13.02.2023
Справа № 497/1998/22
Провадження № 2-п/497/2/23
про розгляд заяви щодо перегляду заочного рішення
13.02.2023 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Ільєва Д.Д., розглянувши у приміщенні суду в м.Болград заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
12.12.2022р. заочним рішенням Болградського районного суду Одеської області за результатами розгляду справи №497/1998/22 (провадж. №2/497/592/22), - задоволені позовні вимоги гр. ОСОБА_2 про стягнення аліментів з гр. ОСОБА_1 на її користь для утримання трьох їхніх спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте, 12.01.2023р. до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про його перегляд, яка, згідно наданих відомостей, подана з дотриманням строків звернення до суду з такою заявою. Ухвалою суду від 13.01.2023 року було призначено судове засідання з розгляду заяви, 30.01.2023р. від заявника надійшла заява про розгляд заяви без його участі, просить її задовольнити та скасувати заочне рішення про стягнення з нього аліментів, стверджуючи, що йому не було відомо про розгляд судом позову щодо нього, а також - що діти, на утримання яких з нього, заявника, стягнуто аліменти, - не його діти, і він має бажання заявити зустрічний позов про визнання того, що він не є батьком цих дітей з призначенням ДНК-експертизи.
Суд, розглянувши заяву відповідача про перегляд заочного судового рішення, дослідивши матеріали справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення підлягає розгляду, але задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою суду про відкриття провадження від 20.10.2022р. у справі №497/1998/22 (провадж. №2/497/592/22), після отримання відомостей про місце реєстрації відповідача було призначене підготовче судове засідання на 23.11.2022р. та 12.12.2022р., але відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що в матеріалах справи є відповідні докази: два конверти з судовими повістками про виклик відповідача до суду на 23.11 і 12.12.2022р., які були надіслані судом рекомендованими листами на адресу його реєстрації: АДРЕСА_1 , - яка також вказана заявником у даній заяві про перегляд заочного судового рішення як місце реєстрації, однак обидва конверти повернулися до суду не отриманими з приміткою пошти "адресат не проживає", тому суд ухвалив розглянути справу заочно.
Згідно ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення мають бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки у судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, а також посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не прибув у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, а також в разі, якщо докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001р., якими зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Так, відповідно до ст.128 ЦПК України суд... повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судова повістка...-повідомлення має бути вручена завчасно. Судова повістка... надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи... або... рекомендованим листом з повідомленням про вручення... за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є: ... день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про... відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи... за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування... що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Будь-яка особа має доступ до інформації, яка міститься у ЦПК України, зокрема, у вищевказаній ст.128 ЦПК України, а, відповідно до ч.2ст.68 Конституції України, обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання, тому закони має знати кожний. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. У даному випадку, заявнику достовірно було відомо про те, що рішенням суду від 20.10.2021р. його шлюб з позивачкою був розірваний і що від цього шлюбу є троє дітей, на утримання яких він аліменти не сплачує, тому мав бути готовий до отримання судової повістки про розгляд позову стосовно аліментів або до отримання судового Наказу за адресою реєстрації: мав повідомити поштове відділення про тимчасову зміну свого місця перебування для переадресації йому кореспонденції.
Крім того, використання законодавцем в конструкції ст.288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення суду необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача у судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й наявність аргументів щодо обставин справи, які можуть вплинути на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду у загальному порядку. Таким чином, з'ясування судом самих лише причин неявки представника відповідача до суду при розгляді позову, навіть в разі підтвердження їх поважності доказами, - не може бути підставою для скасування заочного рішення, оскільки головною підставою може послужити лише зазначення відповідачем доказів, що можуть мати значення для справи, та можуть призвести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни; тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
У даному випадку у заяві про перегляд заочного рішення, усупереч вимог ч.1ст.288 ЦПК України відсутні посилання на існування доказів у розумінні ст.76 ЦПК України, які би могли мати істотне значення для ухвалення судом правильного, але іншого рішення, та які не були враховані судом під час ухвалення заочного рішення 12.12.2022 року.
Так, твердження заявника про те, що він має намір звернутися до суду з зустрічним позовом про виключення відомостей про нього, як батька дитини, з актового запису про народження дітей, для утримання яких судом стягнуті аліменти, - не підтверджені жодним доказом, оскільки найменша дитина - ОСОБА_6 - народився ще ІНФОРМАЦІЯ_4 у шлюбі відповідача і позивача, і протягом цих дев'яти років заявник не ініціював питання про звернення до суду з таким позовом, і до даної заяви копія такого позову також не додана, що не свідчить про наявність реального бажання відповідача вирішити це питання - скоріше - свідчить про бажання затягнути строки стягнення з нього аліментів. Крім того, Закон не позбавляє його права звернутися до суду з відповідним позовом, але не в межах даної цивільної справи у порядку звернення з зустрічним, а з самостійним первісним позовом, чим дотримане його прагнення захисту своїх прав щодо звільнення від статусу батька стосовно не його дітей, і що суд розцінює лише як припущення. А, скасування завідомо законного, хоча й заочного вищевказаного рішення щодо стягнення аліментів, потягне за собою порушення прав дітей на отримання належного матеріального забезпечення, що передбачено нормами права і моралі, зокрема, Конвенцією з прав дитини, ЦК та СК України (зокрема, ст.180 СК України встановлюється обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх, а в окремих визначених законом випадках - і повнолітніх дітей, забезпечуючи їм належне матеріальне становище), та основним Законом - Конституцією України, згідно ст.ст.48,51 якої "кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло; батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття".
Таким чином, оскільки у даному випадку суд дійшов висновку, що підставами скасування вищевказаного заочного судового рішення не є поважність неявки у судове засідання відповідача; крім того, відсутні істотні докази у заяві в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, тому, за відсутності цих обставин у сукупності, - суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, вищевказана заява про скасування та перегляд судового рішення, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257-261,285,287,288 ЦПК України, суд
Залишити без задоволення заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №497/1998/2022 (провадж. №2/497/592/2022) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Дана ухвала оскарженню не підлягає, але надає заявнику право для апеляційного оскарження заочного судового рішення у загальному порядку протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя А.В. Кравцова