Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 553/2170/19
провадження № 61-3806св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В.,
суддів:Воробйової І. А., Погрібного С. О.,Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Полтаваобленерго»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року у складі судді Тимчука Р. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Бутенко С. Б., Гальонкіна С. А.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (далі - АТ «Полтаваобленерго») про захист прав споживачів.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що з 12 грудня 2013 року він є власником будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 06 квітня 2019 року представники Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго» ОСОБА_4., ОСОБА_2. та ОСОБА_5. під час проведення контрольного огляду та технічної перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , склали акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061. В акті зазначено, що споживач порушив пункт 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПРРЕЕ), а саме: «самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. Підключено електричну розетку поза приладом обліку, прихованою електричною проводкою, шляхом відгалуження фазного та нульового дроту від ввідного проводу у кімнаті у правому нижньому кутку, яка регулюється автоматичним вимикачем. Це порушення виявлено за допомогою приладу пошуку прихованої електричної проводки «Дятел Е121». Спожита таким чином електрична енергія електричним лічильником не обраховується. Це порушення виявити під час контрольного огляду неможливо». ОСОБА_1 стверджував, що цей акт сформований з порушенням вимог пунктів 8.2.4 та 8.2.5 ПРРЕЕ, оскільки складений за його відсутності без посвідчення двох незаінтересованих осіб. Свою відсутність під час проведення технічної перевірки ОСОБА_1 підтверджує, зокрема, копією довідки Федерації змішаних єдиноборств ММА України від 10 жовтня 2019 року. За результатами проведеної перевірки, Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго» прийнято рішення, оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4, про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії згідно з пунктом 3.1.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика) зі змінами від 14 жовтня 2010 року, за 3 роки, з 06 квітня 2016 року по 06 квітня 2019 року, на загальну суму 79 411,39 грн.
ОСОБА_1 переконував, що комісією філії АТ «Полтаваобленерго» безпідставно застосовано Методику, адже в акті про порушення не вказано про виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, тому рішення комісії про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії не може бути підставою для стягнення з нього недоврахованої електроенергії у сумі 79 411,39 грн і має бути скасоване.
У грудні 2019 року АТ «Полтаваобленерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії.
Позов АТ «Полтаваобленерго» обґрунтовано тим, що під час проведення контрольного огляду та технічної перевірки будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено порушення пункту 5.5.5 ПРРЕЕ - самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. Підключено електричну розетку поза приладом обліку, прихованою електричною проводкою, шляхом відгалуження фазного та нульового дроту від ввідного проводу у кімнаті у правому нижньому кутку, яка регулюється автоматичним вимикачем. Це порушення виявлено за допомогою приладу пошуку прихованої електричної проводки «Дятел Е121». У порядку, передбаченому пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ, представники АТ «Полтаваобленерго» склали акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, який був підписаний уповноваженими представниками АТ «Полтаваобленерго», свідками та представником споживача ОСОБА_3 . Вказує, що 08 травня 2019 року на підставі акта про порушення, представниками постачальника електричної енергії на підставі Методики визначено обсяг недоврахованої електричної енергії на суму завданих збитків у розмірі 79 411,39 грн, яку споживач не погасив. У зв'язку з чим просило стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 31 січня 2020 року цивільну справу № 553/2170/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Полтаваобленерго» про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом, та цивільну справу № 553/2973/19 за позовом АТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії, об'єднано в одне провадження, присвоєно спільний номер: справа № 553/2170/19, провадження № 2/553/166/2020 (2/553/137/2021).
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго», оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4 на підставі акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, щодо нарахування ОСОБА_1 обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на загальну суму 79 411,39 грн. У задоволенні позову АТ «Полтаваобленерго» відмовлено. Стягнуто з АТ «Полтаваобленерго» в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, а також схема підключення приладу обліку споживача, що є додатком до акта, не містять зазначень щодо виявлення місця підключення до відповідних мереж, тому, за відсутності обов'язково виявленого місця підключення щодо порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 3.1 Методики, рішення щодо нарахування обсягу та вартості необлікової електроенергії, що прийняте Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго» та оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4 є протиправним.
Також суд першої інстанції зазначив, що Акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 складений і з порушенням вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, оскільки підписаний дружиною позивача, яка не є уповноваженою особою; при підписанні акта були присутні свідки, особа одного з яких не була належним чином підтверджена; акт був підписаний лише в одному примірнику.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не був присутній на засіданні Комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ «Полтаваобленерго», суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за відсутності виявлення місця підключення та доведення факту крадіжки електроенергії судом не було встановлено факту порушення ОСОБА_1 правил споживання електричної енергії, про які зазначав представник АТ «Полтаваобленерго».
Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Полтаваобленерго» залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм чинного законодавства, висновки суду відповідають встановленим обставинам та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2022 року АТ «Полтаваобленерго» із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, а позов АТ «Полтаваобленерго» задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- помилково застосували норми Правил користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), які втратили чинність 26 червня 2018 року;
- не звернули уваги на те, що самовільне підключення у будинку ОСОБА_1 було виконано після межі балансової належності, яка встановлена на ізоляторах будинку і належить споживачу, але до встановлено засобу обліку;
- не надали належної оцінки тому, що в акті про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 чітко вказано, що підключено електророзетку поза приладом обліку прихованою електропроводкою, шляхом відгалуження фазного та нульового дроту від ввідного проводу у кімнаті будинку в правому нижньому кутку, яка регулюється автоматичним вимикачем;
- не звернули уваги на те, що у схемі, що є додатком № 1 до акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, чітко графічно зазначено під номером 6 місце підключення прихованої проводки із зазначенням марки проводу та його перерізу, а також на те, що факт прихованого підключення підтверджується і фотознімками;
- не врахували, що дружина споживча ОСОБА_3 є уповноваженою особою, оскільки знаходилась у будинку споживача під час технічної перевірки, мала доступ до закритих приміщень будинку споживача, допустила представників оператора до будинку для перевірки та підписала акт про порушення ПРРЕЕ;
- не звернули увагу на те, що за наявності підпису уповноваженої особи споживача у акті про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 засвідчення вказаного акта підписами свідків не впливає його на чинність;
- безпідставно відхилили клопотання АТ «Полтаваобленерго» про призначення у справі почеркознавчої експертизи для з'ясування належності підписів в Акті про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061;
- не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 916/1385/17; від 31 серпня 2020 року у справі № 234/13556/18; від 06 лютого 2020 року у справі № 916/2504/18 та від 14 січня 2020 року.
Також у касаційній скарзі АТ «Полтаваобленерго» вказувало на те, що апеляційний суд розглянув цю справу без участі сторін чим позбавив сторони можливості надати свої обґрунтування та пояснення у судовому засіданні.
У липні 2022 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв'язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Також у липні 2022 року АТ «Полтаваобленерго» із застосуванням засобів поштового зв'язку подало пояснення на відзив ОСОБА_1 , в яких просить залишити його без задоволення, а касаційну скаргу товариства задовольнити.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 квітня 2022 року касаційну скаргу АТ «Полтаваобленерго» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 рокупередано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року (після усунення заявником недоліків касаційної скарги) поновлено заявникові строк на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 року; відкрито касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано з Ленінського районного суду м. Полтави матеріали справи № 553/2170/19; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
У червні 2022 року матеріали справи № 553/2170/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року справу № 553/2170/19 призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та третьої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 12 грудня 2013 року ОСОБА_1 є власником будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 12 грудня 2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
06 квітня 2019 року представники Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго» ОСОБА_4., ОСОБА_5. , ОСОБА_2. у присутності ОСОБА_3 (дружини ОСОБА_1 ) провели контрольний огляд та технічну перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого складено акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061.
У цьому акті зазначено, що споживачем порушено пункт 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме здійснено: «самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. Підключено електричну розетку поза приладом обліку, прихованою електричною проводкою, шляхом відгалуження фазного та нульового дроту від ввідного проводу у кімнаті у правому нижньому кутку, яка регулюється автоматичним вимикачем. Дане порушення виявлено за допомогою приладу пошуку прихованої електричної проводки «Дятел Е121». Спожита таким чином електрична енергія електричним лічильником не обраховується. Це порушення виявити під час контрольного огляду неможливо». До цього акта приєднано схему підключення електроустановки, фото, відео, акт вилучення речових доказів, акт технічної перевірки, акт про пломбування.
