Справа № 752/11728/22 Головуючий в суді І інстанції - Токман Ю.Ф.
Провадження № 33/824/112/2023 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
08 лютого 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кулініченка Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 18 липня 2022 року о 16 годині 55 хвилин, керуючи транспортним засобом «Ваз 21099», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві на шосе Столичне, 104, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги указав, що зупинка транспортного засобу під його керуванням була здійснена за відсутності підстав, передбачених у ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», що, на його переконання, свідчить про неправомірність всіх наступних дій працівників поліції. Також апелянт зауважив про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали провадження не містять даних про керування ним транспортним засобом, зокрема у зв'язку з відсутністю таких даних на відеозаписі з нагрудної камери працівників поліції. Крім того, апелянт зауважив про наявність розбіжності у формулюванні поставленого йому у вину адміністративному правопорушенні між протокол та оскаржуваною постановою. Також ОСОБА_1 указав про помилковість висновків місцевого суду в частині не прийняття до уваги висновку ТОВ «Медичний центр МРІЯ» за результати проходження ним огляду на стан сп'яніння, оскільки вказаний лікувальний заклад є ліцензованим товариством на проведення даних обстежень, а до комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» виконавчого органу Київської міської ради» внаслідок перетворення не перейшло таке право. Поряд з цим, апелянтом зазначено про те, що працівниками поліції йому не було роз'яснено прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та місцевим судом не в повній мірі враховано положення ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення. За наведених обставин, просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадженні на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення:
ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кулініченка Г.В., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неповноти дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, поставленого у вину ОСОБА_1 проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому «Інструкція»). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп'яніння, перелік яких визначений у п.4 розділу І Інструкції.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння внаслідок виявлення таких ознак, як звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, порушення координації рухів.
Із переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не погодився на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря нарколога, оскільки останній поспішав.
Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідно до п.2.5 ПДР України проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині того, що матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом, не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, який долучений до матеріалів справи, слідує, що за кермом транспортного засобу «Ваз 21099» номерний знак НОМЕР_1 перебував саме ОСОБА_1 , під керуванням його і був зупинений працівниками поліції даний транспортний засіб.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз'яснено причину зупинки його транспортного засобу та не роз'яснено права є також безпідставними, оскільки вказані доводи спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про причини зупинки транспортного засобу під його керуванням, а також роз'яснено його права. На переконання суду, дії працівників поліції в даній ситуації є такими, які відповідають вимогам Інструкції.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він за власною ініціативою пройшов медичний огляд в іншому медичному закладі та що ознак наркотичного сп'яніння у нього виявлено не було суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 не наведено доказів, що ТОВ «Медичний центр «Мрія»» входить до переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
За змістом ч.3 ст. 266 КУпАП перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Наказом Департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації від 07.09.2021 № 1160 визначено Київську міську наркологічну клінічну лікарню «Соціотерапія» виконавчого органу Київської міської ради як єдину установу в м. Києві, якій надано таке право. Крім того, відповідно до вимог ч.4 ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
За таких обставин доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.
Інші доводи, які наведені ОСОБА_1 у апеляційній скарзі не дають підстав для визнання незаконною та необґрунтованою ухваленої щодо нього постанови та її скасування.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька