Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
Іменем України
18.08.2010Справа №2-8/2610.1-2010
За позовом - Відкритого акціонерного товариства ВМБП “Електрон”, м. Сімферополь
до відповідачів -
1. Алуштинської міської ради, м. Алушта.
2. Кримського республіканського підприємства “Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації”, м. Сімферополь
треті особи -
1. Міністерство юстиції України, м. Київ
2. Головне управління юстиції України в АРК, м. Сімферополь
3. Раду міністрів АР Крим, м. Сімферополь
4. виконавчий комітет Алуштинської міської ради, м. Алушта
про визнання недійсним рішення, визнання права власності та спонукання до виконання певних дій
Суддя Чумаченко С.А.
Від позивача - Москаленко Т.П, предст. дов. від 01.12.09р.
Від відповідачів -
1. Галенко В.А, пресдт. дов. від 11.01.10р.
2. не з'явився.
Треті особи -
1. Сухінін О.М, предст. дов. від 09.08.10р.
2. Кветнікова Н.В, пресдт. дов. від 11.05.10р.
3. Меленцова О.О, предст. дов. від 02.06.10р.
4. Галенко В.А, пресдт. дов. від 11.01.10р.
Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариства ВМБП “Електрон”, звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідачів Алуштинської міської ради і Кримського республіканського підприємства “Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації ”, просить суд:
- визнати недійсним рішення 35-ої сесії 5-го скликання Алуштинської міської ради № 35/4 від 17.12.2008р. в частині відміни рішення 14-ої сесії 5-ого скликання Алуштинської міської ради від 23.05.2007р. №14/26 “Про передачу 1-го поверху будинку №10 по вул. 15 Квітня, м. Алушта у власність ВАТ ВМБП “Електрон”;
- визнати право власності на 1-й перший поверх будинку №10 по вул. 15 Квітня в м. Алушта, загальною площею 136,0 кв.м.;
- зобов'язати КРП “Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації ” виконати Договір № 2962-243518 від 26.09.2008р., а саме оформити за позивачем право власності на об'єкт: 1-й поверх будинку №10 по вул. 15 квітня в м. Алушта, загальною площею 136,0 кв.м..
Рішенням господарського суду АРК від 10 листопада 2009 року по справі № 2-1/3612-2009 в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства ВМБП “Електрон” - відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2009 року рішення господарського суду АР Крим від 10 листопада 2009 року по справі № 2-1/3612-2009 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 06 квітня 2010 року постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2009 року та рішенням господарського суду АРК від 10 листопада 2009 року по справі № 2-1/3612-2009 скасовані, справа направлена на новий розгляду до господарського суду АР Крим.
Справа передана на розгляд судді Чумаченко С.А., справі привласнений №2-8/2610.1-2010.
В ході судового розгляду справи, представник Алуштинської міської ради надав пояснення, згідно до яких зазначив, що перший поверх будинку № 10 по вул. 15-го Квітня у м. Алушта із комунальної власності територіальної громади м. Алушти не передавався у власність ВАТ ВМБП “Електрон”. Акт прийому-передачі між сторонами не підписувався.
Також, як посилається і сам Позивач, до даного часу між ВАТ ВМБП “Електрон” і Алуштинською міською радою не підписаний акт прийому-передачі першого поверху будинку № 10 по вул. 15-го Квітня у м. Алушта
Справа слуханням відкладалася в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд
На підставі заяви ВАТ ВМБП “Електрон” "Про передачу у власність Відкритого акціонерного товариства "Виробниче монтажно-будівельне підприємство "Електрон" першого поверху будівлі, розташованої по вул. 15 Квітня, м. Алушта, в рахунок погашення зобов'язань за рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2006 року № 2-17/58-2006, яким з виконавчого комітету Алуштинської міської ради на користь позивача було стягнуто 498248,98 грн."
30 травня 2007 року 14 сесією 5-го скликання Алуштинської міської ради було прийнято рішення № 14/27 “Про передачу першого поверху будинку № 10 по вул. 15-го Квітня, м. Алушта у власність ВАТ ВМБП “Електрон”».
Відповідно до рішення Алуштинської міської ради № 14/27 від 30 травня 2007 року було вирішено:
- передати у власність ВАТ ВМБП “Електрон” перший поверх будинку № 10 по вул. 15-го квітня у м. Алушта.
- зобов'язати Сімферопольське МБРТІ оформити право власності за ВАТ ВМБП “Електрон” на перший поверх будинку № 10 по вул. 15-го Квітня у м. Алушта.
Рішенням 17 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради № 17/11 від 15 серпня 2007 року «Про скасування рішення 14 сесії 5 скликання №14/26 від 23 травня 2007 року, №14/27 від 30 травня 2007 року» вирішено - скасувати рішення 14 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 30 травня 2007 року № 14/27 "Про передачу першого поверху будинку № 10 по вул. 15-го Квітня у м. Алушта у власність Відкритому акціонерному товариству "Виробниче монтажно-будівельне підприємство "Електрон" .
20 лютого 2008 року рішенням господарського суду АР Крим по справі №2-25/17738-2007 вирішено - визнати пункт 2 рішення №17/11 від 15 серпня 2007 року «Про скасування рішення 14 сесії 5 скликання №14/26 від 23 травня 2007 року, №14/27 від 30 травня 2007 року», а саме в частині скасування рішення 14 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 30 травня 2007 року № 14/27 "Про передачу першого поверху будинку № 10 по вул. 15-го Квітня у м. Алушта у власність Відкритому акціонерному товариству "Виробниче монтажно-будівельне підприємство "Електрон" .
