Справа № 761/6117/22
Провадження № 1-кс/761/3765/2022
22 лютого 2022 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, українки, з середньою освітою, працює двірником в ТОВ «Міський житловий центр», заміжньої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , скеровано до Фастівського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України,
у кримінальному провадженні №12020110000000580, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110000000580 від 22.05.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, у невстановленій кількості незаконно придбала та перевезла з метою подальшого збуту наркотичний засіб «Метадон», який у подальшому зберігала у невстановленому досудовим розслідуванням місці до 28.04.2021.
Так, 28.04.2021 ОСОБА_5 з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел, домовилась про збут наркотичного засобу «метадон» з ОСОБА_7 , який мав прибути в цей же день, а саме 28.04.2021, до будинку АДРЕСА_2 .
Цього ж дня приблизно о 13 год. 50 хв. ОСОБА_7 , використовуючи транспортний засіб, прибув за раніше обумовленою із ОСОБА_5 адресою, де ОСОБА_5 сіла в салон автомобіля останнього.
Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_7 передав грошові кошти в сумі 750 грн ОСОБА_5 , після чого остання вийшла з автомобіля.
Через деякий час ОСОБА_5 повернулась та сіла в салон автомобіля ОСОБА_7 , де о 14 год. 25 хв. останній отримав від неї два паперових згортки з кристалоподібною речовиною білого кольору масою 0,253 г та 0,332 г загальною масою - 0,585 г, в якій містився метадон (фенадон), що є наркотичним засобом загальною масою 0,047 г.
Відповідно до наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконного обігу» маса метадон (фенадон) 0,047 г є невеликим розміром.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи у невстановленій кількості, діючи повторно, незаконно придбала та перевезла з метою подальшого збуту наркотичний засіб «Метадон», який у подальшому зберігала у невстановленому досудовим розслідуванням місці до 27.05.2021.
Так, 27.05.2021 ОСОБА_5 з метою особистого збагачення, діючи повторно, реалізуючи злочинний умисел, домовилась про збут наркотичного засобу «метадон» з ОСОБА_8 , який мав прибути в цей же день, а саме 27.05.2021 на вул. Центральна у смт. Калинівка Васильківського району Київської області.
Цього ж дня приблизно об 11 год. 25 хв. ОСОБА_8 , використовуючи транспортний засіб, прибув за раніше обумовленою із ОСОБА_5 адресою, де ОСОБА_5 сіла в салон автомобіля останнього.
Перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 700 грн., після чого вони поїхали до м. Васильків Київської області, де по прибуттю до міста Васильків Обухівського району Київської області, остання вийшла з автомобіля та направилась по вул. Мічуріна у місті Васильків Обухівського району Київської області.
27.05.2021 приблизно о 12 год. 14 год. ОСОБА_8 здійснив телефонний дзвінок на мобільний номер ОСОБА_5 , під час якого остання повідомила, що залишила наркотичний засіб «метадон» по вул. Мічуріна, що в місті Васильків Обухівського району Київської області.
Так, 27.05.2021 приблизно о 12 год. 17 хв. ОСОБА_8 приїхав на вказане ОСОБА_5 місце, де віднайшов два паперових згортки з кристалоподібною речовиною білого кольору масою 0, 389 г та 0, 423 г загальною масою 0,812 г, в якій міститься метадон (фенадон), що є наркотичним засобом загальною масою 0,025 г.
Відповідно до наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконного обігу» маса метадон (фенадон) 0,025 г є невеликим розміром.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи у невстановленій кількості, діючи повторно, незаконно придбала та перевезла з метою подальшого збуту наркотичний засіб «Метадон», який у подальшому зберігала в квартирі АДРЕСА_3 до 28.09.2021.
28.09.2021 у період часу з 08 год. 32 хв. по 12 год. 32 хв. на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.09.2021 за місцем проживання ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_3 проведено обшук, в ході якого серед іншого було виявлено та вилучено: п'ять згортків з порошкоподібною речовиною білого кольору масою 0, 306 г, 0, 266 г, 0, 391 г, 0, 436 г та 0, 290 г загальною масою 1,689 г, в яких міститься метадон (фенадон), що є наркотичним засобом загальною масою 0,050 г; два згортки з кристалоподібною речовиною білого кольору масою 0, 365 г та 0, 251 г, загальною масою 0,616 г, в яких міститься метадон (фенадон), що є наркотичним засобом загальною масою 0,221 г; два медичних шприца з порошкоподібною речовиною масою 0, 542 г та 1, 195 г, загальною масою 1,737 г, та прозору колбу з залишками порошкоподібної речовини масою 0,072 г, в яких міститься метадон (фенадон), що є наркотичним засобом загальною масою 0,016 г.
Відповідно до наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконного обігу», зі змінами, внесеними станом на 27.08.2020, загальна маса наркотичного засобу метадону (фенадону) 0,287 г відноситься до невеликого розміру наркотичного засобу.
18.02.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, КК України, а саме: незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу; незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненого повторно; незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого повторно.
В обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчим зазначено, що ОСОБА_5 інкримінується діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про те, що інший більш м'який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт не достатній для запобігання вищевказаним ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.
В судовому засіданні прокурор змінив вимоги клопотання в частині періоду застосування домашнього арешту, а саме просив застосувати відносно ОСОБА_5 домашній арешт у нічний час доби з підстав, зазначених у клопотанні, в межах необхідного часу для виконання робіт.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення клопотання та зазначила, що підозрювана має постійне місце проживання, офіційно працевлаштована, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, які потребують медичної допомоги, та зазначила, що ОСОБА_5 з'являється на всі виклики до слідчого, наміру переховуватися від органу досудового розслідування не має, а відтак належну процесуальну поведінку підозрюваної зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. При цьому, стороною захисту на підтвердження свої доводів долучено відповідні документи, а також виписки з медичної картки.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Так,слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, щоСУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110000000580 від 22.05.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
18.02.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, КК України, а саме: незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу; незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненого повторно; незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого повторно.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Так, 18.02.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Обгрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 та причетність підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.06.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.06.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.06.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01.06.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 09.07.2020; протоколом видачі грошових купюр для проведення оперативної закупки від 28.04.2021; протоколом огляду особи - покупця від 28.04.2021; протоколом огляду від 28.04.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 29.04.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 29.04.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 29.04.2021; висновком експерта №СЕ-19/111-20/21519-НЗПРАП від 14.05.2021; протоколом видачі грошових купюр для проведення оперативної закупки від 27.05.2021; протоколом огляду особи - покупця від 27.05.2021; протоколом огляду від 27.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 28.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 28.05.2021; висновком експерта №СЕ-19/111-21/25976-НЗПРАП від 02.06.2021; протоколом обшуку від 28.09.2021; протоколом огляду від 01.12.2021; висновком експерта №СЕ-19/111-21/46895-НЗПРАП від 29.09.2021; висновком експерта №СЕ-19/111-21/48277-НЗПРАП від 16.11.2021; висновком експерта №СЕ-19/111-21/48274-НЗПРАП від 08.12.2021; поясненням ОСОБА_5 від 28.09.2021; протоколом про результати контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки від 29.04.2021; протоколом про результати контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки від 28.05.2021; протокол за результатами спостереження за особою (річчю або місцем) 14.07.2021; протокол за результатами проведення аудіо, -відеоконтролю особи від 14.06.2021; протоколом допиту підозрюваної від 18.02.2022 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 могла вчинити інкриміновані їй правопорушення.
З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваної ОСОБА_5 ознак інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність застосування домашнього арешту, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а застосування запобіжного заходу - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваної визнано можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Так, одне з інкримінованих ОСОБА_5 діянь відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає виключно позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом її винною сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останньої від органу досудового розслідування та суду.
Також на переконання слідчого судді про наявність існування вказаного ризику свідчить і те, що інкриміновані ОСОБА_5 злочини стосується придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, що вказує на антисоціальну спрямованість підозрюваної та дає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_5 .
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Також, що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
Наявність у підозрюваної постійно місця проживання, позитивної характеристики, а також наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.
Ґрунтується на матеріалах клопотання також і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 стороною обвинувачення підозрюється, зокрема, у придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто отриманні від незаконної діяльності прибутку. Також на підтвердження вказаного ризику вказують і конкретні обставини справи, а саме те, що органом досудового розслідування зафіксовані неодноразові факти збуту ОСОБА_5 наркотичних засобів.
Також слідчий суддя вважає доведеним і ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки з метою зміни ними своїх показань або безпідставної відмови від них підозрювана зможе впливати на них шляхом тиску, підбурювання, вмовляння, залякування чи підкупу, що буде перешкоджати здійсненню об'єктивного досудового розслідування.
Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні на даний час триває та органом досудового розслідування вживаються заходи для зібрання всіх доказів, які мають значення у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваній запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують особу підозрюваного.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, офіційно працевлаштована, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких має хронічне захворювання.
Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування доведено причетність ОСОБА_5 до події інкримінованих правопорушень та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також ті обставини, що більш м'який запобіжний захід, який би міг бути застосований до підозрюваної ОСОБА_5 не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у межах строку досудового розслідування, тобто до 18.04.2022 включно, з покладенням на неї визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, з метою уникнення можливості вчинення дій, визначених ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 186, 194, 196, 309, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020110000000580, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби у межах строку досудового розслідування, тобто до 18.04.2022 включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1