Справа № 953/7262/22
Провадження № 1-кп/953/562/23
Іменем України
14 лютого 2023 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221130002072 від 13.10.2022 року за обвинуваченням :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, реєсстрації місця проживання не має, до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 04.09.2013р. вироком Апеляційного суду Харківської області за ч.2 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі; 18.10.2021р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 125 КК України до 200 год. громадських робіт; 20.07.2022р. Київським районним судом м. Полтави за ч.1 ст. 309, ст.ст.71,72 КК України до 2 років 20 днів обмеження волі;
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
У провадженні Київського районного суду м. Харкова 15 грудня 2022 року перебуває затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022221130002072 від 13.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурором ОСОБА_4 , заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, не зменшилися та не зникли, тому, на думку прокурора, застосування до обвинуваченого жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого. На обгрунтування клопотання прокурор зазначила, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, має не зняту та не погашену судимість, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків, тому, на думку прокурора, він може безперешкодно покинути своє місце теперішнього мешкання, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, перебуваючи на волі, , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може здійснювати вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, що дає підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не припинили свого існування. Обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , просили змінити запобіжний захід із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_2 , за місцем відкриття спадщини з застосуванням електронних засобів контролю посилаючись на те, що він має батька, який є інвалідом та потребує його допомоги.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, від неї надійшла заява разом з обвинувальним актом про розгляд даного кримінального провадження у її відсутність.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.
У даному випадку слід взяти до уваги те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні двох епізодів умисних корисливих тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, будучи особою, яка 20.07.2022 р. Київським районним судом м. Полтави за ч.1 ст. 309, ст.ст.71,72 КК України до 2 років 20 днів обмеження волі; обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, міцні соціальні зв'язки відсутні, що може свідчити про те, що з огляду на фактичні обставини та тяжкість правопорушення, у якому обвинувачується з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, тобто ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 на теперішній час, володіє повною інформацією стосовно анкетних даних свідків у вказаному кримінальному провадженні та у зв'язку з чим останній, може здійснювати вплив на вказаних свідків, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, я він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Доводячи існування вищевказаних ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
Суд вважає, що прокурором доведено недостатність застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним вище. Наявні наведені ризики є дійсними та тривають, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який.
Враховуючи існування зазначених ризиків та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність наведених обставин, наявність на території України воєнних дій, застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є неможливим. Обставини необхідності здійснення догляду за батьком не підтверджено документально.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.
Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що стороною захисту не спростовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 80520 грн. (вісімдесят тисяч п'ятьсот двадцять) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати до суду, на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 217, 314-316, 334, 369-372 КПК України, суд
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на строк 60 днів, тобто до 16 квітня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_3 , суму застави у розмірі 80520 грн. (вісімдесят тисяч п'ятьсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок : ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): UA208201720355299002000006674; призначення платежу - застава) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати до суду, на першу вимогу;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Визначити строк дії ухвали суду тривалістю до 16 квітня 2023 року до 24 години 00 хвилин включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику Харківського слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений - для виконання.
Суддя: ОСОБА_1