Постановою Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2008 року рішення господарського суду АР Крим від 20 лютого 2008 року по справі №2-25/17738-2007 залишено без змін.
17 грудня 2008 року 35 сесією 5 скликання Алуштинською міською радою прийнято рішення №35/4 «Про протестах прокурора на рішення Алуштинської міської ради №14/26 від 23 травня 2007 року і №14/27 від 30 травня 2007 року».
Відповідно до рішення Алуштинської міської ради від 17 грудня 2008 року №35/4 вирішено:
- задовольнити протести прокурора м. Алушти на рішення Алуштинської міської ради №14/26 від 23 травня 2007 року та рішення Алуштинської міської ради №14/27 від 30 травня 2007 року;
- скасувати рішення Алуштинської міської ради №14/26 від 23 травня 2007 року та рішення Алуштинської міської ради №14/27 від 30 травня 2007 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на порушення Алуштинською міською радою вимог діючого законодавства в частині безпідставного скасування прийнятого нею в межах повноважень рішення.
Суд розглянувши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступними підставами.
По перше: відповідно до Рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а", „б", „в", „г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України положення пунктів „а", „б", „в", „г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно частини 5 рішення Конституційний Суд України вважає, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 Кодексу).
Господарський суд звертаю увагу сторін, що юридичні та фізичні особи можуть мати статус суб'єкта господарювання, а можуть і не мати такого юридичного статусу в залежності від того, який від діяльності вони здійснюють, адже згідно статті З ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У випадку, якщо уповноваженим державним органом в межах земельних правовідносин порушено саме права суб'єкта господарювання, слід застосовувати положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин» від 18.02.2010 №1914-УІ згідно якого справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Із змісту рішення Конституційного Суду України вбачається, що до компетенції адміністративних судів відносяться земельні спори земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, тобто осіб, що не мають статусу суб'єктів господарювання, отже земельні спори, саме суб'єктів господарювання з органами місцевого самоврядування слід розглядати в порядку господарського судочинства, згідно пункту 6 частини 1 статті 12 ГПК України.
17 грудня 2008 року 35 сесією 5 скликання Алуштинською міською радою прийнято рішення №35/4 «Про протестах прокурора на рішення Алуштинської міської ради №14/26 від 23 травня 2007 року і №14/27 від 30 травня 2007 року».
Відповідно до рішення Алуштинської міської ради від 17 грудня 2008 року №35/4 вирішено:
- задовольнити протести прокурора м. Алушти на рішення Алуштинської міської ради №14/26 від 23 травня 2007 року та рішення Алуштинської міської ради №14/27 від 30 травня 2007 року;
- скасувати рішення Алуштинської міської ради №14/26 від 23 травня 2007 року «Про передачу будинку №3 по вул. Верхний тупик м. Алушти Відкритому акціонерному товариству "Виробниче монтажно-будівельне підприємство "Електрон"» та рішення Алуштинської міської ради №14/27 від 30 травня 2007 року «Про передачу першого поверху будинку № 10 по вул. 15-го Квітня, м. Алушта у власність ВАТ ВМБП “Електрон”».
Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Так, згідно до рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), вирішено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, згідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 19 березня 2010 року №2 «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" - при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до пункту 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
В ході судового розгляду справи, представник Алуштинської міської ради надав пояснення, згідно до яких зазначив, що перший поверх будинку № 10 по вул. 15-го Квітня у м. Алушта із комунальної власності територіальної громади м. Алушти не передавався у власність ВАТ ВМБП “Електрон”. Акт прийому-передачі між сторонами не підписувався.
Також, як посилається і сам Позивач, до даного часу між ВАТ ВМБП “Електрон” і Алуштинською міською радою не підписаний акт прийому-передачі першого поверху будинку № 10 по вул. 15-го Квітня у м. Алушта.
Таким чином, як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, між сторонами не виникли правовідносини, відповідно до приписів рішення Алуштинської міської ради №14/27 від 30 травня 2007 року «Про передачу першого поверху будинку № 10 по вул. 15-го Квітня, м. Алушта у власність ВАТ ВМБП “Електрон”».
Відкритим акціонерним товариством "Виробниче монтажно-будівельне підприємство "Електрон" не представлено суду доказів того факту, що останній здійснив будь-які дії щодо реалізації прав, пов'язаних з виконанням рішення Алуштинської міської ради №14/27 від 30 травня 2007 року «Про передачу першого поверху будинку № 10 по вул. 15-го Квітня, м. Алушта у власність ВАТ ВМБП “Електрон”».
Крім того, суд вважає за необхідним звернути увагу на те, що відповідно до прохальної частини позову ВАТ ВМБП “Електрон”», останній просить суд визнати недійсним рішення 35-ої сесії 5-го скликання Алуштинської міської ради № 35/4 від 17.12.2008р. в частині відміни рішення 14-ої сесії 5-ого скликання Алуштинської міської ради від 23.05.2007р. №14/26 “Про передачу 1-го поверху будинку №10 по вул. 15 Квітня, м. Алушта у власність ВАТ ВМБП “Електрон”.
Проте, відповідно до рішення 14-ої сесії 5-ого скликання Алуштинської міської ради від 23.05.2007р. №14/26 ВАТ ВМБП “Електрон” переданий будинок №3 по вул. Верхний тупик м. Алушта.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представником позивача не представлено суду ніяких доказів та правових обґрунтувань щодо визнання недійсним рішення Алуштинської міської ради від 23 травня 2007 року №14/26.
Враховуючи на вищевикладене, суд не має правових підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, позивачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов'язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача, в іншу чергу відповідач надав докази якими підтвердив обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
18 серпня 2010 року, після виходу з нарадчій кімнати, суд оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України, суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.