Справа № 553/262/22 Номер провадження 22-ц/814/2408/23Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Є.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
13 лютого 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Прядкіної О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
секретаря: Ракович Д.Г.,
за участі: відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 22 червня 2022 року, прийнятого під головуванням судді Парахіної Є.В. в м.Полтаві, зі складанням повного тексту 22.06.2022 року,-
У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулася до районного суду з даним позовом. Зазначала, що з 23.12.2006 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, вони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказувала, що подружжя втратили почуття любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, спільне господарство не ведуть, мають окремі бюджети та живуть кожен своїм життям, що свідчить про фактичне припинення шлюбних відносин. Збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам.
Посилаючись на вищенаведене, просила розірвати шлюб між сторонами.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 14 квітня 2022 року сторонам наданий строк на примирення терміном 2 місяці.
Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 22 червня 2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу заловолено.
Розірвано шлюб, зареєстрований 23 грудня 2006 року у Відділі державно їреєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Оріхівського районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 134, між ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .
Прізвище позивача ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишено без змін " ОСОБА_4 ".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
Рішення оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що на даний час вони з дружиною порозумілися та не хочуть руйнувати сім'ю. Також, вказує, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з нього судовий збір, адже він є інвалідом ІІ групи і в силу положень п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Колегія суддів погоджується із висновком районного суду про розірвання шлюбу.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що шлюб між сторонами зареєстрований 23.12.2006 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Оріхівського районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №134. (а.с. 15)
Від шлюбу мають сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, своє рішення мотивував тим, що сторони подружні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, втратили почуття любові та поваги один до одного і примирення між ними та відновлення сім'ї неможливе.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, врахувавши наведені норми права і встановивши, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам ОСОБА_2 , суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Не можуть бути прийняті доводи апеляційної скарги стосовно того, що розірвання вказаного шлюбу порушить інтереси неповнолітнього сина сторін, оскільки законом не передбачено примушення особи до збереження шлюбних відносин проти її волі.
Крім того, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції сторонам було надано час на примирення, а також те, що з часу ухвалення рішення судом першої інстанції прийшов достатньо тривалий період і примирення між сторонами не відбулось, що підтверджує, що збереження шлюбу неможливе.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що на даний час відповідач з дружиною порозумілися і не хочуть руйнувати сім'ю не знайшли свого підтвердження.
За таких обставин рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 22 червня 2022 року в частині розірвання шлюбу слід залишити без змін.
Разом з тим, суд першої інстанції невірно вирішив питання про судові витрати, адже ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та відповідно до положень п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Рішення районного суду підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору в сумі 992 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 22 червня 2022 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в сумі 992 грн. 40 коп.
В іншій частині рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 22 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14.02.2023 року.
Головуючий суддя О.В. Прядкіна
Судді: С.Б. Бутенко
О.І. Обідіна