Справа № 359/6541/22
Провадження №2/359/2415/2022
26 грудня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
при секретарі - Івковій Д.Л.,
за участі представника відповідача - ОСОБА_1 ,.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру (зміну способу стягнення) аліментів, які стягуються на неповнолітню дитину, -
19.09.2022 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла вище зазначена позовна заява, в якій ОСОБА_2 просить : змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , визначений рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2011 року по справі №2-1339/11 та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття (а.с.1-4).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 донька - ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу діти проживали разом з позивачем. Також зазначає, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2011 року по цивільній справі № 2-1339/11 було стягнуто з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання їх дітей, у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень на обох дітей, починаючи з 07.04.2011 року і до досягнення дітьми повноліття. Вказує, що їх сину вже виповнилося 18 років, тому аліменти на нього не стягуються. Зазначає, що донька ще не досягла повноліття та що розмір аліментів, присуджених на утримання дітей є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку доньки, оскільки на даний час збільшилися витрати на утримання дитини, в т.ч. на навчання, виховання та її розвиток. При цьому зазначає, що після розлучення відповідач жодного разу не поцікавився життям своїх дітей, їх потребами, хворобами та проблемами, не відвідував навчальні заклади в яких вони навчалися, окрім сплати аліментів, матеріально своїх дітей не підтримував.
Ухвалою судді від 18.10.2022 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду (а.с. 18).
07.12.2022 до суду надійшов відзив, поданий відповідачем ОСОБА_3 (а.с.29-33), за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову та визначити аліменти до стягнення в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з набрання рішенням законної сили. Відповідач не погоджується позовом, вважає, що позивач не підтверджує жодними доказами свої слова щодо зміни її матеріального стану, а також не надає жодних доказів того, що зросли витрати на утримання дитини. Також не погоджується з твердженнями позивача, що він недобросовісно виконує свій батьківський обов'язок по утриманню дітей та не проявляє зацікавленості у їх житті після розлучення, оскільки неодноразово виявляв бажання бачитись з дітьми, передавав подарунки, проте позивач не бажала їх брати, відповідала завжди грубістю. Також вказує, що заборгованість зі сплати аліментів у нього відсутня, аліменти за період з вересня по листопад 2022р. сплачені в повному розмірі, що підтверджується банківськими квитанціями: від 23.09.2022р на суму 1500,00 грн., від 20.10.2022р. на суму 1500,00 грн., від 24.11,2022р. на суму 1500,00 грн. Стягнення з нього аліментів у визначеному позивачем розмірі поставить відповідача у надскрутне фінансове становище, оскільки забезпечувати себе, надавати допомогу батькам та сплачувати аліменти відповідач не зможе. Зазначає, що між ним та ОСОБА_6 було 19.04.2011р. укладено шлюб, від якого вони мають спільну доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, на його утриманні перебувають його батьки-пенсіонери: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Звертає увагу, що з 1 січня 2023р. мінімальний гарантований розмір аліментів становить: для дітей віком від 6 до 18 років - 1416,50 грн. Зазначає, що у разі задоволення позову відповідач самостійно буде забезпечувати прожитковий мінімум для дітей. Також зазначає, що перебуває на військовій службі у Військовою частиною НОМЕР_1 та, зважаючи на небезпеку для життя та здоров'я бажає мати змогу забезпечити матеріально всю свою родину, включаючи батьків, дружину, дітей та по можливості себе, а збільшення розміру аліментів до стягнення зменшить йому цю можливість. Він не відмовляється від обов'язку сплачувати аліменти, але в посильному для нього розмірі.
15.12.2022 позивачем подано відповідь на відзив, за змістом якого на позові наполягає. Щомісячно, на забезпечення харчуванням, необхідними ліками у разі потреби, одягом та взуттям відповідно до сезону, засобами для розвитку та навчання дитини відповідно до її віку позивачем витрачається в середньому близько 10000,00 грн.. При цьому зазначає, ні харчування, ні надання навчальної літератури та інших матеріалів у навчальних закладах за рахунок державного чи місцевого бюджету не забезпечується, а також, що поширення різних інфекційних захворювань протягом осінньо-зимового сезону, зумовлюють придбання медичних засобів для їх профілактики та превенції. Також звертає увагу, що дочка перебуває в активній фазі зростання, зокрема фізичного, а такому потребує нового одягу та взуття. Додатково зазначає, що для забезпечення відпочинку дитини від освітнього процесу, позивач забезпечує доньці доступ до розваг, а саме: відвідування басейну, відвідування хореографічного ансамблю «Радість», заняття з вокалу в ансамблю «Веселочка», відвідування літніх оздоровчих таборів, відпочинок в санаторії «Трускавець 365», участь в конкурсах від ансамблів «Радість» та « ОСОБА_10 ». Крім того, від 2000,00 грн. до 3000,00грн. витрачається позивачем на святкування дня народження ОСОБА_4 (пригощення у школі, святкування з друзями), близько 1500,00 грн. привітання дитини з новорічними та різдвяними святами. Звертає увагу, що відсутність фінансових документів на підтвердження її щомісячних витрат на доньку не може бути єдиним і достатнім доказом таких витрат. Вказує, що якби відповідач цікавився життям дитини, то знав, що 1500 грн. не достатньо для дитини на місяць, не те, щоб одягнутися, купити якісь найнеобхідніші речі, а навіть на харчування. При цьому звертає увагу, що на даний час грошове забезпечення відповідача складає близько 48000 грн., тому твердження відповідача, що стягнення аліментів поставить його у над скрутне фінансове становище не відповідає дійсності. Також звертає увагу, що відповідачем не надано жодних доказів, що його батьки перебувають на його утриманні.
У судове засідання позивач не з'явилася. Згідно з поданим клопотанням просила розглянути справу за її відсутності, позов підтримує повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з наведених у відзиві підстав.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та надані документи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У судовому засіданні встановлено, що сторони з 17.10.1998 року перебували у зареєстрованому рішенні, який було розірвано рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2011 (справа №2-809/11), що підтверджується копією вказаного рішення суду, а також копією свідоцтва про шлюб, виданого повторно 24.12.2010 (а.с.9,12).
В даному шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.10,11).
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2011 року (справа №2-1339/11) було задоволено позов ОСОБА_11 та стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та доньки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень, починаючи з 07.04.2011 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.13-14).
Згідно з долученими довідками-розрахунками заборгованості по аліментам, складеними державними виконавцями Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), заборгованість по аліментам відповідача станом на 31.08.2022 складає 25,73 грн. (а.с.34-35, 36-37).
Позивачем не оспорюється, та наданими відповідачем квитанціями АТ КБ «Приватбанк» та вищевказаними довідками-розрахунками підтверджується, що після досягнення сином сторін повноліття - 20.02.2018, відповідач ОСОБА_3 продовжує сплачувати на користь позивача ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1500 гривень (а.с.38).
Також судом встановлено, що 19 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_3 зареєстрував повторний шлюб з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією відповідного свідоцтва про шлюб (а.с.39).
Від цього шлюбу у відповідача народилася дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.40).
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 18 липня 2022 року відповідач перебуває на військовій службі у вказаній військовій частині (а.с.42).
Як зазначила позивач у відповіді на відзив, що відповідачем та його представником не оспорюється, розмір грошового забезпечення відповідача складає близько 48000 грн. Доказів щодо конкретного розміру грошового забезпечення сторонами надано не було.
Згідно з вимогами ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст.180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.1 ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Як передбачено ч.2 та 3 вказаної статті за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом ч.2 вказаної статті, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд також враховує, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як передбачено п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Встановлено, що з моменту стягнення аліментів, змінилися рід обставин: старший син сторін досягнув повноліття, змінився також розмір прожиткового мінімуму, встановлений для дитини відповідного віку та мінімальній розмір заробітної плати, визначені законом.
Крім того, позивач вважає необхідним змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються у твердій грошовій сумі, та стягувати їх в частці від заробітку (доходу) відповідача, що є безумовним правом стягувача.
Разом із з цим, визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що з моменту стягнення аліментів змінився також сімейний стан відповідача, який має на утриманні ще одну неповнолітню дочку.
З урахуванням цієї обставини, суд вважає, що визначений позивачем розмір аліментів (1/3 частина з усіх видів заробітку (доходу)) жодним чином не обґрунтований та не доведений, а також не відповідає сімейному та матеріальному стану відповідача. А тому, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню: слід змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати їх у частці від заробітку (доходу) відповідача, а саме у розмірі 1/6 частки.
При цьому суд враховує, що відповідно до положень ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України, саме такий розмір аліментів припадає на одну дитину, у разі стягнення аліментів на двох дітей (саме стільки неповнолітніх дітей знаходяться на утриманні відповідача).
Крім того, суд враховує, що відповідач отримує дохід, та згідно з поданим відзивом визнає, що за своїм матеріальним станом може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України та ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 137, 139, 258, 259, 263-265, 266, 267, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення та збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2011 року в твердій сумі та стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлений 06.01.2023.
Суддя І. В. Муранова-Лесів