про залишення позовної заяви без руху
14 лютого 2023 року справа № 580/1045/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/1045/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (вул. М.Залізняка 10, м. Черкаси, 18036, ЄДРПОУ 03195719)
про визнання протиправним та скасування індивідуального акта у частині, постановив ухвалу.
13.02.2023 вх. №5228/23 позивач ОСОБА_1 звернувся (11.02.2023 ідентифікатор 1930101750826) до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, просить:
- визнати протиправним та скасувати п.14 протокольного рішення відповідача від 20.01.2023 №2 у частині визнання посвідчення виданого ОСОБА_1 від 14.12.2007 серії НОМЕР_2 - потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 4 як таке, що видане необгрунтовано і належить вилученню.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Відповідно до частини 7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.
Відповідно до частини 2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Усупереч зазначеного позивач просить: витребувати матеріали справи щодо розгляду стосовно нього питання про анулювання посвідчення, проте обгрунтованого клопотання з доказами підтвердження про витребування у якого саме субєкта публічної адміністрації не визначає, тому суд за вказаних обставин дійшов висновку про відмову у витребуванні доказів.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Позивач формулює вимогу стосовно відповідача, проте виданого ним індивідуального акта не надає.
У додатках до позову надає протокол засідання Комісії Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи, проте Комісії не визначає відповідачем як суб'єкта спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 1 Положення про Комісію зі спірних питань, затвердженим наказом Міністерства від 17.05.2006 № 187 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 за № 626/12500 Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3, підпунктом 4.2 пункту 4, підпунктами 5.1, 5.3 та 5.4 пункту 5 Положення передбачено, що одним із завдань Комісії є перевірка правильності видачі посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Комісія зобов'язана під час визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС керуватися критеріями, визначеними Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 із змінами. Аналогічного змісту норми визначено і у Положенні про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України 26.12.2018 № 1945 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.01.2019 за № 52/33023.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
У справі № 580/4178/19 ЄДРСР 104791175 зазначено: розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 27.11.2009 №354 «Про комісію Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян» зі змінами, внесеними розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 04.02.2020 №72, утворена Комісія Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян та затверджено Положення про неї. Відповідно до п.4 Положення комісія приймає рішення щодо видачі (заміни, відмови у видачі) посвідчень відповідних категорій, згідно з Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, необхідності доопрацювання документів та надання додаткової інформації.
Згідно з п. 4 частини першої статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Позивач до позову не надає відповідних доказів, а надані фотокопії на 1 акруші 1-4 сторінок паспорта не підтверджують спірні обставини та місце реєстрації позивача.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.02.1991 №791а-XII (зі змінами та доповненнями) залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Позивач надає у додатку до позову фотокопію посвідчення, виданого Черкаською облдержадміністрацією, проте рішення «про анулювання» та клопотання про залучення третіх осіб не надає.
Згідно з частиною 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено саме обраним відповідачем; обрання способу захисту відповідно до ст.5 КАС України із визначенням належного відповідача/співвідповідача; обґрунтованого клопотання про залучення трктіх осіб; надання доказів на підтвердження обставин і копії сторінок паспорта щодо місць реєстрації.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА