П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/14597/22
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Бойка А.В., суддів Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 року по справі №420/14597/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Строй Мир до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, яку ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 року було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом надання до суду апеляційної інстанції: доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.
На виконання вимог зазначеної ухвали Одеська митниця 02.02.2023 року засобами системи "Електронний суд" подала клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 року.
У поданому клопотанні про звільнення від сплати судового збору апелянт посилався на положення ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та ст. 133 КАС України, які передбачають право суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Апелянт вказував на те, що у Одеської митниці відсутня можливість надати докази оплати судового збору, так як в умовах воєнного стану у Одеської митниці відсутні бюджетні надходження на оплату судового збору.
На підставі викладеного апелянт просив відстрочити сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 року у справі № 420/14597/22 до скасування воєнного стану в Україні.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення законодавства свідчать про те, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
При цьому, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору.
В даному випадку скаржником не надано жодних доказів які б підтверджували обставини, викладені в поданому клопотанні щодо неможливості своєчасної сплати судового збору, вжиття всіх залежних від апелянта заходів для сплати судового збору у визначеному розмірі.
Слід звернути увагу на те, що у разі, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, сам по собі факт введення на території України воєнного стану не свідчить про наявність підстав для відстрочення апелянту сплати судових витрат, оскільки будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України Про судовий збір та/або КАС України не внесено та не змінено порядок сплати судового збору.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Що стосується посилань апелянта на практику Європейського суду з прав людини в частині доступу до правосуддя, колегія суддів зазначає наступне:
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (п.п. 12 пункту D).
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Суд звертає увагу на те, що держава має дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Водночас, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Таким чином, оскільки доказів наявності об'єктивних перешкод, які б унеможливлювали виконання апелянтом процесуального обов'язку щодо сплати судового збору до суду не надано, як і не надано належних доказів вжиття ним заходів задля сплати судового збору, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданого Одеською митницею клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, зважаючи на те, що скаржник не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 250, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 року у справі № 420/14597/22.
Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 року у справі № 420/14597/22 - повернути апелянту.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі касаційної скарги, у відповідності до чинного законодавства.
Суддя-доповідач Бойко А.В.
Судді Шевчук О.А. Федусик А.Г.