Справа № 755/13071/22
"16" лютого 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
за участю секретаря судового засідання - Буткевич Л.В.,
розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, -
Позивач звернулась до суду із позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої в наслідок залиття посилаючись на те, що тривалий час в будинку АДРЕСА_1 відбувається залиття квартири АДРЕСА_2 , з вище розташованої квартири АДРЕСА_1 , через недбале відношення власників даної квартири до сантехнічного обладнання в межах квартири. 25.10.2020 року відбулось чергове залиття квартири. У зв'язку із встановленим в Україні на час обмеження через карантин, у той період ЖЕД прийом не проводив і на обстеження не виходив. 22.02.2021 року за фактом залиття, уповноваженою комісією було складено відповідний Акт про залиття, згідно якого встановлено, що з вище розташованої квартири АДРЕСА_1 через недбале відношення власників даної квартири до сантехнічного обладнання в межах квартири відбувається залиття квартири АДРЕСА_2 . За час залиття 25.10.2020 року вона (позивач) була власником квартири АДРЕСА_2 . Внаслідок залиття їй було завдано матеріальних збитків. Власником квартири АДРЕСА_1 являється відповідач. Згідно Звіту від 19.04.2021 року про оцінку розміру матеріального збитку, розмір збитку становить 46 386,00 грн. Вартість проведеного дослідження становить 5 000,00 грн. Згідно вимоги від 27.09.2022 року вона намагалась врегулювати спірне питання в позасудовий спосіб, проте з боку відповідача не надходило жодної виплати або відповіді.
Даний позов зареєстровано в Дніпровському районному суді м. Києва 15.12.2022 року.
19.12.2022 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
21.12.2022 року здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані відповідача.
26.12.2022 року надійшла відповідь з Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА».
Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу по місцю реєстрації. В установлений судом строк відповідач відзив не подав.
Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи в заочному порядку.
Клопотання по суті спору та з процесуальних питань сторонами не подавалися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Встановлено та підтверджено належними доказами, що позивач - ОСОБА_1 до 14.11.2020 року була власником квартири АДРЕСА_2 . Відповідач - ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .
20.07.2022 року Дніпровський районний суд м. Києва розглянув справу № 755/13972/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоду, та ухвалив рішення, яким у задоволенні позову з тих підстав, що позивач після залиття квартири прийняв у дар (безоплатно) це майно, тобто у стані майна після його затоплення, та на час настання події затоплення квартири він власником цієї квартири не був, пошкодженням майна шкоди було завдано не правам власності позивача (неналежний позивач).
В процесі розгляду даної справи судом було установлено, що затоплення квартири АДРЕСА_2 , з приводу якого між сторонами виник спір з відшкодування шкоди, відбулось саме 25.10.2020 року. Рішення не оскаржувалось, набуло законної сили.
Зі змісту Акту від 22.02.2021 року, затвердженого начальником ЖЕД-412, убачається: «Комісія в складі інженера 2 ктг. Корнійчук О.М., майстра з ремонту ОСОБА_4 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_5 в присутності мешканки ОСОБА_6 , провели візуальний огляд квартири АДРЕСА_2 після залиття, яке відбувається періодично з вище розташованої квартири АДРЕСА_1 . Будинок 1984 р. забудови, серія ММ-640, 2-ох під'їзний, 9-ти поверховий. Квартира АДРЕСА_2 розташована у 1-му під'їзді на 8-му поверсі. При візуальному огляді квартири виявлено, що внаслідок залиття пошкоджено: кімната: стеля - шпалери; стіна - шпалери; кухня: стеля - шпалери; стіна - шпалери; вбиральня поєднана: стеля - клейове пофарбування; стіна - клейове пофарбування. Ремонт на кухні, коридорі, вбиральні проводився у 2019 р., у кімнаті в 2013 році (зі слів мешканки). Залиття відбуваються періодично з вище розташованої квартири АДРЕСА_1 через недбале відношення власників до сантехнічного обладнання в межах квартири».
З копій Актів від 16.11.2006 року та 27.06.2014 року убачається, що квартира позивача зазнавала затоплень і раніше, причиною залиття було халатне відношення мешканців вище розташованої квартири - АДРЕСА_1 .
Згідно Звіту № 11-04-2021 про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 19.04.2021 року, - вартість збитку, завданого внаслідок залиття 25.10.2020 року становить 46 386,78 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України визначено що, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував, що цивільне законодавство в делікатних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, тож якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
При цьому, слід зазначити, що цивільно-правова відповідальність за нанесені збитки настає може наставати як при вчиненні активних дій, так і бездіяльності, адже власність зобов'язує.
Відповідно положень ст. 151 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов'язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно положень ст. 151 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов'язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.
Згідно ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
В процесі розгляду даної справи було встановлено, квартира позивача зазнала пошкоджень в наслідок залиття з квартири відповідача. На момент обстеження - 22.02.2021 року комісією ЖЕД-412 в квартирі позивача виявлено сліди залиття.
Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, типовий зразок якого міститься у Правилах.
Додатком 4 до вказаних Правил встановлено форму акта, з якої вбачається, що в ньому повинно бути відображено: дату складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Аналізуючи наданий акт встановлено, що він відповідає типовому зразку, що міститься у Правилах.
В даному випадку згідно наданих документів встановлено, що залиття відбулося з квартири відповідача, причиною залиття є недбале відношення власників до сантехнічного обладнання в межах квартири.
Викладені обставини та надані позивачем докази свідчать про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 46 386,78 грн. матеріальної шкоди.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали спростувати доводи позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатила судовий збір у розмірі 992,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги в частині матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, дані кошти слід стягнути з відповідача на користь позивача.
В частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. за складання звіту про оцінку матеріального збитку слід відмовити, оскільки вказані кошти були сплачені не позивачем, а ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-78, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_8 ) майнову шкоду у розмірі 46 386,78 (сорок шість тисяч триста вісімдесят шість гривень 78 копійок) грн. та судовий збір - 992,40 грн.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання повного судового рішення - 16.02.2023 року.
Суддя: