15 лютого 2023 року Справа № 160/14647/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Головіна Олена Сергіївна, до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: 22.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Головіна Олена Сергіївна, до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 24.02.2022 додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень щомісячно, а у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. Наказом Міністерства оборони України від 14.04.2016 №314 позивач був відряджений до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Позивач уважає, що має право на отримання додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яка йому не була нарахована і виплачена.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/14647/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 27.09.2022 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
12.10.2022 до суду від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач уважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають. В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що виплати щомісячної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» здійснюється за рахунок бюджетного фінансування. Украерорух, згідно зі Статутом, є державним комерційним підприємством, яке не фінансується з державного бюджету. Джерелом отримання доходу є надходження за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування. Відповідно до наказу Украероруху від 01.03.2022 №126 «Про впровадження режиму простою й оплати праці на період воєнного стану», з 01.03.2022 на підприємстві запроваджено режим простою до прийняття відповідного рішення. Міністерством інфраструктури України відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 не визначено порядок і умови виплати додаткової винагороди. Також відповідач указує, що щомісячна додаткова винагорода відповідно до Постанови №168 не є грошовим забезпеченням військовослужбовців, виходячи з абз. 2 п.1 постанови №168, не передбачена Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 і не здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій».
04.11.2022 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. У відповіді представник указує, що Об'єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України (входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, відповідно до п. 1 Положення про Об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України, затвердженого постановою КМУ від 19.07.1999 №1281), оперативно підпорядковуються начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України. З метою організації та здійснення управління і взаємодії за рішенням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, за потреби, на пункти управління Збройних Сил України прибувають представники підрозділів ОЦВС (абз. 1, 2 п. 1 Положення про особливості діяльності підрозділів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України в особливий період, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 29.01.2015 №22). Відповідно до п.4 Положення від 19.07.1999 №1281, фінансування витрат підрозділів системи повітряного руху здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством. Представник позивача вважає, що відповідач має достатній обсяг прав та повноважень для звернення до профільного відомства для виділення бюджетних коштів на виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, що відрядженні до підприємства для проходження військової служби. Також у відповіді на відзив указано, що п. 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, передбачено, що грошове забезпечення включає щомісячні додаткові види грошового забезпечення, до яких належать, зокрема, доплати. Отже, додаткова винагорода, виплата якої передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 №168 є складовою грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ та виплачується під час дії воєнного стану. При цьому, відсутність положень про цю складову грошового забезпечення у постанові КМУ від 07.02.2001 №104 не означає, що вона не повинна нараховуватись відрядженим військовослужбовцям.
21.11.2022 до суду від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач наводить такі ж самі обставини, якими обґрунтований і поданий ним відзив на позов. Також відповідач уважає, що у Державного підприємства обслуговування повітряного руху України відсутні правові підстави для нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 відрядженим до Украероруху військовослужбовцям.
Позивачем до позовної заяви подано заяву про залучення до участі у справі Міністерства оборони України як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача. Позивач указує, що рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси і обов'язки Міністерства оборони України щодо здійснення виплати додаткової винагороди, яку позивач повинен отримувати, як військовослужбовець відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168.
Ухвалою суду від 27.09.2022 залучено до участі у справі Міністерство оборони України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; встановлено третій особі десятиденний строк з дня отримання позову та відзиву для подання пояснень або заперечень до них.
16.11.2022 до суду від Міністерства оборони України надійшли пояснення, в яких третя особа вказує, що підстав для виплати додаткової винагороди, встановленої постановою КМУ від 28.02.2022 №168, військовослужбовцям Збройних Сил України, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, немає та можливе тільки за умови внесення змін до постанови КМУ від 07.02.2001 №104 в частині поширення цієї виплати на зазначену категорію військовослужбовців.
Ухвалою суду від 27.09.2022 витребувано у відповідача інформацію щодо нарахованих (виплачених) ОСОБА_1 сум додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
19.10.2022 до суду від відповідача надійшли: довідка від 13.10.2022 №22.2-37-55 про те, що ОСОБА_1 , диспетчер з руху літаків (старший штурман) центру (центру організації повітряного руху) Дніпровського РСП, дійсно проходить військову службу у Дніпровському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з 24.02.2022; довідка щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди у розмірі до 30000,00 грн, що встановлена Постановою КМУ від 28.02.2022 №168, а також копії: Статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України; витягу з наказу від 07.06.2016 №476/0 «З особового складу» про призначення ОСОБА_1 на посаду інженера з управління використанням повітряного простору Дніпропетровського РСП з 06.06.2016.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
ОСОБА_1 (позивач) є військовослужбовцем Збройних Сил України, відрядженим до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, що підтверджується довідкою від 12.08.2022 №22.2-05/83/03/22, копія якої надана до матеріалів справи.
Факт перебування позивача на військовій службі в Збройних Силах України підтверджується також посвідченням офіцера, серія НОМЕР_1 , копія якого надана до матеріалів справи.
Довідка, видана Дніпровським регіональним структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, свідчить про те, що щомісячна додаткова винагорода у розмірі до 30 000,00 гривень, що встановлена Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168, військовослужбовцю Збройних Сил України ОСОБА_1 , відрядженому до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України не здійснювалась.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху, здійснюється у порядку, встановленому постановою КМУ від 07 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій».
Про відсутність зазначених вище доплат позивачу свідчать і його розрахункові листи за період березень-травень 2022 року, копії яких надані до матеріалів справи.
Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, вважає, що він має право на виплати, передбачені Постановою КМУ від 28.02.2022 №168, тому й звернувся з цим позовом до суду
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до Конституції України, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011). Цей закон також встановлює єдину систему соціального та правового захисту військовослужбовців, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.2 ст.9 Закону №2011, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011).
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 9-1 Закону №2011, за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, зберігаються продовольче, речове та інші види забезпечення, передбачені цією статтею, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Абзацом 3 частини 4 статті 9 Закону №2011 передбачено, що порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 19 липня 1999 року №1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи повітряного руху України» (далі - Постанова №1281) була створена об'єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України.
Згідно зі Статутом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (нова редакція), затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 15 березня 2021 року №121, підприємство є основою об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України. До його складу входять підрозділи ОЦВС.
Відповідно до п.4 Постанови №1281, грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ» (далі - Постанова №104).
Пунктом 1 Постанови №104 установлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби.
При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
Крім цього, Постановою №104 передбачено, що за відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Таким чином, виплата грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється за рахунок коштів цього підприємства.
Як зазначено вище, ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, відрядженим до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.
Отже, на позивача як військовослужбовця розповсюджується дія зазначених вище Закону №2011 та Постанови №104.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась.
Останнім Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2915-ІХ від 14.02.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 цієї постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 3 Постанови №168 установлено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 168, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Постанова № 168 зазнавала змін, зокрема внесених постановами № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, від 20.01.2023 №43.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» вирішено внести зміни до Постанови № 168 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754, що додаються.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 793, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2002.
Згідно з Постановою № 793:
- у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; 2) доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. У зв'язку з цим, абзаци другий - шостий вважати відповідно абзацами третім - сьомим;
- доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
З урахуванням змін, унесених Постановою КМУ від 20.01.2023 №43, Постанова №168 має таку редакцію.
Пункт 1: установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Пункт 2-1: установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Пункт 3: Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Згідно зі Статутом (п.1.1.) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (нова редакція), затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 15 березня 2021 року №121 (далі - Статут), Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (далі - Уповноважений орган управління).
Відповідно до п.2.1. Статуту, підприємство утворено з метою організації заходів використання Повітряного простору, для забезпечення безпечного, економічно ефективного аеронавігаційного обслуговування, яке здійснюється на всіх етапах польоту повітряних суден та включає організацію повітряного руху, аварійне обслуговування, зв'язок, навігацію та спостереження (радіотехнічне забезпечення), метеорологічне обслуговування, обслуговування аеронавігаційною інформацією, а також авіаційний пошук і рятування (у разі покладення на Підприємство таких функцій уповноваженими органами чи нормами законодавства).
Пунктом 5.9. Статуту передбачено, що у мирний час джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є прибуток (дохід), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження (включно з централізованими капітальними вкладеннями та кредитами).
В особливий період підрозділи об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України підпорядковуються Генеральному штабу Збройних Сил України щодо виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки (п.1.2.).
У разі переходу Підприємства на функціонування в організаційній структурі та штатних розписах воєнного часу формування фінансових ресурсів Підприємства здійснюється за рахунок власних коштів та коштів державного бюджету (п.5.10. Статуту).
Водночас, 01 березня 2022 року на Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України був виданий наказ №126 «Про впровадження режиму простою й оплати праці на період воєнного стану».
Наказ виданий на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», виданого у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також з огляду на непередбачувані та непереборні події, що відбулися незалежно від волі й бажання підприємства, обставини, які можуть поставити під загрозу життя чи нормальні умови існування людей.
Цим наказом запроваджено режим простою на підприємстві з 01 березня 2022 року до прийняття відповідного рішення для всіх працівників, окрім тих, що вказані у переліках, зазначених у підпунктах 2.1-2.3 цього наказу (п.1).
Згідно з п.2 наказу, заступнику директора, адміністративному директору, директорам РСП, директору Дніпровського РСП - Керівнику структурних підрозділів Східного регіону, начальнику ВСП «ЦАПС», керівникам структурних підрозділів, безпосередньо підпорядкованих директору: затвердити перелік працівників, які залучаються до виконання безперебійних завдань і функцій підприємства в умовах воєнного стану, і табелювати їх відповідно до фактично відпрацьованого часу (п.п. 2.1.).
Відповідно до п.4 наказу, головному бухгалтеру Украероруху, головним бухгалтерам РСП та ВСП «ЦАПС»: забезпечити нарахування заробітної плати на підставі статті 113 КЗпП України усім працівникам, крім тих, що вказані у підпунктах 2.1-2.3 цього наказу (п.п. 4.1.); забезпечити нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час працівникам, визначеним у підпункті 2.1. цього наказу (п.п. 4.2.).
Отже працівникам, які залучаються до виконання безперебійних завдань і функцій підприємства в умовах воєнного стану (п.п. 2.1. наказу), забезпечується нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час (п.п.4.2. наказу), а не на підставі ст.113 КЗпП України, якою встановлений порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції).
До матеріалів справи надані копії розрахункових листків ОСОБА_1 за період лютий-травень 2022 року.
У цих розрахункових листках зазначена така інформація:
- підрозділ - військові; посада - диспетчер з руху літаків (старший штурман);
- у лютому - норма годин: 28, відпрацьовано: 28; у березні - норма годин: 31, відпрацьовано: 31; у квітні - норма годин: 30, відпрацьовано: 30; у травні - норма годин: 31, відпрацьовано: 31.
Довідкою від 13.10.2022 №22.2-37-55 Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України підтверджено те, що ОСОБА_1 , диспетчер з руху літаків (старший штурман) центру (центру організації повітряного руху) Дніпровського РСП, дійсно проходить військову службу в Дніпровському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з 24.02.2022 по теперішній час (тобто станом на час видачі довідки).
Таким чином, позивач як військовослужбовець, який відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, з 24.02.2022 проходить військову службу в Дніпровському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
При цьому, суд зазначає, що наведені вище документи свідчать про те, що позивач залучався до виконання завдань і функцій підприємства в умовах воєнного стану.
07.06.2018 Міністерством оборони України виданий наказ №260, яким затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до п.1 Розділу І «Загальні положення» Порядку №260, він визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і «Про донорство крові та її компонентів» та постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11 серпня 1995 року № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 22 грудня 1995 року № 1037 «Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі», від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Дія цього Порядку (крім розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.
Отже, у Порядку №260 відсутня інформація про те, що він розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ». Поряд з цим, його дія поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами, за виключенням розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV Порядку №260.
Таким чином, суд зазначає, що Розділ І «Загальні положення» Порядку №260 поширює свою дію на ОСОБА_1 , який є позивачем у цій справі.
Згідно з пунктом 2 Розділу І «Загальні положення» Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану (Абзац шістнадцятий пункту 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 180 від 01.06.2020; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 - застосовується з 01 лютого 2023 року); допомоги.
Разом з цим, як заначено вище, позивачеві як військовослужбовцю, відрядженому до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, грошове забезпечення має виплачуватись, виходячи з окладів за посадою, займаною ним у відповідача, окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців. Всі ці виплати передбачені наведеною вище Постановою №104. Цією ж постановою встановлені інші виплати. Однак, ці виплати встановлюються як для відповідних працівників органів, установ та організацій, до яких відряджений військовослужбовець, про що і зазначено у Постанові №104.
А вже всі види матеріального забезпечення зберігаються за відрядженими особами за попереднім місцем служби. За ними зберігаються також гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, відповідно, позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ;
Відповідач: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України.
Суддя Н.В. Кучугурна