Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
Іменем України
19.08.2010Справа №2-8/1085-2010
За позовом - фізична особа - підприємець ОСОБА_2, м. Щолкіне
до відповідачів -
1. Щолкінська міська рада, м. Щолкіне
2. КП «Ленінське бюро технічної інвентаризації», смт Леніна
3. Виконавчий комітет Щолкінської міської ради, м. Щолкіне
третя особа - Державна архітектурна будівельна інспекція АР Крим, м. Сімферополь
про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.
Суддя С.А. Чумаченко
Від позивача - ОСОБА_3 представник по довіреності; фізична особа - підприємець ОСОБА_2
Від відповідачів - не з'явився.
Третя особа - не з'явився.
Суть спору: Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідачів із позовними вимогами, просить суд:
- визнати за позивачем право власності на спортивно-розважальний центр розташований за адресою АР Крим, Ленінський район, м. Щолкіне, по алеї №1, між стрілою та тиром;
- зобов'язати КП «Ленінське бюро технічної інвентаризації» видати позивачу свідоцтво про право власності на спортивно-розважальний центр розташований за адресою АР Крим, Ленінський район, м. Щолкіне, по алеї №1, між стрілою та тиром.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, передав суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд
23 грудня 2004 року рішенням Щолкінської міської ради «Про виділення земельної ділянки площею 200кв.м. ПП ОСОБА_2», вирішено виділити і дозволити ПП ОСОБА_2 складення проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для розміщення об'єкту обслуговування - спортивно-розважального центру. Адреса земельної ділянки - м. Щолкіно, по алеї між стелою і тиром.
04 травня 2006 року 31 сесією 4 скликання Щолкінської міською радою прийнято рішення «Про дозвіл на складення проекту землеустрою відносно відводу земельної ділянки площею 0,02га в оренду для розміщення спортивно-розважального центру СПД ОСОБА_2».
Відповідно до пункту 1 рішення Щолкінської міської ради від 04 травня 2006 року вирішено - дозволити СПД ОСОБА_2 складення проекту землеустрою відносно відводу земельної ділянки площею 0,02га в оренду для розміщення спортивно-розважального центру.
Як посилається позивач у своєму позову, у 2005 році за власний рахунок СПД ОСОБА_2 був зведений спортивно-розважальний центр розташований за адресою м. Щолкіне, по алеї №1 між стелою і тиром. У зв'язку із чим, СПД ОСОБА_2 звернулася до суду із відповідними позовними вимогами в порядку ст.376 Цивільного кодексу України.
Суд розглянувши матеріали справа вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного Кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотни ми порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструєть ся відповідно до закону.
В ході розгляду справи, представник позивача пояснив суду, що в даний час фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 здійснюються дії щодо оформлення договору оренди земельної ділянки площею 0,02га для розміщення спортивно-розважального центру.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 11 березня 2010 року по справі №2-8/1085-2010 була призначена судова будівельна-технічна експертиза.
14 липня 2010 року до господарського суду АР Крим надійшли матеріали справи №2-8/1085-2010 та висновок судового експерту.
Але, в той же час, позивач не надав суду доказів права власності чи права постійного користування земельною ділянкою, або укладення договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться спірне майно.
На думку суду, жодної із вказаних підставі набуття права власності позивач у своєму позовні не довів. Більше того, дії позивача щодо забудови земельної ділянки за вказаною адресою, за всіма ознаками, мають кваліфікуватися як самочинне будівництво.
У зв'язку із чим, суд не має законних підставі для задоволення позовних вимог щодо визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 права власності на спортивно-розважальний центр розташований за адресою АР Крим, Ленінський район, м. Щолкіне, по алеї №1, між стрілою та тиром.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Отже, позивачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов'язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача.
19 серпня 2010 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частині рішення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 75, 82-84 ГПК України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.