14 лютого 2023 року Справа №160/19669/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ЕКСПІ» про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в адміністративній справі №160/19669/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ЕКСПІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
09.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ЕКСПІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.09.2022 року №26970 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул.. Сімферопольска, буд. 17-А) виключити Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ЕКСПІ» (податковий номер 32350440, м. Дніпро, вул.. Січеславська Набережна, буд. 29-А) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2022 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ЕКСПІ» була залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, в якій зазначити код відповідача (юридичної особи) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та копій цієї уточненої позовної заяви відповідності до кількості осіб, що беруть участь у справі.
На виконання вимог вказаної ухвали суду від 14.12.2022 року позивачем 22.12.2022 року усунуті означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ЕКСПІ» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19669/22, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 09.02.2023 року.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документи, що слугували підставою для включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ЕКСПІ» (код ЄДРПОУ 32350440) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
27.01.2023 року до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив у справі.
30.01.2023 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
А також, 30.01.2023 року від представника позивача надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування якого зазначено, що справа №160/19669/22 не є малозначною (незначної складності), так як предмет доказування та склад учасників цієї справи вимагає проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного всебічного встановлення її обставин. Так, предметом судового розгляду у цій справі є правомірність визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку оскаржуваним рішенням відповідача. Правовими наслідками визначення ТОВ «ПАРТНЕР-ЕКСПІ» таким, що відповідає критеріям ризикованості, може бути зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ «ПАРТНЕР-ЕКСПІ» і, як наслідок, неможливість відображення сплаченого ПДВ контрагентам позивача у податковому кредиті. Це може спричинити збитки як для контрагентів позивача, так і для самого позивача, так як внаслідок визначення його таким, що відповідає критеріям ризиковості його контрагенти з метою запобігання або зменшення власних збитків будуть відмовлятися від господарських правовідносин з позивачем. Таким чином, позивач вважає, що ця справа, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, можливість негативних наслідків для позивача, з огляду також на необхідність проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановленні її обставин не може вважатися малозначною та не може бути вирішене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглядаючи подану позивачем заяву про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зважає на таке.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження НЕ можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто суми, яка перевищує 1324000,00грн. (2684,00грн. х 500).
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які НЕ можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
Так, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
При цьому згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як зазначалося вище, звертаючись із заявою про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, позивач формально зазначив про те, що дана справа має виняткове значення та запровадження вказаної практики в подальшому матиме негативний наслідок для позивача, не зазначивши при цьому жодних підстав чому саме ця справа має для відповідача важливе значення та в чому саме воно полягає та які негативні наслідки матиме, а також дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Суд також звертає увагу позивача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Позивач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у заявах по суті справи та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Отже. дослідження судом доказів при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження відбувається в межах судового процесу.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч.4 ст.260 КАС України у разі якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд зауважує, що безпосередньо від відповідача заява із запереченнями проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження не надходила.
Така заява надана лише позивачем.
При цьому, суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
А також, норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Зважаючи на вищенаведене, підстави стверджувати, що розгляд цієї справи повинен здійснюватись за правилами загального позовного провадження відсутні, тому суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ЕКСПІ» про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в адміністративній справі №160/19669/22.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд -
У задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ЕКСПІ» про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в адміністративній справі №160/19669/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ЕКСПІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя: О.М. Турова