14 лютого 2023 року
м. Київ
справа №320/83/21
адміністративне провадження № К/990/4524/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі №320/83/21 за позовом Комунального підприємства Тетіївської міської ради «Тетіївтепломережа» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Комунальне підприємство Тетіївської міської ради «Тетіївтепломережа» звернулося із позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2020 №0057510409/49/29-36-04-09.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023, позов задоволено частково. А саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0057510409/49/29-36-04-09 від 15.10.2020 в частині застосування штрафу у розмірі 10 824,28 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вказані судові рішення ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління ДПС у Київській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання щодо переліку справ, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даній адміністративній справі предметом спору є оскарження рішення податкового органу, яким визначено грошове зобов'язання (штрафну санкцію) на загальну суму 11 863,44 грн.
Таким чином ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності, та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 прийняті у справі, що розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Матеріали касаційної скарги, як і посилання у ній на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не свідчать про необхідність застосування, у даному випадку, підпунктів «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі №320/83/21 за позовом Комунального підприємства Тетіївської міської ради «Тетіївтепломережа» до Головного управління ДПС області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова