19 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/8453/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 року (головуючий суддя Лозицька І.О.)
в адміністративній справі №160/8453/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Текс" до відповідачів: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ТОВ "Кристал Текс", звернувся 17.06.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2022р. №3809835/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 02.02.2022р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 02.02.2022р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 09.02.2022 року.
Також просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 09.02.2022 року позивачем було подано на реєстрацію податкову накладу №4 від 02.02.2022 року по взаємовідносин з ПрАТ «Едельвіка» (код ЄДРОПУ 20134458) на загальну суму коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 11 700грн. Квитанцією про реєстрацію податкової накладної було повідомлено, що документ прийнято, але реєстрацію зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН. 14.02.2022 року позивачем було подано повідомленням за №2 про подання пояснення та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Разом із поясненнями було надано відповідні копії документів, що підтверджується інформацію, у кількості 31 додатків. Однак, за результатами розгляду пояснень до документів 16.02.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було винесено рішення №3809835/41557424 про відмову в реєстрації податкових накладних, де підставою для відмови визначено - надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація: ризикові операції та інше. Вказує , що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган, не повинен здійснювати певний аналіз господарської операції позивача предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків зовнішніми (формальними) категоріями. Тому, на думку позивача, суд за результатом розгляду цієї справи не має робити висновків щодо реальності господарських операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2022р. №3809835/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 02.02.2022р.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 02.02.2022р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання - 09.02.2022 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що надані позивачем документи та пояснення у сукупності підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій та наявність правових підстав для реєстрації податкових накладних, тому оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відтак, дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, зазначив, що позивачем не надано до суду доказів сплати понесених витрат на правничу допомогу, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги, серед іншого вказує, що Комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області приймала рішення про відмову у реєстрації податково накладної тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії. Також зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що обов'язок підтвердити реальність операції за якими було складено податкові накладні виникає у платника податку з моменту зупинення такої податкової накладної, а для отримання відповідної податкової вигоди такий платник податків зобов'язаний надати первинні документи до Комісії регіонального рівня, що ним були складені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
В частині відмови стягнення витрат на правничу допомогу рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Також позивачем подано заяву про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1000 грн.
Заперечення на вказану заяву відповідачами не надавалися.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Кристал Текс» (ЄДРПОУ 41557424) зареєстровано 01.09.2017 року, відомості про товариство включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.02.2022 року за №3809835/41557424 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 02.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В графі: «додаткова інформація», зазначено: ризикові операції та інше.
Позивач звернуся зі скаргою до Державної податкової служби України, в якій просив рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.02.2022 року №3809835/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 02.02.2022 року скасувати, а податкову накладну зареєструвати.
У скарзі позивач надав додаткові пояснення та документи у кількості 32 шт. щодо здійснення ним господарської операції, на яку виписувалася податкова накладна.
Рішенням комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.02.2022 року № 10392/41557424/2 за результатом розгляду скарги відмовлено у задоволенні скарги з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Позивач вважає протиправним рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 02.02.2022.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, норми Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджені постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165, норми Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п.201.1 ст.201 ПКУ).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є (а.с. 33):
46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний);
20.15 виробництво добрив і азотних сполук;
20.59 виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.;
25.94 виробництво кріпильних в ґвинтонарізних виробів;
46.41 оптова торгівля текстильними товарами;
46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
Також матеріалами справи підтверджується, що між Приватним акціонерним товариством «Едельвіка» (покупець) та ТОВ «Кристал Текс» (постачальник) укладено Договір №49 від 03.10.2017 року (а.с. 74-75).
Відповідно до п. 1.1 Договору №49 від 03.10.2017 року постачальник зобов'язується протягом строку дії договору здійснювати постачання покупцеві хімічної продукції (товар), а покупець зобов'язується прийняти його та сплачувати на умовах, вкладених в договорі.
Відповідно до п. 2.1 цього договору покупець замовляє товар письмово чи усно з розшифровкою асортименту та кількості.
Поставка кожної партії товару здійснюється протягом 2 календарних днів з дати оплати згідно з п. 4.3 договору. Доставка товару здійснюється із залученням служб доставки на адресу, вказану покупцем за рахунок покупця (пункти 2.2, 2.3 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Покупець здійснює попередню оплату за товар в розмірі 100% згідно рахунків постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (пункти 4.3, 4.4 договору).
На виконання умов договору між сторонами складено та підписано видаткову накладу №32 від 02.02.2022 року, відповідно до якого ТОВ «Кристал Текс» відвантажило ПрАТ «Едельвіка» товар: Neocron R Black WNN, в кількості 50 кг на загальну суму 11700грн., в тому числі ПДВ 1950грн. (а.с. 76).
Згідно квитанції №59000789884047 від 02.02.2022 доставка товару здійснено із залученням служби доставки Нова пошта (а.с. 77).
Позивач зазначає, що в силу приписів п. 201. 10. ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Кристал Текс» було складено податкову накладну №4 від 02.02.2022 року на загальну суму поставки 11 700грн., у тому числі ПДВ 1950грн., та направлено податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних через електронний кабінет платникам податків (а.с.37).
Водночас, згідно квитанції №9022477358 від 09.02.2022 року податкову накладну №4 від 02.02.2022 року прийнято, але її реєстрацію зупинено (а.с. 38).
Зокрема, у квитанції №9022477358 від 09.02.2022 року зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 02.02.2022 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Контролюючим органом запропоновано платнику податку надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D» = .9636%, «P» = 0.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у вказаній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідачем не зазначено які саме копії документів слід надати для підтвердження інформації, що міститься в податковій накладній №4 від 02.02.2022 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач 14.02.2022 року надавав до контролюючого органу пояснення та копії документів у кількості 31 шт. щодо податкової накладної №4 від 02.02.2022 року, реєстрацію якої зупинено (а.с. 34-73).
Однак, Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.02.2022 року за №3809835/41557424 відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 02.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В графі: «додаткова інформація», зазначено: ризикові операції та інше (а.с. 130).
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в рішенні відповідача від 16.02.2022 року за №3809835/41557424 не зазначено які саме копії документів не надано платником податків для усунення сумніву контролюючого органу щодо можливості здійснити реєстрацію податкової накладної №4.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України;
дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (Порядок № 1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/ розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Отже вказана норма встановлює обов'язок контролюючого органу надати чіткий перелік копій документів для підтвердження інформації, що міститься в податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.
Слід зазначити, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.п. 9-13 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №4 відповідачем-1 не вказано конкретний перелік документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, то у позивача виникло право надати копії таких документів на свій розсуд, що, зокрема, і було здійснено позивачем.
При цьому, в рішенні від 16.02.2022 року за №3809835/41557424 контролюючим органом не обґрунтовано чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків не надав для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №4.
Оскільки рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткої підстави його прийняття, то це свідчить про необґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень.
Одним із способів здійснення податкового контролю є ведення обліку платників податків та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, яке є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (ст. 62, 71 ПКУ).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Ризик, відповідно до підпункту 14.1.221 пункту 14.1 статті 14 ПК України - це ймовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов'язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Процедура зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування впроваджена з метою виконання функції податкового контролю, який здійснюється за діяльністю платників податку в цілому, та з метою перевірки додержання податкового законодавства при реєстрації в ЄРПН певно визначеної податкової накладної / розрахунку коригування.
При цьому, згідно із пунктом 2 Порядку №1165 ризик порушення норм податкового законодавства - це ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником ПДВ виконання свого податкового обов'язку.
Відповідач-1, на виконання контрольних функцій, за наявності рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості, зупинивши реєстрацію податкової накладної, запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних у Реєстрі, без визначення переліку документів.
При цьому, перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.
Матеріалами справи підтверджується, що платником податків надані контролюючому органу копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №4.
Оскільки в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №4 не було зазначено вичерпного переліку копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, то відповідач у своєму рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної не може посилатися на те, що платником не було подано копій документів.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
При вирішенні справи суд першої інстанції правильно зазначив, що рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.
Натомість, рішення контролюючого органу від 16.02.2022 року за №3809835/41557424 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, первинним об'єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.
У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 (адміністративне провадження № К/9901/65222/18).
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року у справі № 826/4475/16.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надані позивачем копії документів та пояснення у сукупності підтверджують інформацію, що міститься у податковій накладній №4, що дає підстави для її реєстрації.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання ДПС України здійснити дії по реєстрації податкових накладних, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з приписами п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку.
При цьому вимоги абзацу 10 пункту 12 цього Порядку №1246 не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 02.02.2022 року днем її подання - 09.02.2022 року.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідачів.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині витрат на правову допомогу не оскаржувалося, тому апеляційний перегляд в цій частині не здійснювався.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1000 грн., колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, розмір витрат на правову допомогу має відповідати складності справи; часу, що витрачений адвокатом; обсягу надання послуг; ціні позову або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
В силу ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) з урахуванням співмірності витрат, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.
Матеріалами справи підтверджується, що 06.12.2022 між адвокатом Алістратовою О.І. та ТОВ «Кристал Текс» було укладено угоду про надання правової допомоги від 06.12.2022 року, відповідно до умов якої є надання правової допомоги, здійснення захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів, представництво Клієнта у Третьому апеляційному адміністративному суді у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Текс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до попереднього розрахунку та рахунку на оплату, Адвокатом надана Клієнту така послуга як: надання правової допомоги щодо складання відзиву на апеляційну скаргу справі №160/8453/22, що перебуває в провадженні Третього апеляційного адміністративного суду (кількість годин, витрачених адвокатом на надання послуги - 1 година; вартість години наданої Адвокатом послуги - 1000 грн.; сума, що сплачена Клієнтом - 1000 грн.).
Водночас, згідно позиції Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціну позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Надаючи оцінку доказам, щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1000 грн., колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу міститься на 4 аркушах надрукованого тексту.
Оцінюючи зміст вказаного відзиву на апеляційну скаргу, незначну складність справи, співмірність витрат, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що розрахунок розміру винагороди в сумі 1000 грн. та кількість витраченого часу 1 години, не відповідають співмірності та значно завищені.
Так, на час розгляду справи обставини справи, правові підстави позову не змінювалися, текстова редакція такого відзиву по суті спору містить заперечення позивача щодо тверджень відповідачів проте складання зазначеного відзиву не можна оцінити в сумі 1000грн.
Аналіз вказаних обставин дає підстави для висновку, що зазначена вище послуга правової допомоги в розмірі 1000грн. не підлягає врахуванню для компенсації у повному обсязі. на думку колегії суддів апеляційної інстанції співмірний розмір витрат, який підлягає відшкодуванню позивачу за вказану послугу - 300 грн. (з кожного з відповідачів по 150 грн.)
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 року - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Текс" (код ЄДРПОУ 41557424) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 300 грн. (з кожного по 150 грн.)
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 19.01.2023 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова