Справа № 953/6760/22
н/п 2/953/1837/23
09 лютого 2023 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Демченко С. В.,
секретар судового засідання - Кошова О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство "Ідея Банк»,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна,
третя особа - державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Полякова Олена Юріївна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Ідея Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Полякова Олена Юріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
01 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до АТ "Ідея Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М., державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Полякова О. Ю., в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №16204, вчинений 12 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. про стягнення заборгованості, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12 листопада 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М. вчинила виконавчий напис №16204 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Ідея Банк» заборгованості у розмірі 61069, 01 грн. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки станом на дату вчинення спірного виконавчого напису, законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, окрім того, між сторонами існував спір щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором. Стверджує про те, що спірний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом за відсутності всіх необхідних документів, зокрема: оригіналу кредитного договору, доказів направлення та отримання боржником повідомлення про наявність заборгованості. Позивач не погоджується з визначеним відповідачем розрахунком заборгованості, який вказаний у виконавчому написі.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від суду від 02 грудня 2022 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи, на підставі яких вчинений 12 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №16204, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк» заборгованості. Витребувано у державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Полякової Олени Юріївни належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №68095200 для долучення до матеріалів справи.
27 грудня 202 року від представника АТ "Ідея Банк» Тураш С. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог. Вказав, що 30 листопада 2020 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №R01.00505.007223994, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит на поточні потреби у сумі 47093,23 грн, а позичальник зобов'язувався одержати кредит та повернути разом з процентними платежами. Зазначив, що внаслідок невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, станом на 07 жовтня 2021 року у позивача утворилася заборгованість у розмірі 59169, 01 грн. Стверджує, що на виконання вимог п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Банк надав приватному нотаріусу всі необхідні документи для вчинення 12 листопада 2021 рок виконавчого напису, а саме: заяву АТ «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису; кредитний договір №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року, довідку АТ «Ідея Банк» про ненадходження платежів, вимогу АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про усунення порушення кредитних зобов'язань, довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року станом на 07 жовтня 2021 рік, список згрупованих поштових відправлень АТ «Ідея Банк», список згрупованих поштових відправлень цінних листів АТ «Ідея Банк», опис вкладення до цінного листа, що підтверджує надіслання на адресу позивача вимоги з довідкою, фіскальний чек по оплаті вищевказаних послуг поштового зв'язку; виписку по рахунку ОСОБА_1 , детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року станом на 07 жовтня 2021 року. Вказані документи, на думку відповідача, в повній мірі встановлюють суму заборгованості позивача як боржника та відповідають Переліку документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.199 року № 1172. Крім того, зауважив, що 10 жовтня 2021 року Банк надіслав позивачці вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань, а тому вона була повідомлена про наявність у неї заборгованості за кредитним договором, при цьому жодних заперечень з приводу вказаної вимоги від позивачки на адресу відповідача не надходило. Зауважує, що положення п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, не передбачає обов'язку кредитора щодо надання нотаріусу вимоги до боржника про усунення порушення кредитних зобовя'зань з доказами направлення такої вимоги та її отримання боржником. Зауважив, що помилковим є твердження позивача щодо нечинності положень постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, що регламентує порядок стягнення заборгованості, яка виникла у кредитних відносинах в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 не визначений момент, з якого втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, внаслідок чого така постанова втрачає чинність в загальному порядку, встановленому законом для нормативно-правових актів, що узгоджується з наступним. Зважаючи на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, то така може втратити чинність лише на майбутнє з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття спірного акту. Разом з тим, резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 не містить відомостей про те, з якого саме моменту втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662, внаслідок чого така постанова втрачатиме чинність в загальному порядку, а саме відповідно до Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, внесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 № 32/5. На теперішній час державна реєстрація постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року не скасована. Заперечує твердження позивачки з приводу того, що приватний нотаріус повинен перевіряти факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, оскільки приватний нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав та обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питання права. Відповідач не погоджується з посиланням позивачки на те, що розрахунок заборгованості за кредитним договором є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків та є помилковим, оскільки підготовлений працівниками Банку одноособово.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, у позовній заяві вказала проводити судове засідання за її відсутності, а також задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача - АТ "Ідея Банк» у судове засідання не з'явився, як слідує зі змісту відзиву на позовну заяву представник АТ "Ідея Банк» Тураш С. просить розглядати справи за відсутності відповідача.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М. у судове засідання не з'явилася, про місце, день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, заяв про відкладення розгляду справ не подавала.
Третя особа - державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Полякова О. Ю. у судове засідання не з'явилася, на адресу суду надійшла заява головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про розгляд справи за відсутності представника відідлу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Суд встановив, що 12 листопада 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М. вчинила виконавчий напис за реєстровим №16204, яким з ОСОБА_1 пропонується звернути стягнення на користь АТ "Ідея Банк» за кредитним договором №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року, який укладений між ОСОБА_1 та АТ "Ідея Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 02 квітня 2021 року по 07 жовтня 2021 року включно. Сума заборгованості складається з: 46120,22 грн - строковий основний борг; 963, 52 грн - прострочений основний борг; 11859,27 грн - прострочені проценти; 226 грн - строкові проценти.
Зі змісту копії виконавчого напису №16204, вчиненого 21 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М., вбачається, що плата за вчинення вказаного виконавчого напису нотаріус складає 1900 грн, яка підлягає стягненню з боржника.
30 листопада 2020 року між АТ "Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №R01.00505.007223994. Відповідно до умов договору АТ "Ідея Банк» надає позичальнику кредит у розмірі 47093,23 грн, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платанами відповідно до умов вказаного договору. Строк кредитування становить 96 місяців. Процентна ставка за користування кредитом становить 35,1% річних від залишкової суми кредиту. Погашення заборгованості за користування кредитом здійснюється відповідно до графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
Як слідує з Графіку платежів, що долучений до кредитного договору №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року, в ньому зазначені: дата платежу, сума платежу за розрахунковий період, погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом, а також платежі за додаткові послуги.
Зі змісту заяви №R01.00505.007223994 про акцепт Публічної оферти АТ "Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку вбачається, що ОСОБА_1 підписанням вказаної заяви виявила бажання акцептувати Публічну оферту АТ "Ідея Банк» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки Банку від 16 вересня 2015 року, яка розміщена на сайті Банку за електронною адресою www.ideabank.ua на умовах запропонованих Банком.
24 січня 2022 року державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Полякова О.Ю. винесла постанову про відкриття ВП №68095200 з виконання виконавчого напису нотаріуса №16204, виданого 12 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Ідея Банк» заборгованості у розмірі 61069, 01 грн.
Крім того, 24 січня 2022 року державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Полякова О.Ю. у рамках виконавчого провадження №68095200 винесла постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
Як вбачається з матеріалів наданих АТ «Ідея Банк» та Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), виконавчий напис вчинений на підставі таких документів, зокрема: кредитного договору №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року, копії вимоги про усунення порушення кредитних зобов'язань від 07 жовтня 2021 року за вих. №12.4.2/R01.00505.007223994; копії опису вкладення в цінний лист; копії списку № 1 ф. 103 згрупованих поштових відправлень; копії списку згрупованих поштових відправлень; копії виписки з 30.11.2020 по 11.11.2021; копії довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року; копії детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року; копії довіреності від 10 січня 2022 року.
Зі змісту вимоги про усунення порушення кредитних зобов'язань від 07 жовтня 2021 року за вих. №12.4.2/R01.00505.007223994 вбачається, що вимога була направлена позивачці за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до змісту вимоги заборгованість позивача перед відповідачем за кредитним договором №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 рок станом на 07 жовтня 2021 року становить 59169, 01 грн, яка складається з: 46120,22 грн - строковий основний борг; 963, 52 - прострочений основний борг; 11859, 27 грн - прострочені проценти; 226 грн - строкові проценти.
Отже спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Положеннями ст. 50 Закону «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про нотаріат» на момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов'язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження.
Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 Глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік).
Як зазначає відповідач, на виконання вимог Переліку Банк надав нотаріусу всі необхідні документи для вчинення 12 листопада 2021 року виконавчого напису №16204, у тому числі: заяву АТ «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису; кредитний договір №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року; довідку АТ «Ідея Банк» про ненадходження платежів; вимогу АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про усунення порушення кредитних зобов'язань; довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року, станом на 07 жовтня 2021 рік; список згрупованих поштових відправлень АТ «Ідея Банк»; список згрупованих поштових відправлень цінних листів АТ «Ідея Банк»; опис вкладення до цінного листа, що підтверджує надіслання на адресу позивача вимоги з довідкою; фіскальний чек по оплаті вищевказаних послуг поштового зв'язку; виписку по рахунку ОСОБА_1 ; детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року, станом на 07 жовтня 2021 року.
Як слідує зі змісту відзиву відповідача на позовну заяву, приватний нотаріус, вчиняючи виконавчий напис №16204 від 12 листопада 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 61069,01 гривень, що включає плату за вчинення виконавчого напису, керувався пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Вказане також підтверджується змістом спірного виконавчого напису №16204, вчиненого 12 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М., з якого вбачається, що напис вчинений на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Так, п. 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, було встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Тобто саме вказані зміни до Переліку дозволяли кредиторам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині з моменту її прийняття.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 12 листопада 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
З аналізу викладеного слідує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, в якій у п.1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. При цьому п. 2 взагалі не передбачено в діючому Переліку.
Разом з тим з долученого до матеріалів справи державним виконавцем копії укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору №R01.00505.007223994 від 30 листопада 2020 року слідує, що вказаний договір не був нотаріально посвідчений.
Отже під час видачі оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М. керувалася визнаними нечинними положеннями законодавства, яке в дійсності не передбачало можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений.
Отже, правомірним є твердження сторони позивача, що спірний виконавчий напис вчинений з порушенням норм законодавства, оскільки до спірних правовідносин підлягала застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.
Разом з тим, суд не погоджується з твердженням представника відповідача щодо нечинності положень постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, що регламентує порядок стягнення заборгованості яка виникла у кредитних відносинах в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки при прийнятті постанови 22 лютого 2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п.10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», відповідно до якого визнання акту суб'єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року набрала законної сили, тим самим встановивши обов'язок для стягувача для одержання виконавчого напису надавати нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З аналізу вказаних положень слідує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Отже, суд має встановити, що відповідачем нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не завжди свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Саме така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02 липня 2019 року по справі №916/3006/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 по справі №645/1979/15-ц сформульований правовий висновок про те, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З аналізу наявних в матеріалах справи доказів слідує, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Беручи до уваги положення п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, згідно з яким для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання та письмові матеріали справи, суд встановив, що для одержання вищевказаного виконавчого напису відповідач не надав приватному нотаріусу документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, беручи до уваги, що позивач заперечує щодо розміру заборгованості та її розрахунку, а також заперечує факт отримання вимоги стягувача про усунення порушення кредитних зобов'язань.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Як слідує зі змісту відзиву на позов відповідач посилається на те, що позивачу було надіслано письмову вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань від 07 жовтня 2021 року. Підтвердженням зазначеного є список за формою № 103 згрупованих поштових відправлень банку, список згрупованих поштових відправлень цінних листів банку, опис вкладення до цінного листа, що підтверджує направлення на адресу позивача вимоги банку про усунення порушення кредитних зобов'язань, разом із довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 07 жовтня 2021 року, а також фіскальним чеком по оплаті вище вказаних послуг поштового зв'язку.
І хоча представник відповідача стверджує, що письмову вимогу було направлено на адресу позивача, проте всупереч вимог принципу змагальності судочинства не доводить жодними даними факту отримання боржником вказаної вимоги з попередженням про вчинення виконавчого напису у випадку непогашення заборгованості.
Між тим неотримання позичальником вказаної вимоги, свідчить про її необізнаність про намір відповідача вжити заходів до стягнення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису, що позбавило її можливості надати свої заперечення проти розміру заборгованості, на відсутність яких як на доказ безспірності заборгованості.
Отже, нотаріус для вчинення виконавчого напису належним чином не здійснив перевірку наявності певних умов, за яких може бути вчинена зазначена нотаріальна дія, а також перевірку всіх пред'явлених для вчинення виконавчого напису документів, які підтверджують безспірність зазначеної заборгованості боржника перед стягувачем.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій, зазначені у написі, є безспірними.
Отже, на переконання суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та вчинив виконавчий напис у порушення норм ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач, не подаючи відповідний доказ, не спростовує в такий спосіб твердження позивача.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 992,40 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12, 81, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Ідея Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Полякова Олена Юріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, вчинений 12 листопада 2021 року, реєстровий №16204 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк» заборгованості у розмірі 61069,01 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства "Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство "Ідея Банк», код ЄДРПОУ: 19390819, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, буд. 11.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Полякова Олена Юріївна, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Студентська, буд. 5/4.
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 09 лютого 2023 року.
Суддя С.В. Демченко