14 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 300/6212/21
адміністративне провадження № К/990/3131/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №300/6212/21 за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про скасування розпорядження №16-к від 30 березня 2021 року, поновлення на посаді, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, позов задоволено частково. Скасовано розпорядження Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області №16-к від 30 березня 2021 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови районної державної адміністрації Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області з 01 квітня 2021 року. Стягнуто з Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2021 року по 23 травня 2022 року у розмірі 297943 (двісті дев'яносто сім тисяч дев'ятсот сорок три) гривні 31 (тридцять одна) копійка, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. Допущено до негайного виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови районної державної адміністрації Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області з 01 квітня 2021 року. Допущено до негайного виконання рішення суду в межах стягнення з Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 невиплачену середньомісячну заробітну плату у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 11968 (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Тлумацька районна державна адміністрація Івано-Франківської області звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 20 січня 2023 року засобами поштового зв'язку.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 14 грудня 2022 року у справі №1.380.2019.003597.
Верховний Суд наголошує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Оцінюючи посилання на зазначену судову практику, Суд зауважує, що висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2022 року у справі №1.380.2019.003597 не можуть бути враховані при перегляді оскаржуваних судових рішень у цій справі, позаяк правовідносини у згаданій справі та розглядуваній справі не є подібними. Так, у згадуваній справі на яку посилається скаржник, суди установили, що позивач подав заяву до районної адміністрації про звільнення його із займаної посади з достроковим припиненням повноважень, із врахуванням положень статті 10 Закону №586-XIV. В подальшому розпорядженням голови Сокальської РДА від 21 червня 2019 року №94/03-07 позивача було звільнено з посади заступника голови Сокальської РДА у зв'язку із припиненням повноважень з 21 червня 2019 року. Натомість у цій справі, позивача звільнено з посади першого заступника голови районної державної адміністрації відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією райдержадміністрації.
Скаржник, серед іншого, обґрунтовує касаційну скаргу тим, що ця справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, що за змістом відповідає підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Водночас посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №300/6212/21 повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська