Справа № 464/4528/22 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.
Провадження № 33/811/1426/22 Доповідач: Стельмах І. О.
16 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Стельмаха І.О.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Проданець Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Проданець Н.В. на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 16 листопада 2022 року,
Постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 16 листопада 2022 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн з конфіскацією собаки породи «Метис кане-корсо».
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 грн 20 коп. судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 19 вересня 2022 року о 14:30 год у парку «Залізна Вода», що по вулиці Стуса у місті Львові, здійснював вигул собак породи «Метис кане-корсо», за межами помешкання без наявності коротких повідків, намордників, чим заподіяв шкоди здоров'ю ОСОБА_2 , оскільки до наближення до останньої собака вкусив її за праве підребер'я, в результаті чого у потерпілої утворились садна підшкірного крововиливу. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив правила вигулювання тварин, що заборонено відповідними правилами утримання тварин у м. Львові - ухвалою Львівської міської ради № 6225 від 23 січня 2020 року.
На постанову судді захисник Проданець Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, винести нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що протокол складений у порушення одноденного строку, встановленого ч. 2 ст. 254 КУпАП, а саме 27.09.2022, тоді як подія відбулася 19.09.2022. Також звертає увагу, що у протоколі зазначено про те, що порушення полягало у вигулі собак без короткого повідка і намордника, що суперечить ухвалі ЛМР № 6225. Стверджує, що собака знаходилася на території для вигулу собак, без необхідності використання короткого повідка та намордника.
Звертає увагу, що до протоколу не додані самі правила, порушення яких ставиться у провину, а також не долучено відеозаписів.
Зазначає, що судом не було перевірено вищевказані обставини, а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для справи.
Вказує, що у місті відсутній муніципальний притулок для тварин, що прямо порушує вимоги щодо недопустимості жорстокого поводження з тваринами та заборони їх знищення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та виступ захисника Проданець Н.В. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в невідведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується доказами у справі, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 299032 від 27.09.2022 (а.с. 1);
рапортом молодшого лейтенанта поліції щодо проведення перевірки матеріалів ІТС ІПНП № 13681 від 19.09.2022 за зверненнями ОСОБА_2 щодо спричинення їй тілесних ушкоджень внаслідок укусу собаки. Подія трапилася 19.09.2022 під час прогулянки в парку «Залізна вода», в результаті нападу собак бійцівської породи, яких господар вигулював без повідків та намордників (а.с. 17);
довідкою єдиного обліку № 13681 від 19 вересня 2022 року, про те що цього дня о 15:25 год заявниця ОСОБА_2 здійснила виклик на службу 102 та заявила що її покусала собака (а.с.2);
заявою ОСОБА_2 від 19.09.2022 про те, що 19.09.2022 близько 14 год. 30 хв. у парку «Залізна вода» її вкусив пес породи схожої на кане-корсо. Просить притягнути до відповідальності власника собаки (а.с. 3);
письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 19 вересня 2022 року, відповідно до яких, вона 19.09.202 близько 14 год. 30 хв. гуляла в парку «Залізна Вода» з дітьми, за якими вона веде догляд як няня та з напарницею ОСОБА_3 . У той момент, господар собак, що гуляли неподалік у парку спустив з гірки в яр шину, щоб собака зловила цю шину. Собак було двоє. Один з собак почав бігти на неї. Вона злякалася, встала та закрилася руками. У цей момент собака підбіг до неї та вкусив її у правий бік під ребрами. Одяг собака не прокусив, проте на тілі залишився слід від зубів та гематома. У цей момент господар покликав собак. На її зауваження господар не відреагував, та заявив, що нічого страшного не трапилося (а.с. 4);
письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 19 вересня 2022 року, які повністю узгоджуються з поясненнями потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 8);
довідкою КНП «1А міська поліклініка м.Львова» від 20 вересня 2022 року, якою визначено діагноз потерпілої - поверхнева травма передньої стінки грудної клітки, садно (а.с.7).
Апеляційним судом встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами статей 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність доказів тому, що саме собаки ОСОБА_5 напали та покусали потерпілого, оскільки таке спростовується наявними в матеріалах доказами. Окрім цього, у судовому засіданні ОСОБА_5 сам визнав, що це були його собаки, а тому такі аргументи апеляційної скарги є безпідставними.
Щодо твердження апелянта про необов'язковість використання повідка під час вигулу собак на території парку «Залізна води», як стверджує захисник, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
Собаки «Кане-корсо» належать до небезпечних порід відповідно до Переліку небезпечних порід, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1164 «Деякі питання щодо небезпечних порід собак».
За таких обставин вигул собак породи «Кане-корсо» без намордника та повідка заборонено законом.
Правила утримання і поводження з домашніми тваринами у м. Львові, які затверджені ухвалою Львівської міської ради №6225 від 23.01.2020, відтворюють вказані положення та у п. 3.1.7 містять норму про те, що власник домашнього собаки зобов'язаний забезпечувати наявність намордника під час вигулу потенційно небезпечного чи небезпечного собаки у громадських місцях.
Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, подія відбулась не у загородженій частині парку, а на вільно доступній території, на якій перебувають інші люди, а також діти.
Таким чином, ОСОБА_4 був зобов'язаний забезпечити наявність намордника під час вигулу собаки.
Щодо додаткового стягнення у виді конфіскації собаки породи «Метис кане-корсо», то відповідно до положень статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Встановлюючи додаткове покарання у виді конфіскації тварини за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, законодавець переслідує мету превенції - запобігти вчиненню нових правопорушень, оскільки утримання собаки, яка є джерелом підвищеної небезпеки, здатне в майбутньому повторно заподіяти шкоду здоров'ю інших людей.
За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком, викладеним в постанові судді першої інстанції, про неможливість подальшого утримання ОСОБА_4 собаки та необхідність її конфіскації.
Отже, доводи, наведені захисником в апеляційній скарзі, цілком спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення по справі, апеляційна скарга не містить.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн, в дохід держави з конфіскацією собаки породи «Метис кане-корсо» накладене відповідно до санкції ч. 3 ст. 154 КУпАП .
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 16 листопада 2022 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 а залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Проданець Наталії Вікторівни - без задоволення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах