печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18076/14-к
16 липня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2014 р. та зобов'язання вчинити дії - ,
ОСОБА_3 04.07.2014 року звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність ГУ СБ України у м. Києві та Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2014 р. та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування скарги зазначив, що ним в порядку ст. 214 КПК України 19.05.2014 року до ГУ СБ України у м. Києві та Київській області було подано заяву про скоєння кримінального правопорушення. Однак, листом ГУ СБУ в м. Києві та Київській області від 17.06.2014 року №51/12-4727 йому було відмовлено у внесенні до ЄРДР відомостей за його заявою.
Посилаючись на ст.ст.55,56,214 КПК України, ОСОБА_3 просить зобов'язати слідчий відділ ГУ СБУ України у м. Києві та Київській області внести відомості до ЄРДР за його заявою від 19.05.2014 року.
ОСОБА_3 просив направити на його адресу копію прийнятого слідчим суддею рішення.
Представник ГУ СБ України у м. Києві та Київській області в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності особи, яка подала скаргута та представника ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, оскільки чинним КПК України передбачені скорочені строки розгляду скарги.
Вивчивши скаргу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Разом із тим, за змістом ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто, з огляду на вказані положення, розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та поняття реєстрації заяв, які є різними за своєю суттю.
Як встановлено в судовому засіданні, 19.05.2014 р. ОСОБА_3 звернувся до ГУ СБ України у м. Києві та Київській області із заявою про кримінальне правопорушення.
Листом Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 04.06.2014 року №51/12/12-4727, за підписом заступника начальника слідчого відділу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було повідомлено, що зазначені у заяві відомості не можуть бути внесені до ЄРДР згідно ст.214 КПК України, оскільки вони не містять обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст.214 КПК України).
Таким чином невнесення відомостей до ЄРДР із заяв, які за своєю суттю не є заявами про кримінальне правопорушення, не є бездіяльністю слідчого чи прокурора в розумінні положень п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Вивчивши, долучену до скарги копію зави ОСОБА_3 від 19.05.2014, вважаю, що ГУ СБУ у м. Києві та Київській області обґрунтовано надано відповідь щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР, з вказаної заяви слідчий суддя не вбачає бездіяльності з боку ГУ СБУ у м. Києві та Київській області з приводу невнесення заяви ОСОБА_3 , та як остання за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить жодни даних про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, оскільки заява ОСОБА_3 про вчинення на його думку кримінального правопорушення була розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян», що відповідало на час розгляду вказаної заяви положенням ст. 20 цього Закону, слідчий суддя не вбачає підстав для того, щоб по доводам скарги зобов'язати компетентних осіб ГУ СБ України у м. Києві та Київській області внести відомості до ЄРДР за його заявою від 19.05.2014 р., а відтак відмовляє у задоволенні скарги.
Що стосується інших вимог скарги ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає, що скарга подана на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, тому зазначені вимоги не можуть бути предметом розгляду в даному судовому засіданні.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2014 р. та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1