Справа № 458/162/23
3/458/168/2023
14.02.2023 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець с.Стара Сіль Самбірського району Львівської області, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, приряджений до відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип B), солдат військової служби за призовом під час мобілізації (на особливий період), який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2023 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана справа № 458/162/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно вимог ст. 278 КУпАП справа про військове адміністративне правопорушення підвідомча Турківському районному суду Львівської області. Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-10 - 172-20 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 238913 від 13.02.2023 року, складеного начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону підполковником ОСОБА_1 вбачається, що о 23 год 55 хв 12.02.2023 року на території військового містечка відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) що знаходиться на території Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області старшим зміни прикордонних нарядів майором ОСОБА_3 було виявлено що солдат ОСОБА_2 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Під час перебування в КНП «Турківська ЦМЛ» військовослужбовець відмовився від проходження медичного освідування щодо стану алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП - відмова від проходження від медичного освідування на стан сп'яніння.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст. 172-20 КУпАП розглядається судом протягом доби.
В судове засідання, призначене 14.02.2023 року ОСОБА_2 не прибув, на адресу суду подав заяву про розгляд справи без його участі, вину визнає повністю.
З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п. 57) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п. 27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п. 34 постанови від 12.03.2019 року по справі № 910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи (ст. 247 КУпАП), оскільки складений протокол про військове адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, вчинення дій собою не в стані крайньої необхідності, на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Об'єктами правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП є суспільні відносини у сфері військових правопорушень.
З наявних документів вбачається, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, солдатом, і перебуває на військовій службі в Державній прикордонній службі України, а отже така особа є суб'єктом адміністративної відповідальності.
12.02.2023 року начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону підполковником ОСОБА_1 , а також матеріалами справи встановлено, що 12.02.2023 року о 23 год 55 хв на території військового містечка відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) що знаходиться на території Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області старшим зміни прикордонних нарядів майором ОСОБА_3 було виявлено що солдат ОСОБА_2 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
З метою виявлення стану алкогольного сп'яніння його направлено до КНП "Турківська ЦМЛ".
Для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння направлено до КНП "Турківська ЦМЛ", висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 49 від 13.02.2023 року о 01.13 год встановлено, що така особо відмовилася від проходження медичного освідування.
З приводу виявленого порушення було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 238913 від 13.02.2023 року, за появу та перебування військового містечка відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип B), що відноситься до території Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області з ознаками алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Складений з приводу виявленого адміністративного правопорушення протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 отримав, вину визнав, зауважень і доповнень до протоколу не має.
Відтак, вбачаючи в діях ОСОБА_2 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано виявлені факти.
Суд вважає, що виявлені факти відображають об'єкт суспільних відносин в сфері військової дисципліни, оскільки об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у перебуванні військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані і об'єктивна сторона такого діяння полягає виключно в активних діях по вживанню спиртних напоїв, а також поява військовослужбовця в нетверезому стані. Окрім цього, об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у розпиванні, появі військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані, у виконанні військовослужбовцями обов'язків військової служби в нетверезому стані.
Дії начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону в частині правомірності та підставності складання протоколу про військове адміністративне правопорушення порушник не оскаржував до вищого командування в передбаченому законом порядку. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_2 доказів оскарження дій начальника відділу прикордонної ОСОБА_2 зі складеними відносно нього протоколом про правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Провина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується наступними доказами.
Солдат ОСОБА_2 проходить військову службу у Державній прикордонній службі України та займає посаду солдата військової служби за призовом під час мобілізації (на особливий період),, приряджений до відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип B).
Будучи військовим, ОСОБА_4 відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби і перебуваючи на території військової частини був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, зразково виконувати свої службові обов'язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Зі сторони ОСОБА_2 було допущено вимог статуту - не зразково виконував свої службові обов'язки, своєю поведінкою не вжив заходів до недопущення негідного вчинку, не дотримався військового етикету, не поводився з гідністю й честю, не вжив усіх заходів по недопущенню до вживання під час проходження військової служби (крім медичного призначення) спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби, не вжив заходів до неухильного виконання вимог військових статутів, наказів командирів.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно вимог даного Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_2 , будучи військовим, зобов'язаний був виконувати покладені на нього обов'язки військової служби протягом всього робочого дня на території військової частини або в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною, і під час виконання державних обов'язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходить службу у зв'язку з мобілізацією в Державній прикордонній службі України, приряджений до відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип B) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », солдат військової служби за призовом під час мобілізації (на особливий період), який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності. Виконання обов'язків військової служби здійснюється в зоні Самбірського району Львівської області. У зв'язку з чим такий військовослужбовець підпадає під вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як такий, що зобов'язаний виконувати покладені обов'язки військової служби протягом всього робочого дня як на території військової частини, а так само в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною.
Факт невиконання вимог діючого законодавства в частині розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв; появі військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, який зобов'язаний виконувати покладені обов'язки військової служби протягом всього робочого дня як на території військової частини, а так само в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною, в умовах особливого періоду, підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 238913 від 13.02.2023 року, складеного начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону підполковником ОСОБА_1 вбачається, що о 23 год 55 хв 12.02.2023 року на території військового містечка відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) що знаходиться на території Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області старшим зміни прикордонних нарядів майором ОСОБА_3 було виявлено що солдат ОСОБА_2 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Під час перебування в КНП «Турківська ЦМЛ» військовослужбовець відмовився від проходження медичного освідування щодо стану алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП - відмова від проходження від медичного освідування на стан сп'яніння.
ОСОБА_2 був доставлений в КНП "Турківська ЦМЛ" для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно висновку КНП "Турківська ЦМЛ" №49 від 13.02.2023 року о 01.13 год щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння встановлено, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного освідування.
Протокол про адміністративне правопорушення, який складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувався. Протокол не містить жодних зауважень з боку особи, відносно якої такий документ складено.
Складеним протоколом відображена диспозиція в діях ОСОБА_2 ст. 172-20 КУпАП в частині появи і виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, який зобов'язаний виконувати покладені обов'язки військової служби протягом всього робочого дня як на території військової частини, а так само в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною, в умовах особливого періоду, а також у відмова військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 238913 від 13.02.2023 року як належний і допустимий доказ.
Провина підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від №49 від 13.02.2023 року о 01.13 год, з якого вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Провина підтверджується поясненням солдата ОСОБА_2 від 13.02.2023 року, яким підтверджено факт його відмови від проходження медичного освідування на стан сп'яніння.
Факт вчинення правопорушення ОСОБА_2 підтверджується поясненням старшим зміни прикордонних нарядів майором ОСОБА_3 .
Судом при розгляді даної справи також враховано вчинення ОСОБА_2 правопорушення в умовах особливого періоду, як особою, яка є військовослужбовцем, що відповідає диспозиції ст. 172-20 КУпАП внаслідок наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 1.03.2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.
Згідно постанови Верховного Суду України від 30.05.2018 (справа № 521/12726/16-ц), в Україні особливий період розпочався 18.03.2014 року і триває по теперішній час.
Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент ведення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях. Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами Президента України є складовою частиною особливого періоду.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.
Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає наступні склади адміністративного правопорушення: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів; 2) поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 3) виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 4) відмова військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
З аналізу приписів норм даної статті передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Таким чином, дії ОСОБА_2 , які полягають в тому, що він, будучи військовослужбовцем, зобов'язаний був виконувати покладені на нього обов'язки військової служби протягом всього робочого дня на території військової частини або в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною, і під час виконання державних обов'язків, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду, що є порушенням, та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Окрім цього, об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у відмові військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
В діях ОСОБА_2 відобразилася об'єктивна сторона такого виду правопорушення - відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Діями ОСОБА_2 проявилася суб'єктивна сторона - умисні дії у формі умислу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Також, вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відтак, з аналізу наведених вище норм законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, в сукупності доказів вбачається, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: відмова військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду, а тому така особа винна у вчиненні виявленого правопорушення, підлягає адміністративній відповідальності, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
За таких обставин, беручи до уваги те, що за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність військовослужбовців, військовозобов'язаних за вживання спиртних напоїв, перебування на території військової частини в нетверезому стані, вчинені в умовах особливого періоду, в умовах особливого періоду, тому всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і вважає, що в його діях є склад цього правопорушення.
У відповідності до ст.ст. 34,35 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного, обставини, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення ОСОБА_2 , його особу, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступеня його вини, який визнав себе винним, оскільки формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого правопорушення, що значно ускладнює його дослідження, не визнає свою вину для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Судом враховано також майновий стан, відсутність обставини, що пом'якшують відповідальність і відсутність обставини, що обтяжує відповідальність, відсутність підстав для застосування іншого адміністративного стягнення, ніж передбаченого санкцією ст. 172-20 КУпАП, майнової шкоди третім особам не заподіяно, а також те, що дії винної особи підривають авторитет військовослужбовця, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосовує до такої особи в дотримання вимог ст. 24 КУпАП один з видів адміністративного стягнення, оскільки згідно вимог ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та застосовує до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Стосовно відшкодування шкоди.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п. 1-4 ст. 213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки, на думку суду, така шкода не заподіяна по причині відсутності в матеріалах справи доказів заподіяння такої шкоди.
Стосовно вирішення питання про вилучені речі і документи.
Частиною 4 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Судом не вирішується питання вилучених документів, оскільки такі не вилучалися.
Стосовно стягнення судового збору.
Стосовно стягнення судового збору.
Згідно із ст. 40-1КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Згідно з п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022 року, який набирає чинності з 01.01.2023 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 року становить 2684 гривень.
У зв'язку з чим з 01.01.2023 року розмір судового збору за накладене адміністративне стягнення становить 536,80 грн (2684 х 0,2 = 536,80).
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Оскільки суд прийшов до висновку про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого 172-20 КУпАП із застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, то з такої особи підлягає стягненню судовий збір у сумі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 33,40-1,ч. 3 ст. 172-20, ст.ст. 221,280,283,284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні 12.02.2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК Львiв/Боринська тг/21081100, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Номер рахунку: UA108999980314060542000013917, Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Турківського районного суду Львівської області.
З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець с.Стара Сіль Самбірського району Львівської області, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок №UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 536,80 грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Р. І. Ференц