СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17520/22
пр. № 2/759/1284/23
14 лютого 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних, -
У грудні 2022 року позивач ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно 1693,41 дол. США, що в еквіваленті (за курсом НБУ на момент звернення із вказаним позовом) становить 49 088 грн. 18 коп. та судовий збір.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 серпня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 186-Ф/07.
За умовами п. 1.1. даного кредитного договору, банк надав відповідачу кредит у сумі 13 847 доларів США на строк з 23 серпня 2007 року по 23 серпня 2012 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 13,5 % річних.
Крім цього, 23.08.2007 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» було укладено договір поруки № 186-П/07 із ОСОБА_2 .
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, банк звернувся з позовом до Святошинського районного суду м. Києва про стягнення заборгованості.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.10.2009 року у справі № 2-2643/09 позов банку було задоволено частково. Суд вирішив стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 11 393,07 доларів США та 1705 грн. 31 коп. заборгованості за кредитним договором, а також 886,36 грн. судових витрат Крім цього суд вирішив звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки ВАЗ 11193, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
У зв'язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору та рішення суду, що підтверджується виписками по рахункам, відповідно до ст. 625 ЦК України, Банк просить стягнути з позичальника та поручителя 3 % річних за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року, що становить 1693,41 дол. США, що в еквіваленті (за курсом НБУ на момент звернення із вказаним позовом) становить 49 088 грн. 18 коп.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.12.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив (а.с. 28-29).
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідачів не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачі та/або позивач до суду не подавали.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
23 серпня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 186-Ф/07 (а.с. 6-8).
За умовами п. 1.1. даного кредитного договору, банк надав відповідачу кредит у сумі 13 847 доларів США на строк з 23 серпня 2007 року по 23 серпня 2012 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 13,5 % річних.
Крім цього, 23.08.2007 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» було укладено договір поруки № 186-П/07 із ОСОБА_2 (а.с. 9-10).
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, банк звернувся до з позовом до Святошинського районного суду м. Києва про стягнення з нього заборгованості.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.10.2009 року у справі № 2-2643/09 позов банку було задоволено частково. Суд вирішив стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 11 393,07 доларів США та 1705 грн. 31 коп. заборгованості за кредитним договором, а також 886,36 грн. судових витрат Крім цього суд вирішив звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки ВАЗ 11193, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (а.с. 14).
У зв'язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору та рішення суду, що підтверджується виписками по рахункам, відповідно до ст. 625 ЦК України, Банк просить стягнути з позичальника та поручителя 3 % річних за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року, що становить 1693,41 дол. США, що в еквіваленті (за курсом НБУ на момент звернення із вказаним позовом) становить 49 088 грн. 18 коп. (а.с. 15).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом увизначених законом випадках.
Між сторонами виникли правовідносини, щодо неналежного виконання відповідачами рішення суду про стягнення грошових коштів.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормою частини другої статті 625 ЦК України, визначено, що у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Предметом позову у цій справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України трьох відсотків річних нарахованих за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року за невиконання грошового зобов'язання, підтвердженого рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2009 року.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статей .ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843593/ed_2020_02_13/pravo1/T030435.html?pravo=1#843593" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003">524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
За змістом ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22.10.2009 року мали грошове зобов'язання перед ПАТ АБ «Укргазбанк» в сумі 11 379,35 доларів США.
З огляду на те, що відповідачі порушили вказане грошове зобов'язання, у позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.
Аналогічний висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Слід зазначити, що у вказаній постанові, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі №6-2759цс15, яким було визначено, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), також зазначено, що оскільки за змістом частини другої Цивільний кодекс України; статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов'язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Як вбачається з виписки з особового рахунку, станом на 12.03.2017р. рішення Святошинського районного суду м. Києва від 2.10.2009р. не виконано, заборгованість в розмірі 11393, 07 доларів США відповідачами не сплачена.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, факт наявності зазначеної заборгованості не спростували.
Суд, перевіряючи наданий представником позивача розрахунок заборгованості за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року, відповідно до якого 3% річних від простроченої суми складає 1 274,28 доларів США (11 393,07 доларів США х 3%/365 х 1810 днів), що по курсу НБУ на 23.02.2022р. становить 28, 9877 грн., погоджується із ним та вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 3% річних за порушення грошового зобов'язання в розмірі 49 088 грн. 18 коп.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2481 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 12-13, 76, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 288, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних - задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗБАНК" (код ЄДРПОУ: 23697280) 3% річних за порушення грошового зобов'язання у розмірі 49 088 грн. 18 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗБАНК" (код ЄДРПОУ: 23697280) судовий збір по 1240 грн. 50 коп. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Кириленко