ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
12 серпня 2010 року < Час проголошення > № 2а-9132/10/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Мостовій Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва
проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002052330 від 19.05.2010 року,
за участю представників сторін:
від позивача: Лементарчук Т.В.
від відповідача: Шарко І.С.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»(надалі-ТОВ «Суматра ЛТД», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі -ДПІ у Святошинському районі міста Києва) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002052330 від 19.05.2010 року.
В обґрунтування позову позивачем було зазначено, що ТОВ «Суматра ЛТД»не порушило вимоги п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 (далі -Положення №637), оскільки готівка товариства в повній сумі їх фактичних надходжень була оприбуткована в касу шляхом виписки прибуткових касових ордерів №1027 та №1032 від 25.04.2010 року, а всі розрахункові операції за 25.04.2010 року відображено позивачем в касовій книзі, яка на підприємстві ведеться в електронній формі в день надходження готівкових коштів.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем порушено вимоги п.2.6 Положення №637, а саме, позивачем проводились готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) не здійснюючи обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №2657004574/3 (дата реєстрації в ДПІ у Святошинському районі міста Києва 12.01.2010 року).
За виявлене порушення, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 11908,15 грн. На думку відповідача, фінансові санкції, застосовані за порушення, встановлене перевіркою є повністю обґрунтованими, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002052330 від 19.05.2010 року відповідає чинному законодавству України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Державною податковою адміністрацією у м. Києві 29.04.2010 року було проведено перевірку господарської одиниці ТОВ «Суматра ЛТД» -аптечного кіоску за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 46 за дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої було складено Акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 29.04.2010 року № 0556/26/00/23/21591206 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення п.2.6 Положення №637, а саме позивачем проводились готівкові розрахунки із застосуванням РРО не здійснюючи обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №2657004574/3 (дата реєстрації в ДПІ у Святошинському районі міста Києва 12.01.2010 року) на підставі фіскального звітного чека №1036 за 25.04.2010 року. Згідно фіскального звітного чека надходження готівки від реалізації товарів 25.04.2010 року складає 3565,38 грн., що не відповідає сумі 1183,75 грн., відображеній у книзі обліку розрахункових операцій №2657004574/3 в розділі 2 на аркуші 25 зазначеної книги обліку розрахункових операцій. Різниця (надлишок) в сумі 2381,63 грн. не підтверджена відповідними записами в книзі обліку розрахункових операцій.
За зазначене вище порушення відповідно до ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” до позивача була застосована штрафна (фінансова) санкція у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (2381,63 грн. х 5 = 11908,15 грн.)
На підставі Акту перевірки, ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002052330 від 19.05.2010 року у розмірі 11908,15 грн.
Як вбачається з копії наявного в матеріалах справи Додатка №1 від 29.04.2010 року до Акту перевірки (розписка), який складений та підписаний керівником аптечного кіоску, що перевірявся Білим О. В., сума надходжень за 25.04.2010 року склала 1183,75 грн.; інших записів за 25.04.2010 року не було.
Указом Президента України, який видано у відповідності до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (N 817/98 від 23.07.98 р.) врегульовано питання, у відповідності до якого органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" N 2322-IV від 12.01.2005 р. статтею 111 доповнено положення норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (N 509-XII від 04.12.90 р.), якою врегульовано як повноваження так і порядок проведення органами державної податкової служби України планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання - платників податків з наступними змінами та доповненнями.
Згідно із ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
У відповідності до статті 15 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), визначений у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Відповідно до п. 1.2 Положення №637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2.6 розділу 2 Положення №637 передбачено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.
Таким чином, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використання РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків або даних РК) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства. Аналогічна позиція викладена в листі Національного банку України ”Про надання роз'яснення” від 25.05.2007 року №11-110/2058-5398.
Окрім того, основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 ГК України).
Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено в ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002052330 від 19.05.2010 року прийняте відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, розсудливо, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавство України, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного рішення задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185, 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко
Дата підписання та складення постанови в повному обсязі -16.08.2010 року