Справа № 953/1693/20
н/п 2-п/953/8/23
"14" лютого 2023 р. Київський районний суд м.Харкова у складі
головуючого судді - Садовського К.С.,
за участю секретаря - Калантай Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу №953/1693/20 за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Харкова від 09.04.2020 по цивільній справі №953/1693/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
03.02.2022 до Київського ра йонного суду м.Харкова засобами поштового зв'язку надійшла заява ОСОБА_1 , підписана його представником - адвокатом Найдою С.С. та скерована до суду 31.01.2022, відповідно до якої заявник просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Харкова по справі №953/1693/20 від 09.04.2020; скасувати рішення Київського районного суду м.Харкова по справі №953/1693/20 від 09.04.2020 і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі № 953/1693/20 від 09 квітня 2020 року з відповідача стягнуто відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП у розмірі 93860,00 грн. та судовий збір в розмірі 1560,00 грн.
У грудні 2021 року відповідач дізнався про те, що відносно нього було відкрито виконавче провадження № 63075488 про стягнення з нього грошових коштів.
В межах укладеного договору про надання правової допомоги адвокат Антоненко І.М. з метою ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 953/1693/20 та отримання копії заочного рішення звернувся до суду з відповідними заявами. В зв'язку з тим, що справа вже була передана до архіву суду, ознайомитись з матеріалами справи стало можливим лише в січні.
Копію заочного рішення відповідач отримав 10.01.2022, з матеріалами справи його представник адвокат Антоненко І.М. ознайомився 04.01.2021. 10.01.2022 відповідачем було розірвано договір з адвокатом Антоненко І.М. та укладено новий договір про надання правової допомоги з адвокатом Найдою С.С.
Враховуючи, що відповідачем не отримувались ні ухвала суду про відкриття провадження у справі, ні копія позовної заяви, ні судові повістки. відповідач не мав можливості з'явитись в судове засідання та не міг повідомити суд про причину неявки. Більш того, 31.01.2020 ОСОБА_1 виїхав за межі України. 30.04.2020 повернувся до України, 27.08.2020 знову виїхав за межі України, 29.11.2020 знову повернувся. 02.01.2021 виїхав за межі України, до теперішнього часу не повернувся. Тобто і на час розгляду справи та постановлення заочного рішення, і на час отримання копії заочного рішення представником позивача, подачі заяви про відкриття виконавчого провадження, та відкриття виконавчого провадження 18.09.2020 відповідач знаходився за межами України, і фактично не міг знати про розгляд справи та відкриття виконавчого провадження відносно нього, та отримати відповідні судові документи. Не отримували судових повісток та копії заочного рішення і члени родини відповідача, про що свідчать матеріали справи № 953/1693/20. Враховуючи, що повний текст заочного рішення відповідач отримав 10.01.2022 то має право на поновлення судом пропущеного строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
По суті заявлених вимог заявник вказує на те, що при визначенні суми матеріальної шкоди суд не врахував, а позивач не зазначив у позовній заяві суттєві обставини, які впливають на розмір матеріальної шкоди яка підлягає стягненню з відповідача, а саме те, що відновлювальний ремонт транспортного засобу FORD FIESTA держ № НОМЕР_1 перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, що свідчить про економічну необґрунтованість ремонту, транспортний засіб FORD FIESTA держ № НОМЕР_1 є фізично знищений. У випадку фізичного знищення транспортного засобу потерпілому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Заочним рішенням від 09.04.2020 з відповідача фактично стягується 100% вартості транспортного засобу FORD FIESTA держ № НОМЕР_1 , при цьому позивач залишає себе пошкоджений транспортний засіб вартість якого визначена у тому самому звіті на рівні 22385,26 грн., що приводить до надмірного збагачення позивача. Відповідач не був присутнім під час огляду експертом пошкодженого транспортного засобу, не згоден ні з визначеною сумою відновлювального ремонту, ні вартістю матеріального збитку, ні з залишковою (ринковою) вартістю транспортного засобу FORD FIESTA держ № НОМЕР_1 . Позивач не зареєстрував право власності на транспортний засіб FORD FIESTA держ № НОМЕР_1 , наявна в матеріалах копія Свідоцтва про право на спадщину від 19.12.2018, де зазначено, що право власності на автомобіль підлягає державній реєстрації у Регіональному сервісному центрі МВС в Харківській області, надає позивачу право зареєструвати право власності на транспортний засіб.
Вказує, що відсутність відповідача у судовому процесі позбавило останнього права брати учать у дослідженні доказів, викласти свої заперечення проти позову у відзиву на позовну заяву, в реалізації інших прав передбачених процесуальним законодавством для відповідача як учасника провадження, заявити клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи визначення розміру матеріальної шкоди завданої позивачу. Таким чином зазначені обставини не в повній мірі були враховані судом при винесенні заочного рішення по даній справі, відповідач був позбавлений права на захист, обставини пропуску свідчать про їх поважність, докази надані відповідачем обґрунтовують його заперечення.
У зв'язку з викладеним заявник звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
До заяви ОСОБА_1 додано клопотання про поновлення строку для подчі заяви про перегляд заочного рішення, у якому заявник посилається на те, що у грудні 2021 року він дізнався про те, що відносно нього було відкрито виконавче провадження № 63075488 про стягнення з нього грошових коштів, копію заочного рішення відповідач отримав 10.01.2022, а з матеріалами справи ознайомився 04.01.2022. Повторно зауважує, що на час розгляду справи та постановлення заочного рішення, і на час отримання копії заочного рішення представником позивача, подачі заяви про відкриття виконавчого провадження, та відкриття виконавчого провадження 18.09.2020 відповідач знаходився за межами України, і фактично не міг знати про розгляд справи та відкриття виконавчого провадження відносно нього, та отримати відповідні судові документи. Не отримували судових повісток та копії заочного рішення і члени родини відповідача, про що свідчать матеріали справи № 953/1693/20. Також посилається на те, що заява про перегляд заочного рішення містить заперечення відповідача проти позовних вимог позивача, які є обґрунтованими та такими, які заслуговують на увагу суду. Дії відповідача не містять ознак зловживання процесуальними правами, та не ставлять на меті затягування процесу, пропуск подачі заяви про перегляд заочного рішення є незначний, причини пропуску є поважними, а реалізація права особи на допуск до правосуддя є вище надзвичайного формалізму.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2022 справу передано для розгляду судді Садовському К.С.
Перше засідання по розгляду заяви було призначено на 31.03.2022.
На світанку 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону, від міста Луганська до міста Чернігова, а також із території Республіки Білорусі та окупованого Криму.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.
У зв'язку з цим заява про перегляд заочного рішення тривалий час не розглядалась.
Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Найда С.С. у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце проведення розгляду заяви повідомлялись.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до канцелярії суду заяву про проведення розгляду заяви за її відсутності, зазначила, що проти задоволення заяви заперечує.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, вивчивши подану заяву про перегляд заочного рішення та заперечення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Дослідивши заяву відповідача ОСОБА_1 , матеріали справи, суд вважає, що клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки дійсно є підстави вважати, що відповідач звернувся із заявою про перегляд заочного рішення у строк, передбачений ЦПК України.
Щодо змісту самої заяви, то суд зазначає наступне.
Позивач ОСОБА_2 у січні 2020 року звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 та просила суд стягнути з відповідача на її користь відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 93860 гривень та витрати, які пов'язані з оплатою послуг щодо проведення оцінки пошкодження автомобіля в сумі 1560 гривень, а разом на загальну суму 95420 гривень, а також судовий збір у розмірі 954,20 гривень.
Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вказаних вимог 31.01.2020 судом було сформовано запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - відповідача у справі.
Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 11.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Судова повістка, копія ухвали про відкриття провадження у справі з примірником позовної заяви та доданих до неї документів направлялась відповідачу за адресою реєстрації - АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а а відповідно до ч. 8. ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставления судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Матеріали справи містять поштові конверти, повернуті без вручення адресатові ОСОБА_1 (а.с.50, 52).
Таким чином, судом здійснені всі передбачені законодавством засоби належного сповіщення відповідача про судові засідання.
09.04.2020 Київським районним судом м. Харкова за відсутності відповідача була розглянута цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 93860 гривень, витрати на оплату послуг за проведення оцінки пошкодженого автомобіля у розмірі 1560 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 945,20 гривень, а всього 96365,20 гривень.
Копію заочного рішення було направлено відповідачу за місцем реєстрації та повернуто до суду без вручення адресатові (а.с.61).
У відповідності до п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України (1618-IV), суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Як наголосив Верховний Сул України у Листі віл 01.05.2007 року про "Практику ухвалення та перегляду сулами заочних рішень у цивільних справах" суд до постановления ухвали про заочний розгляд справи обов'язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог статей 74 - 76 ЦПК (в новій редакції - ст.128-130 ЦПК України). При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує.
Пункт 30 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 встановлює, що заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст.224 ЦПК України допускається лише у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.
Тобто, однією з необхідних умов для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність в залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.
Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, скасування заочного рішення можливе лише за умов одночасної наявності згаданих обставин.
В судовому засіданні досліджуючи доводи відповідача про неповідомлення належним чином про наявність судового провадження, місце та дату розгляду вказаної судової справи, суд знаходить ці доводи необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.
Що стосується доводів відповідача по суті позовних вимог, суд їх відхиляє у зв'язку з тим що, відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, при ухваленні заочного рішення в справі судом дотримано всіх вимог, необхідних для заочного розгляду справи: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання; згода позивача на заочний розгляд справи, про що є заява позивача.
Посилання відповідача на наявність заперечень, які унеможливлють заочний розгляд справи не спростовують доводів викладених в рішення суду, нових належних та допустимих доказів суду не надано.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2020 року у справі № 953/1693/20, оскільки відсутні обставини для його скасування, визначені у ЦПК України, а тому заява відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 260-261, 284-288 ЦПК України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2020 року.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Харкова від 09.04.2020 по цивільній справі №953/1693/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без задоволення.
Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 14 лютого 2023 року.
Суддя К.С.Садовський