Справа № 953/22707/21
н/п 2/953/1116/23
(заочне)
07 лютого 2023 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
судді - Єфіменко Н.В..
за участю секретаря - Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків», третя особа фізична особа підприємець - ОСОБА_3 про розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення коштів,-
встановив:
30 листопада 2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків», третя особа фізична особа підприємець - ОСОБА_3 про розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення коштів.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що 24 грудня 2019 року між ним та відповідачем укладено Договір на туристичне обслуговування № МЗТ/19-СЕR18060А4, відповідно до змісту якого він виконав умови Договору та сплатив повну суму вартості туристичного продукту, а відповідач порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги та умови договору, у зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду з даним позовом для своїх прав та інтересів.
03.12.2021 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Ляха М.Ю. спрощене позовне провадження у справі відкрите.
19.10.2022 у зв'язку з перебуванням судді Ляха М.Ю. у відпустці по догляду за дитиною відповідно до наказу №02-03/213 від 23.09.2022, цивільна справа передана у провадження судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В.
28.10.2022 ухвалою Київського районного суду м. Харкова справу прийнято до свого провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.02.2023р. о 09:30.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача на підставі ст. 224 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відзив не подавав.
Третя особа також не з'явилась в судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач та третя особа не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Розглянувши означену позовну заяву, суд зазначає наступне.
Судом встановлено обставини про те, що 24 грудня 2019 року ОСОБА_2 (клієнт, замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» (туроператор), від імені та за дорученням якого на підставі Агентського договору на реалізацію туристичного продукту №АДТА/18-HRK00146/2 від 08 серпня 2018 року діє підприємець ОСОБА_3 в якості турагента, уклали Договір на туристичне обслуговування № МЗТ/19- СЕR18060А5.
Відповідно до п. 1.2 Договору туроператор зобов'язується забезпечити надання комплексу туристичних послуг (надалі «Туристичний продукт»), замовник зобов'язується на умовах договору прийняти та оплатити його.
Послуги, які входять до складу Турпродукту, потребують попереднього бронювання і підтвердження з боку третіх осіб, що надають такі послуги. Такими особами є перевізник, готель або інший спосіб розміщення, страхова організація тощо (п. 1.5 та 1.4. Договору).
Вартість Турпродукту за цим Договором зазначається в Рахунку на оплату туристичних послуг, який є невід'ємною частиною Договору, та дійсний протягом одного банківського дня (п. 2.1. Договору).
У пункті 2.3. Договору встановлено, що збільшення ціни туристичних послуг, погодженої сторонами, більш ніж на 5% (п'ять) відсотків можливе лише за умови істотної зміни обставин, передбачених статтею 20 Закону України «Про туризм».
Не пізніше дня, наступного за днем укладення Договору, замовник зобов'язується сплатити не менше ніж 50% (п'ятдесят) від загальної вартості туристичних послуг, яка складає 54 887, 00 грн та не пізніше ніж за 21 календарний день до початку подорожі повністю оплатити загальну вартість туристичних послуг, якщо сторони не уклали окремий додаток до Договору про інше або інше не зазначене в рахунку на оплату (п. 2.5 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору туроператор зобов'язаний забронювати та надати замовнику пакет туристичних та пов'язаних послуг, замовлених ним, у повному обсязі, кількості, якості та у визначені Договором терміни, про які сторони домовились, та видати замовнику документи, якщо вони не були отримані від турагента, необхідні для отримання туристичних послуг та підтвердження статусу замовника та осіб, що з ним подорожують.
Пунктом 5.3. передбачено, що у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора (за винятком випадків форс-мажорних обставин та відмов консульських установ у видачі віз замовнику та/або особам, які з ним подорожують), у разі невжиття заходів для заміни замовлених послуг на альтернативні, повернути кошти, сплачені замовником, за винятком фактично понесених туроператором або турагентом витрат.
Відповідно до п. 8.1 Договору на туристичне обслуговування замовник має право відмовитись від заброньованих туристичних послуг повністю або частково на умовах, передбачених п. 8.4 договору.
Замовник має право відмовитися від виконання договору до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним, документально підтверджених витрат, пов'язаних з відмовою (п. 8.2 договору).
Пункт 8.4 Договору визначає розмір сум, які підлягають поверненню у відсотковому відношенні у разі відмови замовника від туристичного продукту залежно від виду туру та кількості діб від дати подачі заяви про відмову до дати подорожі.
Відповідно до п. 8.4.6 Договору у будь - якому випадку замовник через турагента відшкодовує туроператору 100 % понесених витрат, які зазначені у правилах бронювання готелів, авіаквитків та інших обслуговуючих компаніях та виставлені туроператору.
Відповідно до п. 9.1 Договору наявність форс-мажорних обставин (стихійні лиха, воєнні дії будь-якого характеру або погроза таких дій, випадки цивільної непокори, терористичні акти, пожежі, повені, екологічні порушення, страйки, зміни в розкладі, технічні помилки й механічні ушкодження, запізнення та зміни типів міжнародних повітряних, водних і наземних перевізників, постанови митних, прикордонних (імміграційних) служб, зміни в законодавствах країн виїзду, в'їзду або транспортного проходження, зміни строків оформлення документів у посольстві або порушення графіка його роботи й т.д.), у результаті яких не зможуть бути виконані зобов'язання за цим договором, звільняє сторони від відповідальності без компенсації збитку, заподіяною однією зі сторін.
При настанні обставин непереборної сили сторони відкладають виконання умов договору до моменту усунення форс-мажорних обставин або моменту припинення їх дії. У такому разі сторони не несуть відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором протягом дії форс - мажорних обставин.
Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за цим договором, повинна негайно протягом 2 календарних днів сповістити іншу сторону про настання та прогнозований термін припинення обставин, що перешкоджають виконанню зобов'язань за договором. Належним доказом наявності зазначених вище обставин та їхнього продовження будуть служити документи, видані компетентними органами відповідної країни (п. 9.3 договору).
Невиконання вимог п. 9.3 договору позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини. Якщо обставини непереборної сили діють протягом більше ніж 1 місяць, то будь - яка сторона має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні за 15 днів до дати такого розірвання (п. 9.4, 9.5 договору).
Відповідно до п. 10.2, 10.3 Договору у випадку ненадання чи неналежного надання замовнику належно оплачених туристичних послуг, туроператор зобов'язується відшкодувати йому вартість ненаданих чи неналежно наданих послуг, за винятком випадків, коли ненадання послуг відбулося з вини замовника та в інших, передбачених цим договором випадках. Туроператор не несе відповідальність за відміну рейсу або зміни часу відправлення/прибуття рейсу і пов'язані з цим зміни обсягів і термінів надання туристичних послуг, що входять до складу туристичного продукту, оскільки туроператор виступає в якості агента компаній-перевізників, сервісних компаній, і об'єктивно не в змозі впливати на умови і правила перевезень, що затверджені такими компаніями.
Додатком №1 до Договору на туристичне обслуговування № МЗТ/19- СЕR18060А5 від 24 грудня 2019 року сторони на узгодили конкретні умови туристичного продукту, а саме країну (Греція), маршрут, назву туру, готель, умови перевезення, проживання та харчування, терміни поїздки (з 18 червня 2020 року до 29 червня 2020 року) тощо.
Позивач 26.12.2019р. через турагента сплатив за послуги за Договором 49 000., 00 грн. та 5 887, 00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 71 від 26.12.2019 та № 72 від 27.12.2019р.
02 квітня 2020 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору на туристичне обслуговування № МЗТ/19- СЕR18060А5 від 24 грудня 2019 року, якою у зв'язку із настанням ситуації розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SaRS-СoV-2, домовились про внесення змін до Договору на туристичне обслуговування № МЗТ/19- СЕR18060А5 від 24 грудня 2019 року та внесли зміни до Додатку 1 від 24 грудня 2019 року, виклавши його в новій редакції.
Новою редакцією Додатку 1 було змінено зокрема дату початку і закінчення туру (з 10 вересня 2020 року до 21 вересня 2020 року), загальну вартість продукту, яка склала 60 315, 80 грн, що дорівнює 2 206, 85 євро по курсу туроператора.
Тобто вартість туристичного продукту зросла до 60 315, 80 грн.
03 квітня 2020 року ОСОБА_2 на рахунок турагента ФОП ОСОБА_4 здійснено оплату за Договором СЕR-18060A5 у розмірі 5 428, 80 грн, що підтверджується випискою по рахунку.
03 серпня 2020 року, у зв'язку із настанням ситуації розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SaRS-СoV-2, сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору на туристичне обслуговування № МЗТ/19- СЕR18060А5 від 24 грудня 2019 року, якою було змінено дату початку та закінчення туру 17 червня 2021 року 28 червня 2021 року відповідно.
30 листопада 2020 року відповідач, за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» ОСОБА_5 , видав ОСОБА_2 . Ваучер № 00148 на виплачену ним грошову суму за вирахуванням фактично понесених витрат туроператора, а саме на загальну суму 60 265, 80 грн, що складає еквівалент 2 205, 00 євро.
Відповідно до змісту ваучера зазначена сума вважається оплатою/передоплатою за аналогічні скасованим туристичні послуги або за будь-які інші обрані Замовником туристичні послуги туроператора до тих пір, поки загальна сума не буде використана. Ваучер дійсний та може бути використаний протягом 18 місяців з дати скасування (відмови/ануляції) туру. Дата скасування туру 02.04.2020 року. Ваучер дійсний до 02.10.2021 року. У разі, якщо вищевказаний ваучер не буде використаний протягом 18 місяців з дати скасування (відмови/ануляції) туру, замовник має право на повернення загальної суми за вирахуванням фактично понесених витрат туроператора після спливу зазначеного терміну та надання туроператору оригіналу заяви на повернення коштів.
Додатковою угодою № 3 від 26 травня 2021 року, у зв'язку з оптимізацією польотної програми, сторони домовились про внесення змін до Договору від 24 грудня 2019 року, та виклали Додаток 1 в новій редакції, якою змінили дату початку та закінчення туру 19 червня 2021 року 30 червня 2021 року відповідно.
17 червня 2021 року турагент ФОП ОСОБА_3 під письмову розписку повідомила ОСОБА_2 інформацію, отриману від туроператора ТОВ «Музенідіс Тревел», про те, що Mouzenidis Travel Greece тимчасово в період з 18.06.2021 по 26.06.2021 не буде обслуговувати клієнтів на території Греції та пропонує перенесення турів, заброньованих на зазначені дати на період з 01 вересня 2021 року або на літній сезон 2022 року за тим же ціновим каталогом.
19 червня 2021 року через турагента ФОП ОСОБА_3 позивач направив туроператору ТОВ «Музенідіс Тревел» заяву, в якій просив розірвати Договір на туристичне обслуговування № МЗТ/19- СЕR18060А5 від 24 грудня 2019 року та виписати ваучер.
04 жовтня 2021 року ОСОБА_2 через турагента ФОП ОСОБА_3 направив туроператору ТОВ «Музенідіс Тревел» заяву, в якій у зв'язку зі спливом 02 жовтня 2021 року дії Ваучера №00148, просив повернути йому кошти у сумі 60 265, 80 грн на відповідні банківські реквізити.
На підставі цієї заяви турагент ФОП ОСОБА_3 також звернулась до відповідача із заявою № 47 від 04 жовтня 2021 року про повернення коштів, сплачених позивачем у сумі 60 265, 80 грн.
Відомостей про повернення відповідачем грошових коштів у зазначеному розмірі або відмови відповідача повернути грошові кошти матеріали справи не місять.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про туризм», туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо). Готель - підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням. Порядок встановлення категорій готелям визначається Кабінетом Міністрів України. Готелю встановлюється категорія на 5 років. Готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю. Аналогічні засоби розміщення - підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про туризм», туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.
До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі, шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
За змістом частин 1, 2 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, закон пов'язує можливість зміни чи розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.
Істотна зміна обставин є оціночною категорією. Водночас вона полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 910/15484/17 (провадження № 12-282гс18).
Частиною 7 та 8 статті 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв'язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: 1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; 2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; 3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов'язкових платежів; 4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; 5) домовленості сторін.
Туроператор (турагент) зобов'язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.
Частиною 10 статті 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов'язаних з відмовою.
Частиною 12 статті 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов'язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб'єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.
Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Серед невичерпного переліку форс-мажорних обставин у цій нормі знаходиться і карантин.
17 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Крім іншого, цей Закон передбачає віднесення карантину до форс-мажорних обставин.
Разом з тим, саме по собі запровадження карантину не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання абсолютно всіх договірних зобов'язань. Зацікавлена сторона повинна довести, що вона не в змозі виконувати конкретні зобов'язання і що цю неможливість зумовив саме карантин. Особа має обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між встановленим карантином та неможливістю виконання своїх зобов'язань за договором, а також в частині повернення позивачу фактично сплачених ним грошових послуг, враховуючи, що туристичні послуги останньому надані не були.
За змістом частин першої, другої, десятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої, другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України від 15 вересня 1995 року «Про туризм», частини четвертої статті 10 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів», статей 610, 611, частини п'ятої статті 653, частини першої статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.
Зважаючи на те, що у даному разі істотно змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки дати туристичної поїздки відтерміновано, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності; виконання договору позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, адже поїздка мала відбутися влітку 2020 року або влітку 2021 року; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, вбачаються підстави для розірвання договору на туристичне обслуговування від 24 грудня 2019 року та повернення ОСОБА_2 сплачених на виконання договору коштів.
З урахуванням викладеного позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду цим позовом позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим суд на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судовий збір, який підлягав сплаті при поданні даного позову, а саме у розмірі 992,40 грн.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивачем зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу - складання позовної заяви та документів до неї, інших процесуальних документів, участь адвоката у судові засіданнях, в тому числі у суді першої інстанції, складають орієнтовно 20 000, 00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги № 2021/11/02 від 15.11.2021, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Роланд» в особі Керуючого партнера Сільченка Сергія Олександровича, копію Акта № 12 від 07.02.222 про надання правової допомоги за Договором № № 2021/11/02 від 15.11.2021, виписку за особовим рахунком АБ «Романд».
Відповідно до п. 1.1, 3.1, 3.3-3.3.2 Договору клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу у формах, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, в порядку, встановленому чинним законодавством, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити. Винагорода (гонорар) Адвокатського об'єднання згідно з цим Договором складає 20 000,00 грн., ПДВ не передбачено. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Адвокатського об'єднання протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання Клієнтом рахунку. За наслідками надання правової допомоги складається Акт, що підписується представниками кожної зі Сторін. В Акті вказується обсяг наданої правової допомоги та її вартість. Оформлення Акту відбувається в такому порядку: 3.3.1 Адвокатське об'єднання направляє Клієнту Акт протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту закінчення надання правової допомоги або погодженого її етапу; 3.3.2. Клієнт протягом 3 (трьох) днів з дня отримання Акту зобов'язаний підписати та повернути його Адвокатському об'єднанню або направити письмову мотивовану відмову від підписання. У разі невиконання клієнтом умов про направлення письмової мотивованої відмови Акт вважається підписаним обома сторонами.
Згідно Акта № 12 від 07.02.222 про надання правової допомоги за Договором № 2021/11/02 від 15.11.2021 Адвокатським об'єднанням клієнту надано наступні види правової допомоги (послуги): 1) Опрацювання документації, наявної у Клієнта, для визначення та формування предмета та підстав позовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» про визнання стягнення коштів, сплачених за Договором на туристичне обслуговування (вартість 2 500, 00 грн.); 2) Підготовка позовної заяви до Київського районного суду міста Харкова (вартість 7 000, 00 грн.); 3) Відправлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи (Відповідачу та третій особі) (вартість 750,00 грн.); 4) Подання позовної заяви з додатками до канцелярії Київського районного суду м. Харкова (вартість 750,00 грн.); 5) Представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях у справі (вартість 4 500,00 грн.); 6) Підготовка та подання інших необхідних процесуальних документів - зокрема, клопотання про розподіл судових витрат (вартість 1 500,00 грн.); 7) Відправлення копії клопотання про розподіл судових витрат з додатками іншим учасникам справи (Відповідачу та третій особі) (вартість 750,00 грн.); 8) Подання клопотання про розподіл судових витрат з додатками до Дзержинського районного суду м. Харкова (вартість 750,00 грн.); 9) Моніторинг стану розгляду справи (ресурс court.gov.ua) (вартість 1 500, 00 грн.). Загальна вартість послуг з надання правової допомоги за цим Актом складає 20 000,00 грн.
22 листопада 2021 року на особовий рахунок АБ «Романд» ОСОБА_2 було перераховано грошові кошти у сумі 20 000, 00 грн. в рахунок оплати правової допомоги згідно договору № 2021/11/02 від 15.11.2021, що підтверджується випискою за особовим рахунком АБ «Романд», виданою відділенням № 892АТ «Укрсиббанк» 23 лютого 2022 року.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено фактично здійснений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Окрім того, відповідно до принципів змагальності та диспозитивності, передбачених ст. 12, 13 ЦПК України відповідно, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 529/201/20, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої адвокатом АБ «Роланд» правничої допомоги, заявлений розмір витрат та їх документальне підтвердження, відсутність доводів щодо неспівмірності розміру цих витрат, суд не бачить підстав для їх зменшення або відмови у задоволенні заяви про компенсацію таких витрат, у зв'язку з чим стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000, 00 гривень.
Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 280, 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків», третя особа фізична особа підприємець - ОСОБА_3 про розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення коштів - задовольнити.
Розірвати Договір на туристичне обслуговування № МЗТ/19-СЕК18060А5 від 24 грудня 2019 року, укладений 24 грудня 2019 року мыж ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» на користь ОСОБА_2 сплачені на виконання Договору туристичне обслуговування № МЗТ/19-СЕЮ 8060А5 від 24 грудня 2019 року грошові кошти у загальній сумі 60 265 (шістдесят тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 80 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його складення
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» (код ЄДРПОУ 37658550, адреса: 61044, м. Харків, пр-т. Героїв Харкова, 257).
Третя особа: ОСОБА_3 (код у ЄДР НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2022 року.
Суддя -