Також в акті зазначено, що комісія ПАТ «Полтаваобленерго» з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 08 травня 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 , середа, з 09 год.00 хв. до 12 год. 00 хв.
Вказаний акт підписали працівники Полтавської філії міських електромереж АТ «Полтаваобленерго» ОСОБА_4. , ОСОБА_5. , ОСОБА_2. , свідки: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Цими ж особами також підписана Схема підключення споживача.
Під час складення акта позивач, ОСОБА_1 був відсутній, що підтверджується копією довідки Федерації змішаних єдиноборств ММА України від 10 жовтня 2019 року № 10-10.
Згідно з актом про вилучення речових доказів представники Полтавської філії ОСОБА_4., ОСОБА_5. , ОСОБА_2. при складанні акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності побутового споживача ОСОБА_3 вилучили речові докази, пристрої для зменшення показників приладу обліку електричної енергії, - електричну розетку з мідним дротом перерізом 2,5 кв. мм, автомат, вимикач, опломбовані у цілий пакет одноразовою пломбою № С48493070.
08 травня 2019 року на підставі акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго» прийнято рішення, оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4, про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії згідно з пунктом 3.1.6 Методики за 3 роки, з 06 квітня 2016 до 06 квітня 2019 року. Розмір необлікованої електроенергії складає 46 836 кВт/год на суму 79 411, 39грн.
Розгляд акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 комісією відбувся без присутності ОСОБА_1 та його представника (відповідної відмітки в протоколі засідання комісії немає).
Рішення, оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4, споживач ОСОБА_1 не виконав, вказану суму заборгованості не погасив.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2. суду пояснила, що вона працює на посаді контролера в АТ «Полтаваобленерго» і вона разом з іншими контролерами ОСОБА_4. та ОСОБА_5. 06 квітня 2019 року проводила технічну перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено безоблікове підключення розетки, про що вона скала відповідний акт. Вказала, що безоблікова розетка була виявлена за допомогою спеціального приладу «Дятел». Це прилад пошуку прихованої проводки, лічильник при цьому знеструмлюється і прилад показує, що електроенергія споживається, однак лічильник при цьому не працює. Це і було продемонстровано споживачеві. Чи був присутній при цьому сам споживач чи його дружина, вона вже не пам'ятає, однак наголосила, що якщо в акті вказані конкретні особи, то вони і були присутні при складанні цього акта. На запитання представника ОСОБА_1 - адвоката Пожидаєва В. О. щодо присутності свідків при складанні акта, ОСОБА_2. пояснила, що власник мав право запросити свідків і він скористався цим правом, запросивши ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_4. у судовому засіданні показала, що працює в АТ «Полтаваобленерго». 06 квітня 2019 року був суботній рейд з виявлення розкрадачів електроенергії. За об'єктом за адресою: АДРЕСА_1 , і раніше спостерігала рейдова бригада. Було виявлене самовільне підключення до електромережі, яке було приховане за ліжком. Довелося пересувати меблі, що продемонструвати, що електрика відімкнута, а електронні пристрої, які підключені до незаконної розетки, продовжують працювати. Зазначила, що присутніми під час цієї події було багато людей і якщо хтось розписався в акті, то він був присутнім при його складанні. Власники пояснили, що їм невідомо, що це за розетка, вони нещодавно купили цей будинок, використовують його як дачу, ніяких робіт в будинку не проводили.
Свідок ОСОБА_7 також пояснив суду, що його запросив сусід ОСОБА_8 до себе у двір, так як у них працівники обленерго виявили незаконну розетку. У сам будинок його не запрошували, під час виявлення незаконної розетки він присутній не був, лише підписав акт. Чи встановлювали його особу і чи пред'являв він свої документи, не пам'ятає. Хто був присутнім під час складання акта, він не пам'ятає. Як точно звати сусідів і їхнє прізвище він не знає, так як вони недавно переїхали. Геннадію, який його покликав бути свідком, на вигляд років 60.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав суду покази про те, що батько його сусіда ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , дату подій не пам'ятає, запросив його до себе у двір за адресою: АДРЕСА_1 , підписати якийсь акт. У сам будинок сусіда він не заходив, а перебував на подвір'ї, де було дві жінки і один чоловік, які попросили його підписати акт, що то був за акт йому невідомо, його попрохали підписати - він підписав. Свідку лише сказали, що там якісь проблеми з розеткою, він її не бачив, в будинок не заходив. Присутніми були свідок, ОСОБА_8 і троє з обленерго, ОСОБА_1 в той день він не бачив. Там постійно ніхто не проживає, цей будинок у них як дача, бачить там інколи ОСОБА_1 з дружиною та батька ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що вона є дружиною ОСОБА_1 , вона приїхала на дачу з матір'ю свого чоловіка, донькою та племінницею за адресою: АДРЕСА_1 , знаходилася на дачі, коли прийшли дві жінки і один чоловік з обленерго для перевірки лічильника. ОСОБА_1 вдома не було, так як він перебував на змаганнях. Жінка і чоловік перебували в будинку і робили якусь перевірку, а вона в той час перебувала на подвір'ї з другою жінкою. Через деякий час вийшов з будинку чоловік, який робив перевірки, і сказав, що потрібні свідки. Свідками погукали двох сусідів, які підписали якийсь бланк, а потім працівники обленерго зрозуміли, що свідкам треба підписати іще два бланки, а так як вони вже пішли, то попрохали її це зробити, і вона розписалася за свідків на двох бланках. Окрім того, вона ще поставила підпис в акті і за свого чоловіка ОСОБА_1 . Які були виявлені порушення працівники обленерго їй не показали, сказали лише, що потрібно буде заплатити невеликий штраф.
Звертаючись до суду із позовом, АТ «Полтаваобленерго» вказувало на те, що внаслідок обстеження будинку ОСОБА_1 його працівниками виявлено порушення пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, складено Акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, а Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ визначено обсяг недоврахованої електричної енергії на суму завданих збитків у розмірі 79 411,39 грн, вказану суму споживач ОСОБА_1 добровільно не погасив, а тому АТ «Полтаваобленерго» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму судовим рішенням.
Подаючи власний позов, ОСОБА_1 переконував, що комісією філії АТ «Полтаваобленерго» безпідставно застосовано Методику, адже в акті про порушення не вказано про виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, тому вважав, що рішення комісії про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії не може бути підставою для стягнення з нього недоврахованої електроенергії у сумі 79 411,39 грн і має бути скасоване.
Ухвалюючи рішення про задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, а також схема підключення приладу обліку споживача, що є додатком до акта, не містять зазначень щодо виявлення місця підключення до відповідних мереж, тому, за відсутності обов'язково виявленого місця підключення щодо порушень зазначених у підпунктах 5-7 пункту 3.1 Методики, рішення щодо нарахування обсягу та вартості необлікової електроенергії, що прийняте Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго» та оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4 є протиправним.
Також суд першої інстанції зазначив, що акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 складений із порушенням вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, оскільки підписаний дружиною позивача, яка не є уповноваженою особою; при підписанні акта були присутні свідки, особа одного з яких не була належним чином підтверджена; акт був підписаний лише в одному примірнику.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не був присутній на засіданні Комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ «Полтаваобленерго», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що за відсутності виявлення місця підключення та доведення факту крадіжки електроенергії судом не було встановлено факту порушення ОСОБА_1 правил споживання електричної енергії, про які зазначав представник АТ «Полтаваобленерго».
Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх нормативно-правове обґрунтування
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладено в статті 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, Методикою, яка діяла до моменту внесення змін27 липня 2019 року до ПРРЕЕ.
Отже, суд апеляційної інстанції, розглядаючи цю справу, безпідставно застосував до вирішення цього спору положення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, які втратили чинність 26 червня 2018 року.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» основний споживач зобов'язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою регулятором.
Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Згідно зі частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. До правопорушень на ринку електричної енергії, зокрема відносяться крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Згідно з підпунктом 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до пункту 8.2.4 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
За змістом пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини п'ятої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до матеріалів цієї справи 06 квітня 2019 року представники Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго» ОСОБА_4., ОСОБА_5. , ОСОБА_2. провели контрольний огляд та технічну перевірку за адресою: АДРЕСА_1, в результаті такого складено акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 (т.1 а. с. 7).
Під час проведення вказаної процедури власник будинку ОСОБА_1 був відсутній, що підтверджується копією довідки Федерації змішаних єдиноборств ММА України від 10 жовтня 2019 року № 10-10 (т. 2 а. с. 80).
Натомість на вказаному об'єкті була присутня дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Зазначена особа знаходилася на об'єкті позивача, мала доступ до закритих приміщень позивача, допустила представників Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго» на об'єкт для проведення перевірки.
У постанові від 06 лютого 2020 року за результатом перегляду справи № 916/2504/18 у подібних правовідносинах, Верховний Суд погодився із висновками судів попередні інстанцій про те, що оскільки особа, яка підписала акт про порушення, мала доступ до закритих приміщень позивача, допустила представників енергопостачальника на об'єкт для проведення перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа, то акт про порушення ПРРЕЕ складений за участю уповноваженого представника позивача, як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 916/1385/17, від 04 липня 2018 року у справі № 914/2510/17.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає, що акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 складений за участю уповноваженого представника ОСОБА_1 (споживча) - ОСОБА_3 , як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ.
Зазначений акт підписаний трьома працівниками електропостачальника та ОСОБА_3 , як уповноваженим представником позивача, без зауважень.
Наявність на вказаному акті підписів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не впливає на його чинність, а лише додатково підтверджує дійсність зафіксованих представниками Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго» фактів порушення ПРРЕЕ.
У зв'язку з чим висновки судів попередніх інстанцій в частині порушення представниками Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго» вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ при складенні акта про порушенняє помилковими та ухвалені без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 лютого 2020 року у справі № 916/2504/18, від 27 березня 2018 року у справі № 916/1385/17, від 04 липня 2018 року у справі № 914/2510/17.
Тобто підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, знайшли своє підтвердження.
Також Верховний Суд звертає увагу на таке.
У акті про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 констатовано, що споживачем ( ОСОБА_1 ) порушено пункт 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ, а саме здійснено: «самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. Підключено електричну розетку поза приладом обліку, прихованою електричною проводкою, шляхом відгалуження фазного та нульового дроту від ввідного проводу у кімнаті у правому нижньому кутку, яка регулюється автоматичним вимикачем. Дане порушення виявлено за допомогою приладу пошуку прихованої електричної проводки «Дятел Е121». Спожита таким чином електрична енергія електричним лічильником не обраховується. Дане порушення виявити під час контрольного огляду неможливо».
У схемі підключення електроустановки, що є додатком № 1 до вказаного акта про порушення (т. 1 а. с. 8), чітко графічно зазначено під номером 6 місце підключення прихованої проводки із зазначенням марки провідника та його переріз.
Цей зразок провідника, автоматичний вимикач та розетку було вилучено як речові докази, про що свідчить акт вилучення речових доказів (т. 1 а. с. 9).
Також місце самовільного підключення було зафіксовано на фото (т. 1. с. 14).
Суди попередніх інстанцій на вказане уваги не звернули, а тому дійшли помилкового висновку про те, що акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, а також схема підключення приладу обліку споживача, що є додатком до акта, не містять зазначень щодо виявлення місця підключення до відповідних мереж.
Отже, акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 складено у відповідно до ПРРЕЕ.
Згідно з пунктом 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
Згідно з матеріалами цієї справи, 08 травня 2019 року на підставі акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго» було прийнято рішення, оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4, про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії.
Розгляд акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 комісією відбувся без присутності ОСОБА_1 та його представника (відповідної відмітки в протоколі засідання комісії немає).
Вказане рішення комісії та розрахунок обсягу вартості електроенергії, не облікованої в наслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, від 08 травня 2019 року направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку та отримано ним особисто (т . 1 а. с. 20).
Суди попередніх інстанцій у своїх судових рішеннях зазначили про порушення, допущені під час засідання комісії постачальника електричної енергії з розгляду акта про порушення, зокрема пов'язані з неповідомленням ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду акта від 06 квітня 2019 року № 00000061 та його відсутністю на цьому розгляді, у зв'язку з чим, зокрема, поставили під сумнів законність протоколу від 08 травня 2019 року № 4 за результатами розгляду акта про порушення.
Верховний Суд не може погодитися з такими висновками з огляду на таке.
Аналіз пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ свідчить про те, що присутність споживача чи уповноваженої ним особи на засіданні комісії є правом, а не обов'язком.
Зміст акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 свідчить про те, що у ньому міститься запрошення споживача чи уповноваженої особи на засідання Комісії АТ «Полтаваобленерго» з розгляду складеного акта про порушення, проведення якої було заплановано на 08 травня 2019 року з 09 год до 12 год, за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 7, т. 2 а. с. 16).
Як вже було зазначено, вказаний акт підписаний ОСОБА_3 , як уповноважено особою ОСОБА_1 , вона ж отримала копію цього акта.
Під час звернення з позовом до АТ «Полтаваобленерго» ОСОБА_1 долучив до своєї позовної заяви копію вказаного акта про порушення (т. 2 а. с. 16) та не заперечував, що її отримав.
З огляду на викладене, можна зробити висновок про те, що ОСОБА_1 , як споживач електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , та уповноважена особа ОСОБА_3 були повідомлені про місце, час і дату засідання Комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго», але не з'явились на нього.
Отже, порядок розгляду актів про порушення ПРРЕЕ комісією, визначений пунктом 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ, дотримано.
Рішенням комісії з розгляду акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ «Полтаваобленерго», оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4, вирішено, що цей акт підлягає розрахунку згідно з пунктом 3.1.6 Методики зі змінами від 14 жовтня 2010 року, за 3 роки, з 06 квітня 2016 до 06 квітня 2019 року. Розмір вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ, згідно з актом склав 46 836 кВт/год на загальну суму 79 411,39 грн (т. 1 а. с 17).
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Методики (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яка втратила чинність 27 липня 2019 року), Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до положень пункту 3.1 глави 3 Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН 1357-99-п, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН 1357-99-п, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 3.1 глави 3 Методики, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.
Згідно з пунктом 3.5 глави 3 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт/год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики. Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.
Формула 2.7 Методики виглядає так, W доб. с.п = P с. п. х t вик. с.п., де P с. п. - потужність самовільного підключення (КВт) (у разі підключення до однієї фази); t вик. с. п. - час вимірювання самовільного підключення протягом доби.
Згідно з абзацом другим підпункту «а» пункту 3.3 глави 3 Методики якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що будь-яких доказів на спростування розміру вартості позаоблікового споживання електричної енергії, установленої у долученому до справи АТ «Полтаваобленерго» розрахунку, ОСОБА_1 не надав.
Рішення, оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4, споживач ОСОБА_1 не виконав, вказану суму заборгованості не погасив.
У процесі перевірки розрахунку обсягу вартості електроенергії, не облікованої в наслідок порушення споживачем ПРРЕЕ від 08 травня 2019 року, судом встановлено, що розрахунки проведено правильно та відповідно до вказаних вимог Методики.
Все наведене вище свідчить про те, що матеріали справи місять належні докази того, що ОСОБА_1 здійснив самовільне підключення електричної розетки поза приладом обліку, прихованою електричною проводкою, шляхом відгалуження фазного та нульового дроту від ввідного проводу та безобліково споживав електричну енергію; рішення, оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4, споживач ОСОБА_1 добровільно не виконав, а тому можна дійти висновку про те, що ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати АТ «Полтаваобленерго» вартість необлікованої електричної енергії, яка обрахована відповідно до норм Методики № 562 та становить суму 79 411,39 грн.
Тобто, відповідні доводи касаційної скарги АТ «Полтаваобленерго» знайшли своє часткове підтвердження.
Натомість наведені у позові ОСОБА_1 аргументи про незаконність рішення Комісії, оформленого протоколом від 08 травня 2019 року № 4, про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії є такими, що не знайшли свого підтвердження у процесі розгляду справи, а тому вимоги його позову задоволенню не підлягають.
Водночас доводи касаційної скарги АТ «Полтаваобленерго» про те, що апеляційний суд розглянув цю справу без участі сторін, чим позбавив сторони можливості надати свої обґрунтування та пояснення у судовому засіданні, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до матеріалів справи, 06 грудня 2021 року Полтавським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою АТ «Полтаваобленерго» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року (т. 3 а. с. 47-48).
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів направлено учасникам справи (т. 3 а. с. 49).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року вказана справа призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 11 січня 2022 року о 10 год. 00 хв.(т. 3 а. с. 50).
Проте її розгляд на вказану дату не відбувся з об'єктивних причин, у зв'язку з чим слухання справи відкладено на 27 січня 2022 року.
26 січня 2022 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання, в якому просив відкласти слухання справи, яке призначене до розгляду на 27 січня 2022 року, для надання можливості підготовки відзиву на апеляційну скаргу, оскільки копію апеляційної скарги він отримав в суді лише 24 січня 2022 року (т. 3 а. с. 70).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 січня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про відкладення слухання справи та про продовження процесуального строку для надання відзиву на апеляційну скаргу задоволено. Продовжено ОСОБА_1 строк для надання відзиву на апеляційну скаргу АТ «Полтаваобленерго» до 11 лютого 2022 року (т. 3 а. с. 71-72).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28 січня 2022 року продовжено термін розгляду справи судом апеляційної інстанції в межах строку, визначеного частиною другою статті 371 ЦПК України. Наступне судове засідання призначене на 15 лютого 2022 року (т. 3 а. с. 75-76).
14 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_11 подав до апеляційного суду клопотання, в якому просив відкласти слухання справи, яке призначене до розгляду на 15 лютого 2022 року, у зв'язку з хворобою (т. 3 а. с. 91).
У зв'язку з надходженням клопотання про відкладення розгляду справи, судове засідання у цій справі Полтавським апеляційним судом призначено на 17 березня 2022 року.
16 березня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_11 подав до апеляційного суду клопотання, в якому просив відкласти слухання справи, яке призначене до розгляду на 17 березня 2022 року, у зв'язку оголошенням воєнного стану на території України та його перебуванням за межами Полтавської області (т. 3 а. с. 91).
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що судові засідання у цій справі в суді апеляційної інстанції проводилися в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
На момент розгляду справи (17 березня 2022 року) сторони та інші особи, належним чином та завчасно повідомлені про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися.
Таким чином, керуючись положеннями частини другої статті 372 ЦПК України, враховуючи, що справа вже тривалий час перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції; сторони виклали свої аргументи та мотиви по справі в апеляційній скарзі та відзиві, апеляційний суд у судовому засіданні 17 березня 2022 року цілком законно залишив без задоволення клопотання представник ОСОБА_1 - ОСОБА_11 про відкладення розгляду справи та розглянув справу по суті за відсутності учасників справи, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка чи оцінка доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга АТ «Полтаваобленерго» підлягає задоволенню, рішення судів першої й апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог АТ «Полтаваобленерго», та відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат
Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на висновки Верховного Суду щодо суті касаційної скарги, задоволення позовних вимог АТ «Полтаваобленерго» та відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтаваобленерго» підлягає стягненню фактично сплачений останнім судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у сумі 11 333,90 грн (1 921,00 грн + 4 034,10 грн + 5 378,80 грн).
Разом з тим судові витрати, понесені ОСОБА_1 , підлягають залишенню за ним.
Керуючись статтями 141, 406, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 року скасувати,ухвалити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 а на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, у сумі 79 411,39 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_1 а відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 а на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 11 333,90 грн.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді:І. А. Воробйова
І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
В. В. Яремко