Справа № 562/103/23
17 лютого 2023 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Василевич О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-
встановив:
До Острозького районного суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненської області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Заявник просить визнати свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном батька.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно ч.3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Заява про визнання особи недієздатною повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст.175 ЦПК України, так і спеціальним, які містяться у ст.297 ЦПК України.
Згідно ч.3 ст.297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно ч.1 ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Предметом доказування в даній категорії справ є, зокрема : наявність у громадянина хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; інші обставини; суд досліджує висновок судово-психіатричної експертизи, довідки з медичної установи, довідки про постановку на облік у психіатричній установі, виписки з історії хвороби тощо.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
В поданій до суду заяві ОСОБА_1 просить визнати недієздатним свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому встановлено другу групу інвалідності з приводу загального захворювання.
В порушення зазначених вимог процесуального та матеріального закону, заявником в обґрунтування своїх вимог не було зазначено та не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_2 будь-якого психічного розладу (психічного захворювання), діагностованого лікарями, та яке існує на дату звернення до суду з вищевказаною заявою, зокрема, виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах тощо.
Згідно ч.1 ст.298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Відсутність буд-яких відомостей про хронічний, стійкий психічний розлад особи позбавляє суд можливості вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - однієї з процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справи про визнання фізичної особи недієздатною.
Призначення судово-психіатричної експертизи лише на підставі долученої до заяви довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0392482 від 30.09.2014 року, за якою ОСОБА_2 встановлено інвалідність другої групи довічно (загальне захворювання), та індивідуальної програми реабілітації інваліда № 3029/14 від 30.09.2014р., а також на підставі доводів про перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в ТОВ «Реабілітаційному центрі Чайка» з приводу загального захворювання, без достатньо обґрунтованих доводів про наявність у ОСОБА_2 саме стійкого, хронічного психічного розладу станом на день подання заяви - суперечить вимогамзакону.
Ухвалою суду від 30 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна було залишено без руху, заявнику надано 10-денний строк для усунення недоліків, а також роз'яснено наслідки невиконання ухвали.
ОСОБА_3 отримав копію ухвали суду 07.02.2023 року, що підтверджуться повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання ухвали суду заявником подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено проміжний епікриз №10 від 03.02.2023 року (стаціонарна картка пацієнта ОСОБА_2 ), згідно якого ОСОБА_2 знаходиться на лікуванні у ТОВ "Реабілітаційний центр "Чайка" з 23.12.2022 року по даний час з приводу гострого мозкового інсульту за ішемічним типом (від 16.12.2022 року) тощо, а також долучено епікриз КП "РОКЛ імені Ю.Семенюка" хворого ОСОБА_2 № 111120 (282711), згідно якого ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в Обласному інсультному центрі з 16.12.2022 р. по 23.12.2022 р. з приводу ішемічного інсульту в басейні лівої СМА (16.12.2022р.).
Як вбачається із поданої заявником заяви про усунення недоліків та доданих до неї доказів, ухвала суду про залишення заяви без руху в повній мірі заявником не виконана та останній не надав суду доказів на підтвердження наявності у його батька ОСОБА_1 саме хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого останній не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Як вже вище зазначалося підставою для визнання особи недієздатною та для призначення судово-психіатричної експертизи є наявність достатніх даних саме про психічний розлад здоров'я фізичної особи, проте заявник таких даних не зазначає і такі дані в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач (в даному випадку - заявник) не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, така заява вважається неподаною і повертається позивачеві (заявнику).
Доступ до правосуддя в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Беручи до уваги те, що заявник у встановлений судом строк недоліки заяви в повній мірі не усунув, а відтак подану ним заяву слід вважати неподаною і повернути заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.185, 260, 261, 297, 353 ЦПК України, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.