Справа №295/1407/23
1-кс/295/640/23
13.02.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомир клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна в порядку ст. 174 КПК України по кримінальному провадженню № 12020065020001289 від 04.12.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, -
До Богунського районного суду м. Житомира 06.02.2023 р. надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 10 грудня 2020 р. в рамках кримінального провадження № 12020065020001289 від 04.12.2020 р. В обгрунтовання своїх вимог заявник вказав, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження № 12020065020001289 від 04.12.2020 р.
Підставою для початку проведення досудового розслідування у вказаному провадженні стало звернення щодо того, що протягом листопада-грудня 2020 р. службові особи ГУ Держгеокадастру у Житомирській області сформували та надали дозвіл на приватизацію ряду земельних ділянок, зокрема і з кадастровим номером 1822087200:01:000:1244. площею 0,0868 га, для ведення особистого селянського господарства або садівництва. У той-же час зазначені землі відносяться до земель лісового фонду які перебувають у постійному користуванні ДП «Житомирський військовий лісгосп».
Зокрема, в рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10.12.2020 р. у справі № 295/14830/20 накладено арешт на майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 1822087200:01:000:1244. площею 0,0868 га, що розташована на території Тетерівської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області.
В ході надання правової допомоги було встановлено, що відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.12.2020 р. № 1750-УБД арештована земельна ділянка була надана у власність гр. ОСОБА_4 для ведення садівництва.
Зазначеним наказом громадянину ОСОБА_4 було визначено приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права приватної власності у Державному реєстрі речових прав.
На виконання зазначеного наказу ОСОБА_4 була подана заява про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку. Однак, у вчиненні реєстраційних дій було відмовлено, оскільки було встановлено, що на підставі оскаржуваної ухвали була здійснена державна реєстрація обтяжень.
Вказані дії призвели до порушення його прямого конституційного права на безоплатне отримання земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірах передбачених ст. 121 ЗК України.
Таким чином, права та законні інтереси ОСОБА_4 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822087200:01:000:1244 були істотно обмежені та підлягають захисту шляхом подання клопотання про скасування арешту відповідної земельної ділянки.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, направив суду заяву про розгляд клопотання без його участі, наполягав на задоволені клопотання.
Прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, матеріали кримінального провадження на вимогу слідчого судді не надав. Направив заяву про розгляд справи без його участі, в задоволенні клопотання просив відмовити, оскільки досудове розслідування триває.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження за № 12020065020001289, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2020 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10.12.2020 р. накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1822087200:01:000:1244, площею 0,0868 га., яка розташована на території Тетерівської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області; заборонено суб'єктам державної реєстрації прав, центральним органам виконавчої влади з питань земельних ресурсів, державним кадастровим реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, проводити будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 1822087200:01:000:1244, площею 0,0868 га., яка розташована на території Тетерівської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 є власником даної земельної ділянки.
За змістом частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Положеннями статей 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
При вирішенні питання про наявність достатніх підстав вважати, чи існує потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на земельну ділянку в ході розгляду клопотання заявника про скасування арешту з майна, слідчий суддя має враховувати підстави, визначені ст.ст. 170, 173 КПК України. Зокрема, слідчий суддя повинен брати до уваги необхідність такого арешту з огляду на завдання кримінального провадження, наслідки арешту для особи, відносно майна якої застосовується відповідний арешт.
Беручи до уваги встановлені під час розгляду клопотання про скасування арешту з майна обставини, слідчий суддя вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В ході розгляду клопотання про скасування арешту з земельної ділянки, слідчий суддя дійшов висновку, що на стадії досудового розслідування відпала потреба в подальшому застосуванні щодо земельної ділянки заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді її арешту, оскільки стороною обвинувачення не наведено доводи, які виправдовують подальше його застосування та втручання у право приватної власності, не доведена подальша необхідність такого арешту з огляду на завдання кримінального провадження.
На підставі матеріалів, долучених до клопотання, встановлено, що заявник є власником земельної ділянки.
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування триває протягом двох років, разом з тим, на момент розгляду клопотання, повідомлення про підозру жодній особі не вручено, власник майна жодного разу до слідчого не викликався для дачі пояснень.
Зі змісту документів, долучених до клопотання, вбачається, що досудове розслідування здійснюється за ч. 1 ст. 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
В зазначеному контексті слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, доказом яких обставин може бути зазначена земельна ділянка, якому з критеріїв речового доказу вона відповідає в межах даного конкретного досудового розслідування, в чому полягає необхідність в подальшому застосуванні заходу кримінального провадження у вигляді арешту земельної ділянки для дієвості досудового розслідування.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи, зміст клопотання про скасування арешту майна, зважаючи на предмет досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020065020001289, загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, завдання і мету арешту майна, тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні, беручи до уваги принцип непорушності та недоторканості права приватної власності, слідчий суддя дійшов висновку, що подальше застосування арешту щодо земельної ділянки є невиправданим, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, органом досудового розслідування не доведено, в чому полягає необхідність в подальшому арешті, наявність арешту на земельну ділянку порушує право власника на її вільне використання, а тому вважає, що вимоги про скасування арешту з нерухомого майна є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Слідчий суддя визнає неспроможними доводи прокурора про те, що підстави для скасування арешту з земельної ділянки відсутні, оскільки досудове розслідування триває, з огляду на те, що сам лише факт наявності кримінального провадження та здійснення досудового розслідування не є безумовною підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що прокурор в судове засідання не з'явився і не довів на підставі матеріалів кримінального провадження необхідність подальшого застосування арешту.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна в порядку ст. 174 КПК України по кримінальному провадженню № 12020065020001289 від 04.12.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, задоволити.
Скасувати в повному обсязі арешт з земельної ділянки з кадастровим номером 1822087200:01:000:1244, площею 0,0868 га., яка розташована на території Тетерівської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області, яка на праві власності належить ОСОБА_4 , накладений згідно з ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10.12.2020 року у справі № 295/14830/20.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Богунського
районного суду м. Житомира ОСОБА_1