15 лютого 2023 року Справа № 160/18744/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач-2), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладену у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 17.08.2022 №046350010766;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 при призначенні пенсії, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
- період його навчання з 01.09.1993 по 17.06.1997 в Антрацитовському радіоелектроному технікумі приладообладнання;
- періоди роботи в Міністерстві надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Луганської Народної Республіки;
- з 01.05.2015 по 02.05.2018 - помічником командира загону виробничо-профілактичної служби воєнізованого гірничорятувального загону № 3 на атестованій посаді по Списку № 1;
- в Центрі управління воєнізованими гірничорятувальними загонами Міністерства надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Луганської Народної Республіки;
- з 03.05.2018 по 05.08.2019 - помічником командира загону виробничо-профілактичної служби воєнізованого гірничорятувального загону № 3, з повним робочим днем в шахті, які віднесені до Списку № 1 та призначити пенсію з дня звернення з заявою про призначенні пенсії з 09.08.2022 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач 09.08.2022 року звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення йому пенсії відповідно до частини 3 статті 114 статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), надавши при цьому усі необхідні документи. Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 17.08.2022 №046350010766 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень Закону №1058-IV, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах. Позивач ще декілька разів звертався до відповідача-1 з запитами про надання роз'яснень щодо підстав відмови у призначенні пенсії. Позивач вказує, що записів в трудовій книжці достатньо для зарахування спірних періодів до пільгового стажу для призначення позивачу пенсії на підставі частини 3 статті 114 статті Закону №1058-IV. На думку позивача, він має необхідний пільговий стаж, внаслідок чого відмова відповідача-2 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а порушене право підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача-1 зарахувати спірні періоди навчання та роботи до пільгового стажу та призначити позивачу пенсію.
Ухвалою суду від 12.12.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
22.12.2022 від відповідача-2 до суду надійшов відзив, в якому представник ГУ ПФУ у Вінницькій області позов не підтримав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву відповідачем-2 зазначено, що відповідно до абзацу 7 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а тому невідповідність будь-яких записів в ній унеможливлює врахування всіх (деяких) записів в ній. Відповідно до абзацу 7 пункту 20 Порядку №637 у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці 2 пункту 18 цього Порядку (в тому числі тимчасово окупована територія Луганської області), стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Більш того, відповідно до даних з ЄДРПОУ в Україні не зареєстрована така юридична особа, як міністерство надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих луганської народної республіки. Загальний страховий стаж позивача становить 19 років 10 місяців 22 дні, пільговий стаж - 17 років 10 місяців 12 днів, що є недостатнім для призначення пільгової пенсії за частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV.
29.12.2022 від відповідача-1 до суду надійшов відзив, в якому представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позов не підтримав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву відповідачем-1 зазначено, що рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 17.08.2022 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Рішення про відмову в призначенні пенсії було направлено на адресу позивача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомленням за №0400-010226-8/101099 від 04.10.2022. З огляду на вищезазначене, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років. За період роботи позивача на підприємствах Луганської області довідки, що підтверджують пільговий характер роботи не надано. На підставі норм статті 24 Закону №1058-IV періоди роботи позивача на підприємствах, що розміщуються на тимчасово окупованій території України, або в районах проведення антитерористичної операції зараховуються до пільгового стажу на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (Форма ОК-5). Оскільки у Формі ОК-5 міститься інформація про нараховану заробітну плату (дохід) та сплачені страхові внески тільки за період з січня 1999 року по травень 2015 року та з вересня 2019 року по червень 2022 року, відсутні законні підстави для зарахування періодів роботи позивача в міністерстві надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих луганської народної республіки. В частині зарахування до пільгового стажу періоду навчання, представником відповідача-1 зазначено, що позивач навчався у вищому навчальному закладі, після закінчення якого здобув не робітничу професію, а отримав підготовку фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що виключає можливість зарахування цього періоду до пільгового стажу.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.08.2022 року звернувся до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії відповідно до частини 3 статті 114 статті Закону №1058-IV.
За принципом екстериторіальності документи позивача розглянуло ГУ ПФУ в у Вінницькій області.
Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №046350010766 від 17.08.2022 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії. У рішенні встановлено, що вік заявника 44 роки; загальний страховий стаж складає 19 років 10 місяців 22 дні, пільговий стаж роботи становить 17 років 10 місяців 12 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання. Таким чином, відсутній необхідний страховий стаж роботи для призначення пенсії за частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV.
Позивач, не погодившись з рішенням відповідача-2 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та металургії, - за списком робіт і професій затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотах, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
На підставі пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював на шахті ім. М.В. Фрунзе “Ровенькиантрацит”, ВП шахта “Партизанська” ДП “Антрацит”, в П'ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні, ВСП “Шахтоуправління ім. Героїв Космосу” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”.
Також, в трудові книжці позивача містяться записи №№24-30 про роботу з 01.05.2015 по 05.08.2019 в установах луганської народної республіки.
За періоди роботи позивача з 01.05.2015 по 05.08.2019 довідки, що підтверджують пільговий характер робіт до відповідачів та до суду не надано.
У відповідності до положень частин 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом; будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
За таких обставин, записи в трудовій книжці позивача №№ НОМЕР_2 про роботу з 01.05.2015 по 05.08.2019 в установах луганської народної республіки є недійсними і не створюють жодних правових насідків.
В силу частин 1 та 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
З огляду на вищезазначене, періоди роботи на підприємствах, що розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, зараховуються до пільгового стажу на підставі даних що містяться в системі персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5).
Оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (Форма ОК-5) міститься інформація про нараховану заробітну плату (дохід) та сплачені страхові внески тільки за період з січня 1999 року по травень 2015 року та з вересня 2019 року по червень 2022 року, відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача в міністерстві надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих луганської народної республіки: з 01.05.2015 по 02.05.2018 - помічником командира загону виробничо-профілактичної служби воєнізованого гірничорятувального загону № 3, в центрі управління воєнізованими гірничорятувальними загонами міністерства надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих луганської народної республіки, з 03.05.2018 по 05.08.2019 - помічником командира загону виробничо-профілактичної служби воєнізованого гірничорятувального загону № 3.
Щодо зарахування періоду навчання позивача в Антрацитовському радіоелектроному технікумі приладообладнання до пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 38 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Статус навчального закладу слід визначати з огляду на законодавство, що діяло на час навчання особи.
Так, протягом періоду навчання позивача в Антрацитівському технікумі радіоелектронного приладобудування (дата закінчення 17.06.1997) правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом України “Про освіту” від 23.05.1991 № 1060-XII (далі - Закон № 1060-XII).
Відповідно до статті 40 Закону № 1060-XII, в редакції чинній на час навчання, професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.
Згідно зі статтею 41 Закону № 1060-XII професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію.
Випускникам професійно-технічних закладів освіти відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії). Випускникам вищих професійних училищ може присвоюватися кваліфікація "молодший спеціаліст".
Отже, професійно-технічна освіта мала на меті підготовку кваліфікованих робітників робітничих професії.
Натомість, за статтею 43 Закону № 1060-XII вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі заклади освіти першого рівня акредитації; бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі заклади освіти другого рівня акредитації; спеціаліст, магістр - забезпечують вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації.
Відповідно до копії Диплома молодшого спеціаліста серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 закінчив Антрацитівський технікум радіоелектронного приладобудування та здобув кваліфікацію “Радіотехник”.
На підставі викладеного вище, Антрацитівський технікум радіоелектронного приладобудування, на момент навчання позивача, не відносився до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а належав до вищих навчальних закладів. Після закінчення Антрацитівський технікум радіоелектронного приладобудування позивач здобув не робітничу професію, а отримав підготовку фахівця за освітньо-кваліфікаційними рівням молодшого спеціаліста. Оскільки ОСОБА_1 навчався у вищому навчальному закладі, а можливість зарахування часу навчання до пільгового стажу передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його навчання в Антрацитівському технікумі радіоелектронного приладобудування.
Суд звертає увагу, що питання зарахування періоду навчання позивача до страхового стажу не є предметом позову, а суд розглядає і вирішує спір в межах заявлених позовних вимог.
Таким чином, за насідком розгляду справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду навчання Антрацитівському технікумі радіоелектронного приладобудування та періоду з 01.05.2015 по 05.08.2019, внаслідок чого у позивача відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії на підставі частини 3 статті 114 статті Закону №1058-IV.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Розподіл судових витрати не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар