Провадження № 33/803/289/23 Справа № 205/5373/22 Суддя у 1-й інстанції - Нощенко І. С. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
14 лютого 2023 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 гривні на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2022 року о 22 годині 23 хвилин, в м. Дніпро, по пров. І. Сохача, 2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 321061, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку пройшов на місці за допомогою газоаналізатора “Alkotest”, прилад АRHK0122 результат тесту склав 0,83%. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі зазначає про те, що судове рішення є необгрунтованим, та таким що підлягає скасуванню.
Вказує, що працівники поліції зупинили його безпідставно та не пояснили причини його зупинки.
Доданий до матеріалів відеозапис є неповним, оскільки не містить жодних відомостей про особу, що здійснює відеозапис, не містить початку всіх подій. Під час перегляду відеозапису неможливо встановити хронологію та суть подій, дату та місце скоєного.
На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування з Департаменту поліції сертифікатів якості газоаналізатору Драгер, який використовується працівниками поліції, а також даних про його повірку.
Зазначає, що не був відсторонений від керування транспортним засобом, та йому не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі через його незгоду з результатом огляду за допомогою Драгеру.
Будучи належним чином повідомлений ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду незаконна - є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 вбачається, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Зокрема, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується наявними в справі доказами, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №091254 від 11.08.2022 року; матеріалами відеозапису з портативного відеореєстратора патрульного поліції, на якому зафіксовані обставини після зупинки водія ОСОБА_1 , котрий дійсно знаходився з ознаками алкогольного сп'яніння, зазначеними у відповідному акті, а тому останній підлягав огляду на стан сп'яніння, проведення якого здійснювалось поліцейськими із застосуванням технічних засобів відеозапису, що відповідно не вимагало присутності свідків, у відповідності до вимог ч. 2 с. 266 КУпАП; роздруківкою з результатами огляду водія ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 6820», № ARНЛ-0122, тест № 1968, з показником 0,83 алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, що був підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому здійснення огляду водія на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не вимагалось згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, а також рапортом працівника поліції, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.
Зазначені письмові докази є чіткими, узгоджуються між собою та в адміністративних матеріалах відсутні докази, які б їх спростовували, та сумнівів в апеляційному суді не викликають.
Перевіряючи оцінку вищевказаних доказів, апеляційний суд дійшов висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних за ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015.
Згідно з п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до ст. 40 ЗУ “Про національну поліцію”, поліцією в своїй діяльності застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не вживав алкогольні напої та був здивований результатом огляду, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до матеріалів справи, саме під керуванням водія ОСОБА_1 знаходився транспортний засіб за обставин зазначених у протоколі, про що свідчать відповідні дорожні умови та обстановка, що зафіксована за допомогою камер на форменому одязі поліцейського під час зупинки автомобіля «ВАЗ 321061», д/н НОМЕР_1 , при цьому під час відеофіксації такої зупинки в салоні вказаного автомобіля та біля нього більше ніхто не знаходився, окрім самого ОСОБА_3 , який не висловлював жодних зауважень з цього приводу, не оспорюючи той факт, що він керував означеним автомобілем під час його руху, погодившись, після огляду, з тим, що він дійсно знаходиться в стані сп'яніння.
Інші доводи сторони захисту стосовно недоліків у протоколі про адміністративне правопорушення суд ставиться критично, так як зазначені недоліки не впливають на суть розгляду даної справи та не перешкоджають суду досягти завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення, крім того останні істотно не порушують прав та свобод учасників процесу та не впливають на реалізацію ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та достатність обрання санкції для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Під час дослідження матеріалів справи, зокрема відеозаписів події правопорушення, апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року та Інструкцій, затверджених спільним наказом МОЗ і МВС № 1452/735 від 09.11.2015 року та наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, які мали б наслідок закриття провадження у справі.
Отже, при розгляді справи порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко