Дата документу 15.02.2023 Справа № 331/3202/22
Єдиний унікальний № 331/3202/22
Провадження №22-ц/807/514/23
Головуючий в 1-й інстанції - Антоненко М.В.
15 лютого 2023 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В.,
суддів:Бєлки В.Ю., Онищенка Е.А.,
секретарКниш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Богославського Віктора Анатолійовича на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2022 року, постановлену у м. Запоріжжя (повний текст ухвали складено 30 листопада 2022 року) у справі за поданням державного виконавця Олександрівського відділу державного виконавчої служби міста Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бежанової А.І. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу, стягувач: Головне управління статистики у Запорізькій області, -
У вересні 2018 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бежанової А.І. надійшло подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу. В обґрунтування подання зазначено, що в Олександрівському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі ПСМРУЮ (м. Дніпро) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження ВП № 61069306 про стягнення заборгованості з ТОВ «Дана» (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75, ЄДПРОУ: 22146939). Згідно інформації Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено керівника ТОВ «Дана» - ОСОБА_1 . Наявні в матеріалах виконавчого провадження документи свідчать про умисне ухилення боржника від виконання рішення суду, а у разі його виїзду за кордон буде взагалі неможливим або ускладненим виконати це рішення суду.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2022 року, подання державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бежанової А.І. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу, задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повного виконання зведеного виконавчого провадження № 61069306, яке перебуває на виконанні Олександрівському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - без вилучення паспортного документу.
Виконання ухвали покладено на Державну прикордонну службу України.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Богославського Віктора Анатолійовича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог подання.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що державним виконавцем не доведено свідомого і умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання покладеного на товариство обов'язку за судовим рішенням, що виключає можливість тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника юридичної особи.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні в Олександрівському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі ПСМРУЮ (м. Дніпро) перебуває зведене виконавче провадження ВП № 61069306 про стягнення заборгованості з ТОВ «Дана» (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75, ЄДПРОУ: 22146939). До складу зведеного виконавчого провадження входять 4 виконавчих провадження 60750372, 60736077, 60736012, 60735918 по виконанню виконавчих документів:
- наказ № 908/557/13-г від 21.05.2013 року виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «Дана» на користь Головного управління статистики у Запорізькій області заборгованості з орендної плати 63823,46 грн., постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2019 року ВП 60735918;
- наказ № 908/1429/18 від 16.01.2019 року виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «Дана» на користь Головного управління статистики у Запорізькій області заборгованості з орендної плати 96802,59 грн.;
- наказ № 908/557/13-г від 21.05.2013 виданий господарським судом Запорізької області про стягнення з товариства «Дана» на користь Головного управління статистики у Запорізькій області заборгованості за комунальні послуги 1176.38 грн.; постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.11.2019 року ВП 60736077;
- наказ № 908/557/13-г від 21.05.2013 року виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «Дана» на користь державного бюджету за вимогами Головного управління статистики у Запорізькій області, заборгованості з орендної плати 81893,06 грн.; постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 року ВП 60750372;
- наказ № 908/798/15-г від 18.09.2015 виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «Дана» на користь Фонду державного майна України по Дніпропетровський, Запорізькій та Кіровоградській області заборгованості з орендної плати 216093,31 грн.; постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2020 року ВП 62031180.
Згідно інформації Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що керівником ТОВ «Дана» є ОСОБА_1 .
Боржник ОСОБА_1 рішення суду та законні вимоги державного виконавця не виконує, у зв'язку з чим загальна заборгованість не погашена.
У зв'язку з невиконанням боржником виконавчих документів у добровільному порядку, державним виконавцем здійснюються заходи з виявлення майна боржника та його подальшої реалізації, але не має можливості провести виконавчі дії у відповідності до вимог чинного законодавства, з метою виконання рішення суду.
Так, в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що згідно відповіді ДФС України від 02.12.2019, 27.01.2020, 13.05.2020, 29.08.2022 за боржником обліковуються 2 рахунки в АТ «Мета Банк», АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК АВАЛЬ», на які накладено арешти під час попереднього виконання; нові рахунки не відкривались.
06.02.2020, 18.03.2020 виставлено платіжні вимоги про списання коштів; кошти відсутні.
27.07.2022 винесено повторно постанову про арешт коштів боржника на суму заборгованості по зведеному виконавчому провадженню.
Згідно відповіді МВС від 02.12.2020, 13.05.2020, 29.08.2022 за боржником не обліковуються транспортні засоби.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості про право власності відсутні.
22.08.2022 здійснено вихід за адресою реєстрації та встановлено, що боржник тривалий час не мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , майновий стан не виявлено.
Згідно відповіді ГУ статистики у Запорізькій області встановлено, що підприємство надавало звітність протягом 2005-2015 років.
29.08.2022 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області було зроблено запит. Відповідь відсутня, лист повернутий до органу ВДВС.
29.08.2022 до Державного архітектурно-будівельної інспекції України було зроблено запит. Відповідь відсутня, лист повернутий до органу ВДВС.
29.08.2022 був виклик державного виконавця, до юридичної особи підприємства ТОВ «Дана».
29.08.2022 до Головного управління Держпраці в Запорізькій області було зроблено запит. Згідно відповіді ГУ Держпраці в Запорізькій області, за ТОВ «Дана» технологічні транспортні засоби не зареєстровані.
29.08.2022 були зроблені Вимоги до АТ «Райффайзен банк Аваль» та AT «МетаБанк». Згідно відповіді від AT «МетаБанк» з 22.10.2012 р. кошти на рахунку відсутні.
Задовольняючи вимоги подання суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має невиконані зобов'язання, покладені на нього судовими рішеннями, ухиляється від їх виконання, а тому вимога, викладена у поданні державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бежанової А.І. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Право громадян України на пересування, в тому числі і залишення території України, закріплено у ст. 33 Конституції України. У той же час Конституція України передбачає можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що не заборонені законом.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 5 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Тобто ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі умисні діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
У п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 07.02.2014, № 6 зазначено, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12). У зв'язку із цим у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконання обов'язків, передбачених статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження зазначене може бути підставою для відповідного реагування, зокрема звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно з нормами ЦПК, пунктом 18 частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе лише у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
З огляду на словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішення іншого органу (посадової особи)", вжите у пункті 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Встановлення наявності зобов'язання у боржника, та факту ухилення останньої від його виконання (бездіяльність, свідоме невиконання зобов'язання), дозволяють при вирішенні подання керуватись положеннями частини другої статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", згідно з якою громадянинові України, який має паспорт для виїзду за кордон, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо такий громадянин ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням, - до виконання цих зобов'язань.
Якщо боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання зобов'язання, а саме, до виконавця не прибув, не надав своєчасно у строк, встановлений виконавцем, достовірних відомостей та пояснень стосовно причин невиконання рішення, а виконавець зі свого боку вчинив всі дії передбачені законом, в такому разі, обставини свідчать, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України та вчинення інших дій передбаченим Законом.
ОСОБА_1 як керівник юридичної особи свідомо ухиляється від виконання рішень суду, про що свідчить відсутність його за місцем реєстрації та відсутність будь-якого сприяння у процесі виконання зобов'язань юридичної особи покладених відповідними рішеннями суду, таких як явка до державного виконавця, подання декларації про доходи, відомостей про відкриті рахунки, майно юридичної особи тощо. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник заперечує проти обмеження його у праві виїзду за кордон при цьому останнім не надано доказів, які підтверджують його сумлінне виконання обов'язків як керівника юридичної особи - боржника в процесі виконавчого провадження, які б вказували на відсутність умисного ухилення від виконання рішень суду.
Встановивши наявність зобов'язання у керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_1 відповідно до наказів Господарського суду Запорізької області, обізнаність боржника щодо вказаного зобов'язання та свідоме ухилення від його виконання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця.
Враховуючи конкретні обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з думкою суду першої інстанції, і вважає, що дії та бездіяльність керівника боржника - юридичної особи Лизан В.І. вказують на свідоме ухилення від виконання рішення суду, що є підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що вимоги подання підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Богославського Віктора Анатолійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2022 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 16 лютого 2023 року.
Головуючий: С. В. Кухар
Судді: В.Ю. Бєлка
Е.А. Онищенко