18 серпня 2010 р. № 6/186д/07-10/446/08-11/639д/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Грейц К.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши клопотання про прийняття касаційної скаргиПриватного підприємця ОСОБА_4
на ухвалувід 10.06.10
у справі№6/186д/07-10/446/08-11/639д/08
господарського судуЗапорізької області
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_4
до1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Усма-груп"
треті особи1. Закрите акціонерне товариство "Запоріжбуд"
2. ОСОБА_5
3. ОСОБА_6
4. Приватне підприємство "Вікторія-Кейф"
5. ОСОБА_7
6. ОСОБА_8
7. ОСОБА_9
8. Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції
провизнання договору купівлі-продажу частково недійсним
за участю представників сторін
від позивача:ОСОБА_10, дов.
від відповідача:У засідання не прибули
від третіх осіб:5) 6) ОСОБА_11, 8) Семеняка В.В, дов.
Приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України та Товариства з обмеженою відповідальністю “Усма-Груп” про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору №947 від 11.04.05 в частині купівлі-продажу приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 19 літ. А-5 №44.
Позов мотивовано незаконністю приватизації шляхом викупу ТОВ “Усма-Груп” спірного приміщення, оскільки воно належало на праві оренди позивачу, а укладений між відповідачами договір оренди цього приміщення визнаний недійсним у судовому порядку.
Регіональне відділення Фонду державного майна України проти позо ву заперечило, посилаючись на наявність судового рішення, яким відмовлено в задоволенні вимог позивача про визнання недійсним спірного у даній спра ві договору, що є підставою для припинення провадження у справі на підста ві п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Також відповідач доводить відповідність оспорюваного договору вимогам закону, а також посилається на недоведе ність з боку позивача порушення його прав і законних інтересів.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Усма-Груп” у відзиві на позов заявило клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 20.02.08 Вищий господарський суд України скасував рішення і постанову в справі, направивши її на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди не встановили обставин суттєві обставиш стосовно прав позивача, ТОВ “Усма-групп” та інших осіб на приватизацію спірного у справі майна шляхом вику пу чи на конкурентних засадах. Ухвалою від 17.04.08 Верховний Суд Украї ни відмовив у порушенні провадження з перегляду цієї постанови.
При новому розгляді справи господарським судом Запорізької області залучено третіх осіб, зазначених у вступній частини цієї постанови.
Ухвалою від 10.06.10 господарський суд Запорізької області (суддя Гончаренко С.А.) провадження в справі припинив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Ухвалою від 04.08.10 Вищий господарський суд України порушив ка саційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимо ги про скасування вказаної ухвали суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що підставою спору в справі № 17/108д-8/47д/06 господарського суду Запорізької області в частині визнання недійсним договору №947 від 11.04.05 визначено застосування вимог ст.ст. 232, 234 ЦК України, в той час як з позовом у даній справі позивач звернувся з інших підстав - порушення при укладенні цього договору прав позивача відповідно до ст. З Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств”, ст.ст. 17, 28 Закону України “Про оренду державного та кому нального майна”, ст.ст. 203, 215, 777 ЦК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, пере віривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підля гає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись 25.04.07 з позовом у даній справі, ОСОБА_4 заявив вимоги про визнання недійсним договору №947 від 11.04.05 в частині купівлі-продажу приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 19 літ. А-5 №44, яке було орендовано позивачем. Підставами позову визначено невід повідність цього договору вимогам чинного законодавства з посиланням на положення ст.ст. 203, 215, 777 ЦК України.
Припиняючи провадження в справі, суд першої інстанції послався на положення п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, згідно з якою господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або ін шого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же піде гав.
Підставою для застосування цієї норми суд в оскаржуваній ухвалі ви значив наявність розглянутої господарським судом Запорізької області спра ви №17/108д-8/47д/06 за позовом ОСОБА_4 до Регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області і ТОВ “Усма-Груп”, рішенням по якій зокрема відмовлено в задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу №947 від 11.04.05.
Недійсність правочину врегульована ст. 215 ЦК України, що розрізняє нікчемний правочин, недійсність якого встановлена законом, та оспорюваний правочин, яким може бути визнаний судом недійсним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.
В якості однієї з таких підстав ст. 232 ЦК України передбачено вчи нення правочину в результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. Відповідно ж до ст. 234 ЦК України недійсним визнається судом фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, що обумовлювалися цим правочином.
При винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції встановив, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним до говору купівлі-продажу №947 від 11.04.05 в справі №17/108д-8/47д/06, гос подарський суд Запорізької області виходив з того, що позивачем хибно сприйняті приписи ст. 232 ЦК України, оскільки особою, яка має право оспо рювати угоду з вказаних підстав, може бути лише особа від імені якої укла дено оспорювану угоду її представником, коли представник дії не в інтересах особи, яку він представляє.
Стосовно ж підстав визнання недійсним спірного договору як фіктив ного правочину. господарський суд в рішенні від 16.10.06 у справі №17/108д-8/47д/06 зазначив, що відповідачі використали належні їм за договором права та виконали належні до виконання обов'язки, а відтак підстави вважати цей правочин фіктивним відсутні.
З викладеного вбачається, що при вирішенні справи № 17/108д-8/47д/06 в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу №947 від 11.04.05 господарський суд Запорізької області виходив виключно з недоведеності позивачем обставин, передбачених ст.ст. 232, 234 ЦК України в якості підстав недійсності правочину.
Наявність же інших підстав для визнання недійсним вказаного дого вору, зокрема, порушення при його укладанні певних прав позивача, у тому числі передбачених ч. 2 ст. 777 ЦК України тощо, предметом розгляду в за значеній справі не було.
Саме недослідження судами суттєвих обставин щодо прав позивача, ТОВ “Усма-групп” та інших осіб на приватизацію спірного у справі майна шляхом викупу чи на конкурентних засадах, дотримання при його укладенні вимог законодавства про приватизацію стало підставою для направлення справи на новий розгляд постановою касаційної інстанції, що всупереч вимогам ст. 111 ГПК України не було враховано судом першої інстанції.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про задово лення касаційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої ін станції.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-13 ГПК України, ст.ст. 6, 8, 125, 129, 150 Конституції України, постановою Пленуму Верховного Суду Укра їни № 9 від 01.11.96 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.10, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.06.10 у справі №6/186д/07-10/446/08-11/639д/08 скасувати, а справу направити на розгляд суду першої інстанції.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскар женню не підлягає.
Головуючий Г.Кравчук
Судді К.Грейц
А.Уліцький