Іменем України
14 лютого 2023 року м. Кропивницький
справа № 389/2630/19
провадження № 22-ц/4809/186/23
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М. Чельник О.І.,
учасники справи:
позивач - керівник Знам'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2022 року у складі судді Савельєвої О.В. і
У вересні 2019 року керівник Знам'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та просив:
-стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну адміністративним правопорушенням в розмірі 87213 грн.
Позовна заява мотивована тим, що Знам'янською місцевою прокуратурою в ході вивчення листа Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області та доданих до нього матеріалів встановлено, що 31.01.2019 державний інспектор Кіровоградрибохорони під час проведення рибоохоронних заходів на території Знам'янського району біля с.Диківка на річці Інгулець виявив ОСОБА_1 , який здійснював вилов риби в забороненому місці на зимувальних ямах підсаком кустарного виробництва.
Внаслідок цих дій останнім було виловлено рибу: «плітка» 1 011 шт., «карась» 25 шт., «окунь» 48 шт., «йорж» 8 шт., загальною вагою 36 кг, чим спричинив матеріальні збитки державі на загальну суму 87 312 грн.
За цим фактом складений протокол про адміністративне правопорушення від 31.01.2019 №006742.
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.05.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Вищевказана постанова суду від 16.05.2019 набрала законної сили 28.05.2019, однак збитки, заподіяні відповідачем державі, внаслідок незаконного вилову риби, залишаються невідшкодованими. Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 збитків у розмірі 87 312 грн. до суду не зверталася, у зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах держави.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2022 року позов керівника Знам'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України матеріальну шкоду, заподіяну незаконним виловом водних біоресурсів, у розмірі 87 312 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 1921 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що факт завдання відповідачем шкоди підтверджується протоколом № 006742 про адміністративне правопорушення та постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.05.2019 у справі №389/498/19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог керівника Знам'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зазначена в позові сума збитків, яка встановлена на підставі протокола про про адміністративне правопорушення від 31.01.2019, не може бути стягнута лише з нього, оскільки разом з ним на водоймі перебували ще чотири особи, вони разом збирали з поверхні криги рибу та складали, яку згодом збирались розподілити порівну. Стверджує, що не може нести відповідальність за дії інших осіб.
Від першого заступника Знамянської міської прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.
За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки ціна позову становить 87 213 грн, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2023 становить 268 400 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.01.2019 о 15.00 год., ОСОБА_1 перебуваючи на річці Інгулець в с.Диківка Знам'янського району Кіровоградської області, здійснював лов риби в забороненому місці на зимувальних ямах, виловивши при цьому рибу «плітка» 1 011 шт., «карась» 25 шт., «окунь» 48 шт., «йорш» 8 шт., загальною вагою 36 кг. Своїми діями порушив п.п.3.15, 4.6 Правил любительського та спортивного рибальства, ст.ст.27, 63 Закону України «Про тваринний світ».
16.05.2019 постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 державі спричинено матеріальні збитки на загальну суму 87 312 грн.
Розмір матеріальної шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 розраховано у відповідності до такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водних об'єктах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1209.
12.06.2019 управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області направила на адресу ОСОБА_1 сповіщення про відшкодування заподіяних державі матеріальних збитків у добровільному порядку, яке повернулось відправнику з поштовою відміткою про невручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Листом від 17.07.2019 №05-18/488 управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області звернулося до Знам'янської місцевої прокуратури з клопотанням про звернення до суду з відповідним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
Керівник Знам'янської місцевої прокуратури 07.08.2019 відповідно до п.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» направив голові комісії з ліквідації управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області повідомлення щодо підготовки позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої державі ОСОБА_1 .
Листом №05-18/542 від 08.08.2019 управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області у відповідь на запит прокуратури пояснила, що перебуває у стані ліквідації та в штаті управління немає посадових осіб, які б мали повноваження на звернення до суду з позовом.
Згідно з ч.3 ст.40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст.66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 13 Конституції України, статтями 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та статтею 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що об'єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Відповідно до ст.ст.27, 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу.
У порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Згідно зі ст.63 Закону України «Про тваринний світ», ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забруднення навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з ч.2 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу.
Частиною другою статті 10 вказаного закону передбачено, що громадяни відповідно до закону зобов'язані, зокрема, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до ч.4 ст.63 «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству за затвердженими таксами і методиками.
Згідно зі ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Пунктом 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства визначено, що забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
Відповідно до п.6.2 Правил любительського і спортивного рибальства шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1209.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріалами спра підтверджується, що 31.01.2019 о 15.00 год., ОСОБА_1 перебуваючи на річці Інгулець в с.Диківка Знам'янського району Кіровоградської області, здійснював лов риби в забороненому місці на зимувальних ямах, виловивши при цьому рибу «плітка» 1 011 шт., «карась» 25 шт., «окунь» 48 шт., «йорш» 8 шт., загальною вагою 36 кг., чим порушив п.п.3.15, 4.6 Правил любительського та спортивного рибальства, ст.ст.27, 63 Закону України «Про тваринний світ», що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 006742 (т. 1, а.с. 13).
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.03.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 85 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП (т. 1, а.с. 15-18).
Звернувшись із позовною заявою про стягнення матеріальної шкоди в цивільному порядку позивачем (відповідно до п.6.2 Правил любительського і спортивного рибальства) надано розрахунок матеріальної шкоди, який проведений на підставі такси вказаної в додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2011 № 1209 «Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок Незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водних об'єктах України», сума заподіяної шкоди, становить 87 312 грн (том 1 а.с.14).
В матеріалах справи міститься сповіщення про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення адміністративного правопорушення вих. № 01-13/409 від 12.06.2019, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок вчинення адміністративного правопорушення в сумі 87 312 грн у добровільному порядку (том 1 а.с.19).
Вказане сповіщення було направлено відповідачу, проте у добровільному порядку відповідач не відшкодував завдану ним шкоду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що завдана шкода не може бути стягнута лише з відповідача, оскільки разом з ним на водоймі перебували ще чотири особи, які разом з ним збирали з поверхні криги рибу та яку згодом збирались розподілити порівну, не заслуговують на увагу суду, з огляду на те, що факт заподіянні відповідачем шкоди підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №006742 від 31.01.2016, постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.05.2019 у справі №389/498/19, якою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП України, та розрахунком матеріальної шкоди, який проведений відповідно до п.6.2 «Правил любительського і спортивного рибальства» на підставі такси вказаної в додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2011 № 1209 «Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок Незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водних об'єктах України».
Таким чином, оцінивши сукупність зібраних по справі доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправні дії ОСОБА_1 , якими завдано матеріальну шкоду, шляхом незаконного вилову водних біоресурсів у розмірі 87 312 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2022 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді С.М. Єгорова
О. І. Чельник