Провадження № 11-сс/803/277/23 Справа № 210/2562/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 лютого 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційногос удового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 12021040000000460 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 грудня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 грудня 2022 року, було задоволено клопотання прокурора відділу нагляду Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_8 на 2 місяці, тобто до 15 лютого 2023 року включно, із покладенням на останнього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що на даний час заявлений ризик, який виправдовує тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом, не зменшився, оскільки поданими матеріалами підтверджується, що досудове розслідування не завершено і підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, та незаконно впливати на свідків.
На переконання слідчого судді, обов'язки, покладені на ОСОБА_8 ухвалою суду Дніпровського апеляційного суду від 19.09.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку, з метою мінімізації встановлених у судовому засіданні ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді домашнього арешту, на два місяці в межах строку досудового розслідування з покладанням на останнього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу.
Разом з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_7 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що судове засідання 15 грудня 2022 року було проведено в режимі відеоконференції, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст було складено 19.12.2022 року. Повний текст ухвали сторона захисту отримала 20.12.2022 через “Електронний суд”.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу, вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, постановленою в істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, та такою, що підлягає скасуванню з постановленням ухвали про відмову в задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Зазначає, що ОСОБА_8 не знайомий та ніколи не спілкувався з іншими особами у вказаному провадженні, окрім ОСОБА_10 .
Зазначає, що матеріали додані до клопотання прокурора, не підтверджують тих обставин, які викладені в самому клопотанні, а докази про причетність ОСОБА_8 , до кримінального правопорушення, відповідальність за які встановлена ч. 2 ст. 255 КК України, є сумнівними, за своїм характером та базуються на припущеннях, та переконливо не вказують на його причетність до злочинів.
Вважає, що слідчим було невірно кваліфіковано дії підозрюваного ОСОБА_8 , що призвело до повідомлення останньому необґрунтованої підозри саме за ч. 2 ст. 255 КК України.
Вказує, що в наведених у клопотанні стороною обвинувачення документах міститься лише загальна інформація про об'єкти нерухомого майна, їх власників, начебто їх незаконну перереєстрацію, правовідносини з купівлі-продажу об'єктів нерухомості, та контакти осіб між собою. Зазначає, що прокурором не надано на адресу суду та сторони захисту для дослідження документи, на які сторона обвинувачення посилається у своєму клопотанні як на доказ вини ОСОБА_8 та підтвердження обґрунтованості підозри.
Всі інші документи, надані суду, взагалі не містять посилань та жодної інформації про будь-яке відношення ОСОБА_8 до виготовлення підроблених документів або їх використання, надання, тощо. Тобто жодним з цих документів не підтверджено будь-яку причетність ОСОБА_8 до інкримінованих йому злочинів.
Вказує, що підозра є необґрунтованою. Звертає увагу, що станом на 22.12.2022 у даному кримінальному провадженні за інкримінованими ОСОБА_8 кримінальними правопорушеннями взагалі відсутні потерпілі, та нікому не завдано будь-якої шкоди або збитків.
Однак при ухвалені рішення, яке оскаржується, слідчим суддею залишені без уваги доводи сторони захисту про відсутність обґрунтованої підозри та відсутність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України. Про відсутність деяких ризиків зазначив і прокурор у судовому засіданні, однак не пояснивши, які саме ризики відсутні, а які існують.
Крім того, апелянт зазначив, що з 09.12.2022 ОСОБА_8 перебуває на стаціонарному лікуванні в КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" ДОР, куди його госпіталізовано з діагнозом: гіпертонічна хвороба 2 ступеню, через відмову прокурора ОСОБА_9 надати 07.12.2022 дозвіл ОСОБА_8 на залишення місця фактичного мешкання для відвідування лікарні з метою отримання належної медичної допомоги у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
Таким чином, у зв'язку з перенесеною хворобою та тривалим лікуванням, ОСОБА_8 потребуватиме невідкладної реабілітації з визначеною лікарями програмою, яку провести в домашніх умовах неможливо.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши сторони кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно із вимогами п. 3 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Частиною 1 статті 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Як вбачається з наданих матеріалів справи, судове засідання з розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу проведено 15.12.2022 року в Дзержинському районному суді м. Кривого Рога в режимі відеоконференції, повний текст ухвали було проголошено 19.12.2022 року, Копію ухвали слідчого судді сторона захисту отримала 20.12.2022 року.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали та приходить до висновку, що його слід поновити.
Статтею 404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим (ч. 6 ст. 181 КПК України).
Відповідно до положень ч. 6 ст. 181, ч. 4 ст. 199 КПК України, у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п.п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти Росії” національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (Буров проти України п. 51).
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Суд у рішенні по справі "Беляев проти Болгарії” наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У практиці ЄСПЛ визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, але тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі "Єчус проти Литви").
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії").
Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Доцільність продовження строків запобіжного заходу як протягом досудового слідства, так і судового розгляду, має ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу стосовно особи на початковій стадії розслідування.
Відповідно, наступне рішення про продовження строку запобіжного заходу має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання в право особи на свободу.
З матеріалів провадження слідує, що в провадженні відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021040000000460 від 15.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
25 серпня 2022 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України. Повідомлення про підозру вручене ОСОБА_8 особисто під підпис.
Крім того, 25 серпня 2022 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.08.2022 р. підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 23 жовтня 2022 року включно.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.09.2022 р. підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасовано, та обрано цілодобовий домашній арешт до 23.10.2022 року включно.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 жовтня 2022 року, було задоволено клопотання прокурора та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_8 до 20 грудня 2022 року включно.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 грудня 2022 року, було задоволено клопотання прокурора та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_8 до 15 лютого 2022 року включно, з покладенням на ОСОБА_8 процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Продовжуючи строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_8 слідчий суддя послався, що на даний час заявлений ризик, який виправдовує тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом, не зменшився, оскільки поданими матеріалами підтверджується, що досудове розслідування не завершено і підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, та незаконно впливати на свідків. На переконання слідчого судді, обов'язки, покладені на ОСОБА_8 ухвалою суду Дніпровського апеляційного суду від 19.09.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку, з метою мінімізації встановлених у судовому засіданні ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді домашнього арешту, на два місяці в межах строку досудового розслідування з покладанням на останнього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Також, на думку слідчого судді матеріали судового провадження за клопотанням прокурора дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею встановлено, що слідчим в клопотанні та прокурором під час судового засідання доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
Також, на думку слідчого судді матеріали судового провадження за клопотанням слідчого дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Разом з тим, встановивши зазначені обставини, суд не навів в ухвалі достатніх даних, які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та відповідно, не обґрунтував належним чином наявність обставин продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. При цьому, з урахуванням мінімальних ризиків, суд обмежився лише посиланням на законодавчі норми кримінального процесуального закону та продовжив підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, належним чином не обґрунтувавши прийняте рішення щодо конкретного кримінального провадження та особи підозрюваного.
Колегія суддів, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, вважає, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Що стосується висновку слідчого судді про наявність щодо підозрюваного ОСОБА_8 ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то його колегія суддів вважає обгрунтованим, оскільки останній небезпідставно підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, і за них передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих або інших підозрюваних, колегія суддів вважає вагомість вказаного ризику порівняно невисокою та він може бути усунутий шляхом застосування до ОСОБА_8 менш обтяжливого запобіжного заходу, з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При цьому колегія суддів враховує, що в рамках кримінального провадження за 6 місяців, проведено ряд необхідних слідчих дій, прокурором не надано доказів вчинення підозрюваним нових епізодів кримінальних правопорушень, а тому ризик вчинення нових кримінальних правопорушень є нівельованим.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації у м. Дніпро, та постійно проживає у Дніпропетровській області; за місцем постійного проживання характеризується позитивно, одружений, є багатодітним батьком (має 5 дітей), утримує чотирьох дітей, з яких двоє є малолітніми (один з яких має захворювання на аутизм), дружина здійснює нагляд за дитиною, є єдиним утриманцем родини. Крім того, на утриманні має літнього батька, який потребує постійного догляду. Вказані обставини беззаперечно свідчать про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, його позитивну характеристику та його репутацію.
Колегією суддів враховано і ту обставину, що під час перебування під цілодобовим домашнім арештом стан здоров'я підозрюваного значно погіршився. Відповідно до наданих медичних документів, з 09.12.2022 ОСОБА_8 перебуває на стаціонарному лікуванні в КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" ДОР, куди його госпіталізовано з діагнозом: гіпертонічна хвороба 2 ступеню.
Крім того, слідчим суддею не взято до уваги те, що в рамках даного кримінального провадження підозрювані заявляють, що не знайомі між собою, та вказані обставини повинні бути перевірені під час проведення слідчих дій.
Хоча національний суд має певну свобод розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Суомінен проти Фінляндії п. 36).
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_8 належно виконує покладенні судом на нього обов'язки та не вчиняв жодних спроб ухилятись чи перешкоджати досудовому розслідуванню, інших підозр щодо ОСОБА_8 , також немає, а тому тримання підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом на даний час є невиправданим та поставить сім'ю у скрутне становище.
Не надавши належної оцінки вищевказаним обставинам слідчий суддя прийшов до передчасного висновку щодо необхідності продовження строку застосування запобіжного заходу, з чим колегія суддів погодитись не може.
Відповідно до ст. 178 КПК України, апеляційний суд, перевіривши обґрунтованість та достатність обраного виду запобіжного заходу, окрім пред'явлення обвинувачення за ч. 2 ст. 255 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі до десяти років позбавлення волі, враховує міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність постійного місця реєстрації та проживання, відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має стійкі соціальні зв'язки, є хронічно хворою людиною, доходить висновку, що для нівелювання встановлених ризиків переховування та у виді впливу на свідків буде достатньо застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, вказаний запобіжний захід дозволить контролювати поведінку підозрюваного, тим самим в повній мірі зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та забезпечити ефективність судового розгляду.
Крім того, вагомим фактором для прийняття такого рішення є стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 .
Так, в п. 72 рішення ЄСПЛ у справі «Александровська проти України», зазначено, що стаття 3 Конвенції покладає на державу обов'язок захищати фізичне благополуччя осіб, позбавлених свободи, наприклад, шляхом надання їм необхідної медичної допомоги. Відповідні принципи практики узагальнені в рішенні у справі «Блохін проти Росії» [ВП] (Blokhin v. Russia) [GC], заява № 47152/06, пункти 136-138, від 23 березня 2016 року).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Епуре проти Румунії» (№ 73731/17) вказав, що медичні потреби ув'язненої особи повинні враховуватися відповідною узгодженою терапевтичною стратегією, яка здатна належним чином реагувати на такі потреби.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді місцевого суду, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 грудня 2022 року, задовольнити, та поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 грудня 2022 року, - скасувати.
Постановити нову, якою клопотання прокурора відділу нагляду Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною з 06-00 години до 21-00 години залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідності отримання підозрюваним невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров'я перебування підозрюваного у житлі.
Встановити строк тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом до 15 лютого 2023 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора;
Виконання ухвали покласти на відділ поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4