Справа №359/8392/18
Провадження №2/359/820/2019
10 грудня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Коробові О.П.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
встановив:
В жовтні 2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 5 січня 2011 року позивач видав ОСОБА_1 кредитну картку «Універсальна», за допомогою якої відповідач набув можливість знімати грошові кошти та розраховуватись ними. Він зобов'язався повертати АТ КБ «Приватбанк» зняті або витрачені ним грошові кошти та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом. У випадку неналежного виконання цих грошових зобов'язань ОСОБА_1 зобов'язалась сплачувати пеню та штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми заборгованості.Відповідач неодноразово знімав грошові кошти та розраховувався ними. Однак він неналежним чином виконував кредитний договір. Тому у відповідача виник борг по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 16277 гривень 68 копійок, пеня в розмірі 10381 гривні 51 копійки та штраф в розмірі 1739 гривень 67 копійок. Загальний розмір боргу за кредитним договором становить 26533 гривні 14 копійок. ОСОБА_1 ухиляється від погашення цього боргу. Тому АТ КБ «Приватбанк» просить суд стягнути з відповідача борг за кредитним договором в розмірі 26533 гривень 14 копійок.
Представник позивача не з'явився у судове засідання та подав клопотання (а.с.37), в якому вінпозов підтримує та не заперечує проти розгляду цивільної справи у його відсутності.
ОСОБА_1 також не з'явилась у судове засідання. Вона у встановленому порядку повідомлялась про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується поштовою кореспонденцією (а.с.46, 48, 50, 54).
На підставі ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив протокольну ухвалу про про-ведення заочного розгляду цивільної справи у відсутності сторін (а.с.59).
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 5 січня 2011 року позивач видав ОСОБА_1 кредитну картку «Універсальна», за допомогою якої відповідач набув можливість знімати грошові кошти та розраховуватись ними. Він зобов'язався повертати АТ КБ «Приватбанк» зняті або витрачені ним грошові кошти та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом. У випадку неналежного виконання цих грошових зобов'язань ОСОБА_1 зобов'язалась сплачувати пеню та штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми заборгованості.
Ці умови кредитного договору викладені у довідці про умови кредитування (а.с.10), а також у витязі з умов та правил надання банківських послуг (а.с.11-26). Факт отримання відповідачем кредитної картки та його ознайомлення з тарифами обслуговування кредитної картки «Універсальна» підтверджується копією підписаної ним анкети-заяви (а.с.9).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повернути банку або іншій фінансовій установі кредит у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором.
Згідно з ч.1 ст.549 цього ж Кодексу у разі порушення зобов'язання боржник повинен сплатити неустойку (пеню, штраф).
Як роз'яснив Верховний Суд України в правовій позиції №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
З письмових розрахунків, приєднаних до позову (а.с.4-8) вбачається, що відповідач неодноразово знімав грошові кошти та розраховувався ними. Однак він неналежним чином виконує грошові зобов'язання за кредитним договором. Тому у нього виник борг по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 16277 гривень 68 копійок та штраф в розмірі 1739 гривень 67 копійок (500 + 1239,67).
Водночас, за вказане порушення на ОСОБА_1 вже накладений штраф. Додаткове стягнення з неї ще й пені буде свідчити про притягнення відповідача до подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те ж порушення, що прямо суперечить ст.61 Конституції України. Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що розмір пені взагалі підлягає виключенню зі складу боргу за кредитним договором.
Таким чином загальний розмір боргу склав 18017 гривень 35 копійок (16277,68 + 500 + 1239,67). Відповідач ухиляється від добровільного погашення цього боргу.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути борг за кредитним договором в розмірі 18017 гривень 35 копійок.
Згідно з ч.1 ст.141 та п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, пов'язане з розподілом між сторонами судових витрат. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір в розмірі 1762 гривень. Ця обставина підтверджується платіжним дорученням (а.с.34). Пред'явлений позов задоволений на 67,91% (18017,35 : 26533,14 х 100%).
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1196 гривень 35 копійок (1762 : 100% х 67,91%).
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» борг за кредитним договором в розмірі 18017 гривень 35 копійок.
У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення боргу за кредитним договором в більшому розмірі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» витрати на оплату судового збору в розмірі 1196 гривень 57 копійок.
Повний текст заочного рішення складений 16 грудня 2019 року.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець