Справа № 759/17706/20 Головуючий у І інстанції Журибеда О.М.
Провадження №22-ц/824/2248/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
08 лютого 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О.,
за участі секретаря Тимошевської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) - Нікішиної Олени Миколаївнина рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи: Обслуговуючий кооператив «Кооперативна-3», Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вістекс-компані» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного знищення майна, -
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи: Обслуговуючий кооператив «Кооперативна-3», Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вістекс-компані» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного знищення майна, в якому, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію шкоди, завданої внаслідок незаконного знищення майна у розмірі 50 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що позивач ОСОБА_3 є власником гаражного боксу АДРЕСА_1 .
В ніч з 28 травня 2017 року на 29 травня 2017 року працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводились незаконні дії по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в АДРЕСА_2, у тому числі і гаражу № НОМЕР_1 , який належить позивачу.
У відповідь на незаконні дій працівників Комунального підприємства «Київблагоустрій» по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів за вказаною адресою власниками гаражів було викликано поліцію на місце події. Працівниками Святошинського управління поліції ГУ НП в м. Києві, з'явившись на виклик, зафіксовано дану подію та складено протокол.
Внаслідок незаконних дій працівників КП «Київблагоустрій» позивачу, як власнику гаражного боксу № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , було завдано матеріальних збитків на суму 50 000,00 грн.
Право власності позивача на гаражний бокс № НОМЕР_1 підтверджується довідкою, виданою обслуговуючим кооперативом «Кооперативна-3» № 136 від 05.05.2017 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 35335917 від 24.05.2017 року, а також технічним паспортом на гараж.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 лютого 2022 року позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 50000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп у відшкодування матеріальної шкоди.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, передчасно прийняв рішення у справі та дійшов помилкових висновків, не з'ясував усі істотні обставини справи, не правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що в діях Комунального підприємства «Київблагоустрій» відсутні будь-які порушення прав позивача. Зазначає, що 23.11.2016 першим заступником директора Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було прийнято рішення (доручення) № 064-11370 про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме: гаражів Автокооперативу «Кооперативна-3» за адресою: АДРЕСА_2.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 року у справі № 826/734/17 визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі доручення № 064-11370 від 23 листопада 2016 року та скасовано доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064- 11370 від 23 листопада 2016 року.
Вказані обставини безпосередньо свідчать про вчинення дій (завдання шкоди) внаслідок діяльності органу місцевого самоврядування (стаття 1173 Цивільного кодексу України), що в свою чергу виключає можливість застосування у даній справі положень статті 1166 ЦК України щодо відповідача.
Звертає увагу, що заявлені позивачем вимоги не відповідають приписам діючого законодавства України, зокрема положенням статті 25 Бюджетного кодексу України, яким передбачено, що відшкодування шкоди, завдане органом місцевого самоврядування, здійснюється шляхом безспірного списання коштів з державного або місцевого бюджету. Окрім того, відповідачем узагалі не приймалося рішення/не вчинялись дії та/або бездіяльність відносно майна позивача, натомість протиправне рішення приймалося суб'єктом владних повноважень, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Зазначає, що саме Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста та приймає рішення про демонтаж, вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою у відповідності із п. 13.3,2,13.3.3 Правил благоустрою м. Києва. Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є єдиним органом, який приймає рішення про примусовий демонтаж тієї чи Іншої споруди у м. Києві, фактично цей орган визначає юридичну долю такої споруди, її статус самовільно розміщеної.
Звертає увагу, що рішенням суду у справі №826/734/17 визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі доручення № 064-11370 від 23 листопада 2016 року та скасовано зазначене доручення.
Крім того, згідно складених актів за наслідками проведеного демонтажу згідно рішення (доручення) Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 064-11370 від 23 листопада 2016 року, убачається, що виконавцем таких робіт є TОB «Вістекс-Компані».
З огляду на вказане, на думку апелянта, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт вчинення Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) будь - яких дій із демонтажу гаражів по АДРЕСА_2, що свідчить про безпідставність пред'явлення позовних вимог до відповідача.
Указує, що суд, окрім безпосереднього факту наявності шкоди, для правильного визначення способу відшкодування повинен перевірити чи є майно потерпілого втраченим або є пошкодженим. Разом з цим, матеріали справи взагалі не підтверджують наявність шкоди, завданої нерухомому майну позивача.
Апелянт зазначає, що гаражний бокс № НОМЕР_1 не зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що в свою чергу свідчить про відсутність у позивача права власності на об'єкт нерухомого майна. Оскільки у позивача та Обслуговуючого кооперативу "Кооперативна - 3" відсутні дозвільні документи на виконання будівельних робіт та докази ведення в експлуатацію гаражного боксу № НОМЕР_1 , таке нерухоме майно є об'єктом самочинного будівництва.
Мотивуючи наведеним, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22.02.2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відзивів на апеляційну скаргу, в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник третьої особи - Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради(КМДА) Бишовець В.А. проти задоволення апеляційної скарги не заперечувала, просила скасувати рішення суду першої ін. станції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії щодо знесення гаражу позивача вчинялися хоч і працівниками ТОВ «Вістекс-компані», але на виконання відповідного договору, саме за дорученням відповідача у справі, за присутності його представника. У вказаному договорі саме КП «Київблагоустрій» було замовником дій щодо знесення гаражу позивача. Будь-яких претензій до ТОВ «Вістекс-компані», в тому числі і щодо демонтажу не того об'єкту, чи не за тією адресою, чи щодо не тих осіб, відповідач у справі КП «Київблагоустрій» виконавцю - ТОВ «Вістекс-компані» не пред'являв. При цьому звернув увагу, що шкода позивачу завдана за вказаних обставин безпосередньо неправомірними діями відповідача, що свідчить про причинно-наслідковий зв'язок між шкодою позивача та винним діями відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з довідкою № 136 від 05.05.2017 року обслуговуючого кооперативу «Кооперативна-3» та відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 35335917 від 24.05.2017 року, гаражний бокс № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , належить позивачу ОСОБА_1 (а.с. 23-25).
З даних листа Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 23.11.2016 року убачається, що КП "Київблагоустрій" відповідно до "Положень про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища" виконавчого органу Київської міської ради доручено вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме гаражів на території авто кооперативу "Кооперативна-3", за адресою АДРЕСА_2 (а.с.40).
З даних договору №68 від 10 травня 2017 року, укладеного між КП "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) )замовник) з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вістекс-Компані" (виконавець), убачається, що замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання з надання послуг по демонтажу (розбиранню, знесенню) самовільно розміщених на території міста Києва об'єктів та доставкою таких об'єктів на майданчик тимчасового зберігання (а.с.41).
Згідно пункту 1.5. вказаного договору орієнтовна площа демонтажу становить 18 000 квадратних метрів. Кількість об'єктів, відповідно до пункту 1.6 - 1 200 одиниць.
З Акту про знищення (руйнування) гаражних боксів від 30 травня 2017 року, складеного комісією у складі голови обслуговуючого кооперативу «Кооперативна-3» О.М. Боклан, членів обслуговуючого кооперативу «Кооперативна-3» та власників зруйнованих гаражних боксів № НОМЕР_2 ОСОБА_4 , № НОМЕР_3 ОСОБА_5 , НОМЕР_4 ОСОБА_6 , НОМЕР_5 ОСОБА_7 , в ніч з 28 травня 2017 року по 29 травня 2017 року працівниками комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проводились незаконні дії по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в обслуговуючому кооперативі «Кооперативан-3», за адресою: АДРЕСА_2, в тому числі і гараж НОМЕР_1 , належний позивачу.(а.с. 40)
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом 14 березня 2018 року, визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі доручення №064-11370 від 23 листопада 2016 року та скасовано вказане доручення №064-11370 від 23 листопада 2016 року (а.с.28-36).
Відповідно до положень частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до положень частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися "згідно із законом", воно повинне мати "легітимну мету" та бути "необхідним у демократичному суспільстві". Якраз "необхідність у демократичному суспільстві" і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, у свою чергу мають бути "відповідними і достатніми"; для такого втручання має бути "нагальна суспільна потреба", а втручання - пропорційним законній меті.
У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, як дотримання "справедливого балансу" між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб'єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі "Золотас проти Греції" стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Капітал Банк АД проти Болгарії" (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).
Згідно із частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до положень пункту 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року, порядок розміщення малих архітектурних, форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року, Положенням про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2008 року, Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою.
Також пунктом 20.2.11. вказаних правил передбачено, що у разі виявлення силами Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) самовільно встановлених елементів благоустрою, його власнику вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу у триденний термін.
Таким чином, вказаними нормативними актами врегульовано порядок дій органів місцевого самоврядування та відповідних комунальних підприємств відносно проведення демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, з попереднім внесенням його власнику припису з вимогою усунення порушень.
З матеріалів справи вбачається, що гараж ОСОБА_1 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , знесено ТОВ «Вістекс-компані» на виконання відповідного договору, замовником за яким було КП «Київблагоустрій». При цьому, жодних повідомлень чи приписів про усунення порушень позивачу вручено не було, а рішення Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради про демонтаж гаражів було прийнято щодо іншої адреси, а саме щодо гаражів, розташованих за адресою АДРЕСА_2
Перевіряючи доводи апелянта щодо того, що вказана шкода спричинена не діями його працівників, колегія суддів виходить із наступного.
Із матеріалів справи убачається, що 23 листопада 2016 року Першим заступником Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був виданий припис № 064-11370 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме гаражів в АДРЕСА_3 на території автокооперативу «Кооперативна -3».
Вказаний припис у відповідності до пункту 6 «Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА)», затвердженого розпорядженням Київської міської ради №94 від 27 січня 2011 року був переданий для виконання відповідачу у вказаній справі - КП «Київблагоустрій».
Також із матеріалів справи вбачається, що працівниками ТОВ «Вістекс-компані» на підставі укладеного 10 травня 2017 року між КП «Київблагоустрій» та ТОВ «Вістекс-компані» укладено договору №68, заявки на демонтаж виданого відповідачем у вказаній справі КП «Київблагоустрій» від 26 травня 2017 року за участю та присутністю головного спеціаліста відділу контролю за благоустрієм КМДА Вороніна О.А., представника відповідача у справі старшого інспектора КП «Київблагоустрій» Заболотнього Б.І. було демонтовано гаражі в АК «Кооперативна -3» в тому числі і гараж позивача ОСОБА_1 . Вказані обставини підтверджуються Актом про знищення (руйнування) гаражних боксів від 30.05.2017 року. (а.с. 40).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії щодо знесення гаражу позивача вчинялися хоч і працівниками ТОВ «Вістекс-компані», але на виконання відповідного договору, саме за дорученням відповідача у справі, за присутності його представника. Будь-яких претензій до ТОВ «Вістес-компані», в тому числі і щодо демонтажу не того об'єкту, чи не за тією адресою, чи щодо не тих осіб, відповідач у справі КП «Київблагоустрій» виконавцю- ТОВ «Вістекс-компані» не пред'являв, а тому колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що позивачем заявлено позов до неналежного відповідача.
Доводи скаржника про те, що рішення про знесення гаражу приймалося Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відхиляється колегією суддів, оскільки установлено, що рішення прийнято відносно гаражів за іншою адресою: АДРЕСА_2 , у той час коли належний позивачу гараж знаходився за адресою : АДРЕСА_2 .
Посилання відповідача на те, що у матеріалах справи відсутні докази належності гаражу на праві власності позивачу, а сам гараж є самочинним будівництвом, є безпідставними, оскільки належність гаражу ОСОБА_1 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.10.2020 року. (а.с. 23-24)
Згідно статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Розмір матеріальних збитків визначено в межах даних, визначених Звітом про проведення незалежної оцінки вартості гаражного боксу станом на 15.05.2017 року, інших даних про розмір завданих позивачу збитків відповідачем надано не було та дані цього Звіту не спростовано.
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, а рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про неправильну оцінку фактичних обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими і не спростовують висновків суду, оскільки не призвели до порушення основних принципів цивільного процесуального законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі і не вплинули на суть ухваленого рішення.
Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 263, 264, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) - Нікішиної Олени Миколаївни залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 09 лютого 2023 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Писана Т.О.