Провадження№11-кп/824/1491/2022 Категорія: ст. 291 КПК України
Єдиний унікальний номер: 369/13784/19 Суддя у І інстанції: ОСОБА_1
8 лютого 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12019110200004841, внесеного до ЄРДР 8 жовтня 2019 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з апеляційною скаргою прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 грудня 2022 року,
за участю сторін апеляційного провадження:
прокурора ОСОБА_8
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 грудня 2022 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, призначити новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає про те, що всупереч висновків суду першої інстанції обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у тому числі, в обвинувальному акті зазначені відомості про обвинуваченого, а саме, його прізвище, ім'я, по-батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство, що підтверджується текстом обвинувального акту, складеного та затвердженого 10 жовтня 2019 року.
Окрім того, апелянт зазначає в апеляційній скарзі про те, що прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, надання дозволу на його затримання для розгляду попереднього клопотання та оголошення обвинуваченого у розшук. Проте, судом у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
Як зазначає апелянт, висновки суду першої інстанції про недостовірність даних про місце проживання обвинуваченого, зазначеного в обвинувальному акті, є необґрунтованими, оскільки жодних даних про те, що обвинувачений не проживав на момент направлення обвинувального акту до суду за адресою, вказаною в обвинувальному акті, у суду не було.
Потерпілий ОСОБА_9 , повідомлений про день, час та місце апеляційного розгляду, та обвинувачений ОСОБА_10 , який повідомлявся про день, час та місце апеляційного розгляду у встановленому законом порядку за наявними у матеріалах справи адресами, проте кореспонденцію не отримав, до суду не з'явились, будь-яких заяв та клопотань від них не надходило.
Вислухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб, з огляду на те, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, колегія суддів вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності потерпілого та обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право зі стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Перевіркою матеріалів судового провадження встановлено, що 23 жовтня 2019 року у провадження Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019110200004841 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України (ас. 1).
За результатами підготовчого судового засідання ухвалою суду від 6 грудня 2022 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області. Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишено без задоволення.
Суд першої інстанції обґрунтував прийняте рішення тим, що у підготовчому судовому засіданні встановлено, що в обвинувальному акті у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, зазначені неправильні дані про місце проживання обвинуваченого.
Так, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому прокурором явка обвинуваченого ОСОБА_6 в судові засідання забезпечена не була, судові виклики в судові засідання, які направлялися за клопотанням прокурора за адресою проживання та реєстрації обвинуваченого, зазначених в обвинувальному акті, повернулись до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою. Повідомлення прокурора про те, що батько обвинуваченого в телефонному режимі відмовився повідомити про місце перебування обвинуваченого, жодними документами не підтверджується. Крім того, ухвалами суду від 3 лютого 2021 року, 24 вересня 2021 року, 30 червня 2022 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано привід, однак, останній в судові засідання доставлений не був.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент внесення відомостей до ЄРДР (8 жовтня 2019 року) та під час досудового розслідування, складання обвинувального акту ОСОБА_6 не проживав за адресами, вказаними в обвинувальному акті, отже, слідчим, який складав обвинувальний акт, вказано невірні відомості про місце проживання (перебування) обвинуваченого. Окрім того, судом враховано, що мобільний телефон ОСОБА_6 , вказаний в обвинувальному акті, відключений.
Також суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не підлягають задоволенню з огляду на те, що у суду немає жодних даних, що ОСОБА_6 повідомлений належним чином про день, час та місце слухання провадження в суді та умисно ухиляється від явки в судове засідання, оскільки суд не має можливості належним чином повідомити ОСОБА_6 про день, час та місце судового засідання з огляду на те, що його місце проживання (перебування) не вставлені органом досудового розслідування та не вказані правильно в обвинувальному акті, як того вимагає п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України.
За встановлених обставин суд вказав про те, що позбавлений можливості належним чином повідомити обвинуваченого про дату, час та місце проведення судового засідання, що є порушенням прав обвинуваченого.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. .
Так, відомості, які має містити обвинувальний акт, передбачені ст. 291 КПК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, серед інших відомостей, має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Згідно зі ст. 29 ЦК України місце проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні у ньому зазначені адреса реєстрації обвинуваченого: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .які були відомі слідчому на момент складання обвинуваченого акту (ас. 2).
З огляду на викладене, суд першої інстанції не мав жодних підстав для висновку про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 не відповідає вимогам КПК України, зокрема ст. 291 КПК України, а відтак підстави для його повернення прокурору були відсутні.
При цьому згідно з матеріалами справи виклики, направлені обвинуваченому за місцем проживання та реєстрації, повернуті до суду першої інстанції з позначкою як «ЗТЗ» - «за закінченням терміну зберігання», так і «адресат відсутній». (ас. 18, 21, 47, 49, 51).
За клопотанням прокурора судом постановлено ухвали від 3 лютого 2021 року, 24 вересня 2021 року, 30 червня 2022 року про привід обвинуваченого ОСОБА_6 .
Проте, матеріали справи, окрім копій листів, не містять жодних даних про направлення та отримання ухвал суду Києво-Святошинським ВП ГУ НП у Київській області та Києво-Святошинською місцевою прокуратурою Київської області, яким вони були адресовані.
Окрім того, матеріали справи не містять жодних даних про виконання або неможливість виконання вказаних ухвал, а, відтак, висновок суду першої інстанції про те, що слідчим не було встановлено місце проживання обвинуваченого на час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, під час досудового розслідування, складання обвинувального акту ОСОБА_6 не проживав за адресами, вказаними в обвинувальному акті, є передчасним та не ґрунтується на матеріалах справи.
Таким чином, вказаними обставинами спростовуються висновки суду про те, що слідчим не було встановлено належним чином місце фактичного проживання обвинуваченого.
Незважаючи на те, що неявка обвинуваченого на підготовче судове засідання та відсутність точних даних про місце його фактичного перебування станом на час проведення такого засідання дійсно є перешкодою для судового розгляду кримінального провадження, проте, ця перешкода не може бути усунута шляхом повернення обвинувального акту прокурору, оскільки стадія досудового розслідування вже завершена, і прокурор, на відміну від суду, позбавлений можливості вчиняти будь-які процесуальні дії, направлені на встановлення місця знаходження обвинуваченого.
Повертаючи прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , суд першої інстанції залишив поза увагою положення ст. 335 цього Кодексу про те, що у разі, якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
З огляду на викладене, за відсутності будь-яких даних на підтвердження висновків суду, колегія суддів не може погодитись з тим, що органом досудового розслідування не встановлено фактичне місце проживання обвинуваченого, у зв'язку з чим доводи прокурора про те, що обвинувальний акт містить анкеті дані обвинуваченого, в тому числі і місце проживання останнього, яке було встановлено під час досудового розслідування, є обґрунтованими та підтверджується змістом обвинувального акту.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.
За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурорувідповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412 КПК України підлягає до скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 грудня 2022 року про повернення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ___________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4