Справа № 127/26943/22
Провадження № 3/127/8949/22
"13" лютого 2023 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
15.11.2022 о 12 год. 10 хв. в м. Вінниця вул. К. Коріатовичів 81, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «TOYOTA COROLLA» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим Вінницьким міським судом Вінницької області права керування на строк 12 місяців. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Також, 03.12.2022 о 14 год. 42 хв. в м. Вінниці по вул. Л. Ратушної 126, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «TOYOTA COROLLA» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, сповільненість рухливості та мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в повному обсязі, на місці зупинки, велася безперевна відеофіксація на нагрудні камери 470763, 470761, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 03.12.2022 о 14 год. 42 хв. в м. Вінниці по вул. Л. Ратушної 126, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «TOYOTA COROLLA» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим Вінницьким міським судом Вінницької області права керування на строк 12 місяців. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_1 неодноразово не з'являвся, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.
За вказаних обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП, у будь-який спосіб. Однак жодних дій для обґрунтування власної позиції у справі ним здійснено не було.
В зв'язку з цим на підставі ст. 268 КУпАП, та враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В судовому засіданні було оглянуто відео з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано як працівниками поліції зупинено транспортний засіб автомобіль «TOYOTA COROLLA» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , у якої під час спілкування, виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. Після цього, водію запропоновано пройти освідування на стан сп'яніння, однак ОСОБА_1 повідомив інспекторам про те, що він відмовляється від проходження освідування на стан сп'яніння. Після цього на водія складено адміністративні матеріали.
Дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, оглянувши відео з нагрудної камери поліцейського, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що і мало місце в даному випадку.
Згідно ч. 3 ст. 130 КУпАП наступає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2, 4, 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 , огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Вказані ознаки наркотичного сп'яніння водія ОСОБА_2 визначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Розділу І п. 6, 7 цієї Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Разом із тим, згідно п. 12 зазначеної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За змістом ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, суд керується Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України.
Так судом встановлено, що 15.11.2022 на ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за керування транспортним засобом будучи позбавленим Вінницьким міським судом Вінницької області права керування на строк 12 місяців.
Також, 03.12.2022 на ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, також встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на нагрудні камери поліцейських.
Окрім того, 03.12.2022 відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за керування транспортним засобом будучи позбавленим Вінницьким міським судом Вінницької області права керування на строк 12 місяців.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 доводиться протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 285084 від 25.11.2022, серії ДПР18 № 337200 від 03.12.2022, серії ДПР18 № 361562 від 03.12.2022, постановою № ЕАР № 5594724 від 10.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП, довідками про наявність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського таіншими матеріалами справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, вчинених при вище викладених обставинах повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Суд вважає, що під час складання протоколів інспекторами повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, протоколи складені уповноваженою особою, їх форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
В дотримання вимог ст. 254 КУпАП протоколи про адміністративне правопорушення складалися і були складені в присутності правопорушника.
Суд вважає, що виявлені і зафіксовані в протоколах факти відображають об'єкт суспільних відносин в сфері правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, оскільки об'єктивна сторона таких правопорушень полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, і об'єктивна сторона такого діяння полягає виключно в активних діях в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху.
Дії працівників поліції в частині правомірності та підставності складання протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом поряду. Заперечень до адміністративних матеріалів по складеним протоколам про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 також не подавав.
При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративні матеріали, не встановлено.
На переконання суду, протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 складені уповноваженими особами з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містять всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при їх складанні, які б тягли за собою визнання цих протоколів недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього.
Крім того, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, у тому числі достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Наявність складу адміністративних правопорушень та вина ОСОБА_1 , окрім вищевказаних доказів, підтверджується також довідками про наявність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Так, згідно п. 3 Розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
Відповідно до п. 4, п. 5 Розділу 7 Інструкції, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує, серед іншого, довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення.
У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 двічі протягом року притягнутий до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Так, постановою Вінницького міського суду Вінницької області № 127/10712/22 від 06.06.2022, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області № 127/12017/22 від 21.07.2022, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановою № ЕАР № 5594724 від 10.07.2022, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Постановою № БАБ № 760393 від 04.08.2022, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд вважає, долучені до матеріалів справи, довідки про наявність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП належним доказом у справі, оскільки вказані довідки містять в собі всі необхідні відомості, що доводять факт вчинення протягом року ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Отже, з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення нею нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує таке.
Статтею 23 регламентовано, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні адміністративного стягнення суд враховує, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративним стягненням з ст. 130 КУпАП та ст. 126 КУпАП, є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлені. Таким чином з вищевикладеного, аналізуючи матеріали справи, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив грубі порушення ПДР України, внаслідок яких могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших громадян, керуючи транспортним засобом в стані сп'яніння без права керування транспортними засобами, суд вважає за доцільне, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами, застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів,без конфіскації транспортного засобу, оскільки згідно матеріалів справи, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не перебуває у його приватній власності, а належить іншій особі, з огляду на що відсутні правові підстави для застосування до ОСОБА_1 такого виду стягнення як конфіскація транспортного засобу.
Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, який згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на день розгляду справи становить 536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 126, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, ст. ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: