16 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/1441/22
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Шевчук О.А.
суддів: Бойка А.В. , Федусика А.Г.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 р.. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАФФІК" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Модерн-Рітейл" про визнання протиправними та скасування постанов,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 р. адміністративний позов задоволено повністю.
На зазначене рішення суду Державна служба України з безпеки на тронспорті (Укртрансбезпека) подала апеляційну скаргу в якій, крім іншого, просить поновити строк для подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що з 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан. На думку апелянта, запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, оскільки систематичне відвідування працівниками Укртрансбезпеки безпосереднього робочого місця було неможливим протягом тривалого часу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2023 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання: доказів наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші поважні підстави для його поновлення. Роз'яснено Державній службі України з безпеки на тронспорті (Укртрансбезпека), що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено. Витребувано у Одеського окружного адміністративного суду справу №420/1441/22.
Відповідно до розписки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) 09.01.2023 року 17:44 годині.
11 січня 2023 року до суду надійшла справа №420/1441/22.
Суд зазначає, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження 16 травня 2022 року.
Відповідно до листа з електронної пошти, який міститься в матеріалах справи, рішення суду було направлено на електронну пошту Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 17.06.2022 року 11:29 годині (а.с.48).
Як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року отримано Укртрансбезпекою 23.06.2022 року.
Апеляційну скаргу разом з додатками було здано до відділення поштового зв'язку для направлення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду 30.12.2022 р., тобто з пропуском строку встановленого КАС України.
Крім цього, суд зазначає, що за правилами частини шостої статті 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (частини сьома та восьма статті 18 КАС України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 420/10775/21.
Суд зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, в кожному конкретному випадку має вирішуватись виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення строку, а також доказів у їх підтвердження. Сам лише факт запровадження воєнного стану на території України не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Апелянтом не виконані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: не надано доказів, які переконливо свідчили про наявність підстав для поновлення строку та не вказані обставини, які перешкоджали апелянту подати апеляційну скаргу в строки передбачені КАС України.
Також, суд звертає увагу, що на території міста Одеси та Одеської області активні бойові дії не ведуться, П'ятий апеляційний адміністративний суд безперервно працює, як і інші органи державної влади в умовах воєнного стану.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України” зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії”, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 20 січня 2023 р.
Станом на 16 лютого 2023 року Державна служба України з безпеки на тронспорті (Укртрансбезпека) не виконала вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2023 р., а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) про поновлення строку для подання апеляційної скарги - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Шевчук О.А.
Судді Бойко А.В. Федусик А.Г.