Справа № 753/1798/22 Головуючий в суді І інстанції Сирбул О.Ф.
Провадження № 22-ц/824/2433/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
(у порядку письмового провадження)
14 лютого 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
В провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У серпні 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про припинення зобов'язання, в якій він просив припинити його зобов'язання перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 326-Ф/08 від 20.06.2008.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року у задоволенні клопотання про залучення до справи у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору відмовлено, у прийнятті позовної заяви ОСОБА_3 - відмовлено та позовну заяву повернуто заявнику.
Не погоджуючись з цією ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує зокрема на те, що місцевим судом порушено вимоги ст. 52 ЦПК України та не враховано, що його позовні вимоги пов'язані з первісним позовом, оскільки виникають з одних правовідносин, а саме з кредитного договору № 326-Ф/08 від 20.06.2008. Крім цього, позовна заява відповідає вимогам ст. 175, 177, 194 ЦПК України щодо змісту та форми такої заяви.
Вказує, що він не подавав до суду клопотання про залучення його як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору та вважає, що суд помилково ототожнює порядок залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, згідно ст. 53 ЦПК України, та можливість подання третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору зустрічного позову по справі, згідно ст. 52 ЦПК України.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що суд не вбачає підстав для залучення його до справи у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження та до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до одного або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Самостійні вимоги третіх осіб повинні стосуватися предмету спора. Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно) з приводу якого виник спір. Задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, робить неможливим задоволення вимог позивача щодо цього ж предмету спору. Позов пред'являється до тієї з сторін, яка порушує права третьої особи.
Відповідно до статті 195 ЦПК України положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
Відповідно до положень ч.2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
22 серпня 2022 року, до закінчення підготовчого провадження у справі, ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ АБ «Укргазбанк» про припинення зобов'язання, в якій він просив припинити його зобов'язання перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 326-Ф/08 від 20.06.2008.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року у задоволенні клопотання про залучення до справи у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору відмовлено і у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 - відмовлено та позовну заяву повернуто заявнику.
Разом з тим, судом першої інстанції не встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не є взаємопов'язаною з первісним позовом або не відповідає вимогам ст. 175, 177, 194 ЦПК України щодо змісту такої заяви або ж наявні підстави для повернення позовної заяви, передбачені ст. 185 ЦПК України.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що вказаний позов є взаємопов'язаний з позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, та стосуються одного і того самого предмета спору, оскільки вони виникають з одних правовідносин, а саме з кредитного договору № 326-Ф/08 від 20.06.2008.
Таким чином, інтереси ОСОБА_1 протилежні інтересам позивача, що відповідає нормам процесуального законодавства.
Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , а відтак, з урахуванням наведеного, ухвала суду про повернення позовної заяви є такою, що не відповідає положенням ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві».
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
З огляду на викладене, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів не може погодитися з висновками місцевого суду про наявність підстав для повернення позову, а відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді: