. Представник відповідача управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду відзив на позову заяву, яким в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що 12.04.2022 року о 11 год. 15 хв. в ході виконання службових обов'язків поліцейський відділу організації несення служби в м. Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Кіскін Сергій Валерійович, за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 374, виявив т/з «Opel Vectra» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , всупереч встановлених Митним кодексом України обмежень, а саме: порушено строк перебування транспортного засобу в режимі тимчасового ввезення терміном до 1 року. Вищевказаний транспортний засіб було ввезено на територію України в 2017 року іншим водієм, а саме ОСОБА_2 , після чого керування транспортним засобом було передано позивачу. В свою чергу ОСОБА_1 не поміщував транспортний засіб у митний режим тимчасового ввезення, чим порушив вимоги ст.ст. 380, 381 Митного кодексу України та положення ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП.
Також, позивач не заперечує та не спростовую, як на відеозаписі, так і в позовній заяві, той факт, що транспортний засіб «Opel Vectra» номерний знак НОМЕР_2 був ввезений на територію України іншою особою, та те, що останній раз в'їзд на територію України був в 2017 році.
Отже, враховуючи дату складання постанови (12.04.2022) та дату ввезення вищевказаного автомобіля (2017 рік), вбачається порушення строків перебування транспортного засобу, оскільки з дати ввезення автомобіля на територію України минуло 5 років. В обґрунтування власної правової позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт скоєння адміністративного правопорушення.Інспектор поліції мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача, розгляду справи на місці вчинення правопорушення, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необґрунтовані та не підкріплені нормами законодавства.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 12.04.2022 року поліцейським відділу організації несення служби в м. Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ДПО18 № 608254 відносно ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.
З постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.04.2022 року вбачається, що 12.04.2022 року о 11 годині 15 хвилин в Одеській області в м. Ізмаїл по проспекту Незалежності (колишня назва Суворова), 374 ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL VEKTRA, д/н НОМЕР_1 , іноземної реєстрації, який своєчасно не вивезено за межі України, чим порушив вимоги ст. ст. 380, 381 Митного кодексу України та положення ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП.
Частина 8 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.
Статтею 1 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст.16 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.
Разом з цим, ст. 31 Закону України "Про дорожній рух" передбачає, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності таабо отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Транспортні засоби, зареєстровані відповідними органами іноземних держав, які ввезені на територію України та перебувають під митним контролем, підлягають вивезенню або поміщенню в інший митний режим у строки, визначені законодавством з питань державної митної справи.
Згідно ст.380 Митного кодексу України визначено особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України. Тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більше як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть бути передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Із змісту ч.8 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення видно, що керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" регламентовано, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить, зокрема, регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
У відповідності до ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як вбачається зі змісту ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП видно, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В постанові Верховного Суду від 08.07.2020р. у справі № 177/525/17 суд дійшов висновків, що факт визнання особою вини у порушенні Правил дорожнього руху не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання постанови про накладення адміністративного стягнення.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Суд, зазначає, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Статтею247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідачем в даному випадку не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин не своєчасного вивезення транспортного засобу OPEL VEKTRA, д/н НОМЕР_1 з території України.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 608254 від 12.04.2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП.
У зв'язку із чим, суд вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 608254 від 12.04.2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП і провадження по справі закрити.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В свою чергу, судом приймається до уваги те, що позивач ОСОБА_1 не підтримує свої вимоги щодо стягнення з відповідача судового збору.
Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 90, 139, 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області від 11.01.2014 року, РНОКПП - НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 608254 від 12.04.2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП і провадження по справі закрити.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16 лютого 2023 року.
Суддя: О.О.Бурнусус