ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13309/20
провадження № 1-кп/753/467/23
"13" лютого 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020100020002838, за обвинуваченням:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із повною вищою освітою, працюючого монтажником на заводі «Арсенал», неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
та
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України із середньо-спеціальною освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
21.05.2020 року близько 19 год. 15 хв., поліцейський УПП ДПП у м. Києві ОСОБА_7 разом з поліцейським ОСОБА_8 , на службовому автомобілі «Шкода Рапід», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи одягнутими у формений одяг, при виконанні службових обов'язків, здійснювали патрулювання Дарницького району м. Києва. Проїжджаючи по вул. Славгородська у м. Києві працівниками поліції був виявлений транспортний засіб - автомобіль марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснював маневр з порушенням Правил дорожнього руху.
З метою припинення правопорушення інспектор УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_7 , до повноважень якого, відповідно до Закону України «Про національну поліцію», відноситься регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, зупинив вказаний транспортний засіб, за кермом якого перебував ОСОБА_12 . Після чого інспектор УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_7 , який був у форменому одязі, почав висловлювати законну вимогу до ОСОБА_12 щодо пред'явлення документів на автомобіль, надаючи документи ОСОБА_12 почав поводити себе агресивно, висловлюючись в сторону працівників поліції нецензурною лайкою. Внаслідок чого на допомогу прийшов інспектор УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_8 , який також перебував у форменому одязі, та висловив законну вимогу до водія вийти з автомобіля, однак ОСОБА_12 проігнорував законну вимогу працівника поліції та почав чинити опір ОСОБА_8 , а саме відштовхуючи працівника поліції від себе.
У зв'язку з агресивною поведінкою ОСОБА_12 та активним опором останнього законним вимогам працівникам поліції, керуючись ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», було прийнято рішення про застосування щодо ОСОБА_12 спеціального засобу - кайданок. В подальшому поліцейським УПП ДПП у м. Києві ОСОБА_7 на ліву руку ОСОБА_12 було одягнено кайданки, при цьому ОСОБА_12 , продовжуючи чинити активний опір, правою рукою почав наносити удари ОСОБА_7 в ліву частину обличчя, по корпусу тіла та удар ногою по лівій нозі чим спричинив останньому фізичного болю.
Після чого, з автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 з пасажирського сидіння, вийшов ОСОБА_11 , який став перешкоджати затриманню працівниками поліції ОСОБА_12 , а саме почав наносити удари по корпусу тіла та іншим частинам тіла інспектора УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_8 .
В подальшому дії ОСОБА_12 та ОСОБА_11 були припинені працівниками поліції екіпажу «Рубін-206» УПП у м. Києві ДПП, та останні були затримані.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_11 винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро каявся. Суду показав, що дійсно, 21.05.2020 року ввечорі, він з братом їхав на автомобілі, брат був за кермом. Оскільки вони повернули з порушенням Правил дорожнього руху їх було зупинено поліцейськими. В ході спілкування у брата розпочався конфлікт, і коли при затриманні останній продовжив чинити опір та наносити тілесні ушкодження поліцейському, що проводив затримання він, ОСОБА_11 , вийшов із автомобіля та став наносити удари поліцейському ОСОБА_8 . Просив врахувати, що він зрозумів хибність своєї поведінки та просив вибачення перед потерпілими.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_12 винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро каявся. Надав показання, аналогічні показанням ОСОБА_11 , вказавши, що за порушення Правил дорожнього руху автомобіль під його керуванням було зупинено працівниками поліції. В ході спілкування виникла конфліктна ситуація, та він став чинити опір працівнику поліції Осадчому. Коли його намагався затримати потерпілий ОСОБА_7 - він наніс йому удари в обличчя, по тулубу та в ногу. Просив вибачення перед потерпілими за свій вчинок, запевнив, що подібне не повториться.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України поясненнями обвинувачених, які повністю визнали себе винними у вчиненні кримінального правопорушення, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників судового провадження щодо визнання фактичних обставин, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, та кваліфікує дії кожного з них за ч. 2 ст. 345 КК України.
Обираючи обвинуваченим міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, відношення обвинувачених до скоєного, які вину визнали у повному обсязі та піддали свій вчинок суворому осуду.
Судом також враховуються і дані про особу обвинувачених, які негативних характеристик не мають, працюють, на спеціальних обліках не перебувають, раніше ні в чому осудному помічені не були.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченим, суд відносить щире каяття та вибачення перед потерпілими.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченими, так і іншими особами є призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції частини статті, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду чи розміру покарання.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин справи, з огляду на особу винних, приймаючи до уваги те, що вони працюють, наявності по справі двох обставин, що пом'якшують покарання, приймаючи до уваги відношення обвинувачених до вчиненого, які обіцяли в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та просили надати їм шанс стати на шлях виправлення без реального відбування покарання, думку потерпілих, які просили не позбавляти обвинувачених волі, вказуючи, що останні отримали належний і достатній урок, суд вважає за можливе звільнити обвинувачених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинувачених в рівних частках.
Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_11 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців.
Покласти на ОСОБА_11 обов'язки відповідно до ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Визнати ОСОБА_12 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців.
Покласти на ОСОБА_12 обов'язки відповідно до ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в рівних частках в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 3963 грн. 60 коп., а саме 1981 грн. 80 коп. з кожного.
Речові докази по справі, а саме:
- автомобіль «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , ключі від цього автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , які передані ОСОБА_11 - залишити останньому;
- флеш носій пам'яті з відеореєстратора службового автомобіля «Шкода Рапід», д.н.з. НОМЕР_1 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий