Провадження № 22-ц/803/2562/23 Справа № 200/947/19 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В.І. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
14 лютого 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Космачевської Т.В.,
суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,
розглянувши заяву про самовідвід судді Космачевської Т.В.у цивільній справі номер 200/947/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди,
з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськавід 19 грудня 2022 року, -
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськавід 19 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди повернуто позивачеві через не усунення недоліків цієї позовної заяви.
Із вказаною ухвалою не погодився позивач ОСОБА_1 , 29 грудня 2022 року подав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
30 грудня 2022 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду цивільну справу номер 200/947/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди витребувано з Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.
17 січня 2022 року цивільна справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду.
23 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськавід 19 грудня 2022 року залишено без руху для усунення недоліків.
06 лютого 2023 року до апеляційного суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Космачевської Т.В.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Космачевської Т.В. - відмовлено.
Суддя Космачевська Т.В. заявила самовідвід з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у її безсторонності або об'єктивності, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на суддю.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Виходячи з наведеного вище, саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності або об'єктивності судді Космачевської Т.В., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на суддю, апеляційний суд вважає, що заява про самовідвід судді Космачевської Т.В. підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39-41, 381 ЦПК України, -
Заяву судді Космачевської Тетяни Вікторівни про самовідвід - задовольнити.
Передати справу номер 200/947/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди, до канцелярії суду для автоматизованого розподілу справи відповідно до статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: