Справа № 458/465/22
1-кп/458/62/2022
про обрання запобіжного заходу
14.02.2023 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
законного представника потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника обвинуваченого ОСОБА_9 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141290000208 від 05.05.2022 клопотання прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Верхнє Гусне Турківського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
встановив:
У провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141290000208 від 05.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав письмове клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк два місяці, з покладенням обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Встановлено наявність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні. За наявності таких ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити уникнення ризиків та виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим. Просив клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечив проти клопотання прокурора, підстав для обрання йому запобіжного заходу немає, так як він під час дії попереднього запобіжного заходу, такий не порушував, виконував всі обов'язки, покладені на нього. Він не переховувався, ні на досудовому слідстві, ні під час судового провадження, з'являвся на виклики суду. Зі свідками та потерпілими він не спілкується, а тому відсутній ризик впливу на них. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 також заперечив проти клопотання прокурора, вважає таке безпідставним та необгрунтованим. Покликаючись на положення ст. 176, ч. 6 ст. 181 КПК України вказав на те, що сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати під час досудового розслідування шести місяців. Такий строк закінчився, а тому враховуючи те, що ст. 331 КПК України не врегульовано питання такого строку під час судового провадження, вважає, що застосуванню підлягають положення ч. 6 ст. 9 КПК України, тобто необхідно застосовувати загальні засади кримінального провадження. Окрім цього вказав, що вказані прокурором в клопотанні ризики є непідтверджені та необгрунтовані, фактів тиску на потерпілих та свідків не доведено, нових ризиків не встановлено. Звернув увагу на позитивну характеристику обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, під час дії запобіжного заходу не порушував встановлених обов'язків, як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки таке не відповідає вимогам КПК України та є безпідставним.
Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законний представник потерпілого ОСОБА_6 , представник потерпілого - ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора.
Представник потерпілих ОСОБА_7 вказав на наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків, тоді як вплив на потерпілих неможливий з урахуванням обставин цього кримінального провадження. Вважає доводи сторони захисту щодо сукупного строку тримання особи під домашнім арештом такими, що не відповідають вимогам КПК України, оскільки такий строк встановлений для досудового розслідування, а не судового провадження.
Законний представник потерпілого ОСОБА_6 вказав на наявність ризику впливу на свідків з боку обвинуваченого, оскільки неодноразово бачив, які він з ними спілкується, після чого свідки відмовляються давати показання в суді.
Заслухавши доводи прокурора, заперечення сторони захисту, позицію сторони потерпілих, законного представника потерпілого, вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешщту, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу ( ч. 1, 2 ст. 331 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців (ч. 6 ст. 181 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 194 КПК України).
Як видно з обвинувального акту в кримінальному провадженні №12022141290000208 від 05.05.2022 ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Прокурор вказує на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, що доводить протоколом огляду місця події від 05.05.2022, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 , протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , протоколами слідчих експекриментів зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , потерпілим ОСОБА_4 , висновком судово-медичного експерта № 86/22 від 10.05.2022.
Суд вважає, що подані прокурором докази вказують на існування обставин, які свідчать про можливе вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та, які можуть об'єктивно викликати підозру про причетність обвинуваченого ОСОБА_8 до вчинення цього злочину.
За таких обставин, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, суд дійшов висновку, що в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні про обрання запобіжного заходу, суд дійшов таких висновків.
Так, прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки можливе притягнення до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, яке згідно з санкцією ч. 1 ст. 121 КК України передбачено від 5 до 8 років, суворість такого покарання може бути розцінена обвинуваченим більш небезпечними ніж переховування та втеча і такі обставини можуть бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
Також існує обґрунтований ризик того, що обвинувачений може чинити спроби впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Так, свідки в цьому кримінальному провадженні відомі обвинуваченому та є його односельчанами, а тому обвинувачений цілком об'єктивно може здійснювати на них вплив та тиск, зокрема, з метою зміни ними своїх показань.
При з'ясуванні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань, а саме, що свідок допитується безпосередньо в судовому засіданні.
У цьому кримінальному провадженні, яке перебуває на стадії судового провадження, свідки не були допитані, а отже існує ризик впливу на цих осіб з боку обвинуваченого.
Ризик впливу на потерпілих, про який вказав прокурор, не доведений та, в свою чергу, відхилений та заперечений самими потерпілими, про що вони повідомили в судовому засіданні, вказавши, що обвинувачений не зможе вплинути на них.
За встановлених обставин, суд дійшов переконання, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не гарантує запобігання встановленим ризикам і не забезпечить визначеної ст. 177 КПК України мети застосування запобіжного заходу, а саме, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Щодо заперечень сторони захисту в частині строку тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування, який встановлений у ч. 6 ст. 181 КПК України, то суд відхиляє такі як неспроможні, оскільки такий строк підлягає застосуванню саме на досудовому розслідуванні, а не під час судового провадження, де застосуванню підлягають положення ст. 331 КПК України, якими передбачено право суду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Щодо тверджень сторони захисту про те, що під час дії вже раніше обраного захпобіжного заходу обвинуваченому у вигляді домашнього арешту, обвинувачений ОСОБА_8 такий не порушував, виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, з'являвся в судові засідання, а тому немає підстав для повторного обрання такого ж запобіжного заходу, то на переконання суду, саме дія такого запобіжного заходу і забезпечувала належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
У свою чергу, покликання сторони захисту на позитивну характеристику обвинуваченого, постійне місце проживання, відсутність судимостей є недостатніми для відмови в обранні запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді домашнього арешту, враховуючи доведені прокурором наявність обгрунтованої підозри, ризиків та неможливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, суд також, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує тяжкість злочину, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , суворість покарання в разі визнання його винуватим, його вік, задовільний стан його здоров'я, те що він неодружений, раніше не судимий, має постійне місце проживання, не працює, немає стійких сімейних зв'язків.
Зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту необхідно задовольнити.
При цьому, за конкретних обставин справи, встановлених у ході розгляду клопотання, з урахуванням стадії кримінального провадження, такий ступінь втручання у права і свободи особи є виправданим, вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного, зокрема, з обмеженням свободи пересування у певний період.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором,
Відтак, з урахуванням доведених прокурором обставин, достатніх для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обвинуваченого, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно зобов'язати виконувати такі обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора; 2) не залишати місце свого фактичного постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год до 06.00 год; 3) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання; 4) за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 5) утримуватись від спілкування зі свідками в кримінальному провадженні: ОСОБА_10 , 1964 р.н., ОСОБА_11 , 2006 р.н., ОСОБА_12 , 1979 р.н., ОСОБА_15 , 1958 р.н., ОСОБА_13 , 2005 р.н., ОСОБА_16 , 1961 р.н., ОСОБА_17 , 1961 р.н., які є жителями с. Верхнє Гусне Самбірського району Львівської області.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 194, 331 КПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченомуОСОБА_8 .
Обрати обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Верхнє Гусне Турківського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Зобов'язати ОСОБА_8 виконувати наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора;
2) не залишати місце свого фактичного постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год до 06.00 год. без дозволу суду, прокурора;
3) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання;
4) за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватись від спілкування зі свідками в кримінальному провадженні: ОСОБА_10 , 1964 р.н., ОСОБА_11 , 2006 р.н., ОСОБА_12 . 1979 р.н., ОСОБА_15 , 1958 р.н., ОСОБА_13 , 2005 р.н., ОСОБА_16 , 1961 р.н., ОСОБА_17 , 1961 р.н., які є жителями с. Верхнє Гусне Самбірського району Львівської області.
Строк дії ухвали два місяці, тобто до 14.04.2023.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору, а також направити для виконання до Відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, за результатами розгляду кримінального провадження.
Ухвала постановлена 14.02.2023.
Суддя ОСОБА_1