Справа № 462/6511/22
Іменем України
14 лютого 2023 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Палюх Н.М., з участю захисника Шуріної Н.Р., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 10.11.2022 о 19.00 год у м. Львові по вул. Ряшівській, 7 керував автомобілем «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
У суді ОСОБА_1 заперечив факт керування ним автомобілем 10.11.2022. Пояснив, що цього дня автомобілем «Ford Transit» керував його товариш ОСОБА_2 , а він був пасажиром та сидів на передньому сидіння справа, оскільки випив. Даний автомобіль належить його дівчині. Також зазначив, що ОСОБА_2 позбавлений права керування транспортними засобами, а тому намагався втекти від поліцейських.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шуріна Н.Р. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 заперечує факт керування автомобілем 10.11.2022 о 19.00 год у м. Львові по вул.Ряшівській, 7. Покликається на те, що складені протоколи не відповідають вимогам КУпАП, враховуючи відсутність доказів, які в контексті положень ст. 251 КУпАП, регламентують відомості, що можуть бути належними доказами в ході підтвердження тих чи інших обставин, у тому числі з огляду на порушення вимог ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим його вина грунтується на припущеннях. Зазначає, що протоколи складені не уповноваженою на те особою, без доказів наявності таких повноважень, не за місцем вчинення правопорушення, а тому наявні в адміністративній справі матеріали взяті невідомо звідки і невідомо на якій правовій підставі, окрім того, не встановлений власник транспортного засобу, не зазначені повні дані докумету, яким посвідчувалась особа, не має підписів свідків. Вказує, що докази на підтвердження того, що автомобіль дійсно був зупинений поліцейськими під час його руху і більше того, що саме ОСОБА_1 виконував функції водія даного автомобіля під час його зупинки - поліцейським забезпечені не були та до матеріалів справи не долучені. Оскільки відеозапис не містить відео, що підтверджує керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 та зупинення автомобіля поліцейськими, та є неповним, суперечливим, неодноразово обривається, вважає, що даний доказ не підтверджує винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому адіміністративного правопорушення. Інших доказів не надано, а тому просить закрити провадження у справі у з'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він із товаришем ОСОБА_1 10.11.2022 повертались до дому на автомобілі «Ford Transit». Він був за кермом даного автомобіля. При повороті на вул. Сигнівка він побачив патрульний автомобіль, який увімкнув проблискові маячки. Оскільки він був позбавлений права керування транспортними засобами, то злякався і почав втікати, так як знав, що за керування транспортним засобом особою, будучи позбавленою права керування транспортними засобами, передбачено високий штраф. Заїхваши у провулок, він покинув автомобіль, і пішов, а ОСОБА_1 залишився в автомобілі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що ввечері 10.11.2022 він із сином вийшов із будинку по вул. Сигнівка та побачив, як на великій швидкості мчить автомобіль «Ford Transit» білого кольору та зникає за поворотом, а за ним їде автомобіль патрульної поліції. Сівши у свій автомобіль, він об'їхав будинок з іншої сторони та побачив автомобіль «Ford Transit» та автомобіль поліцейських, які стояли не далеко один від одного. Біля автомобіля «Ford Transit» стояв ОСОБА_1 та поліцейські. Коли він зупинився біля них, то почув як ОСОБА_1 надає поліцейським суперечливі пояснення, вказуючи на те, що він не керував даним автомобілем, що машина його, потім не його, при цьому в нього були наявні ключі від автомобіля. Будь-яких інших осіб біля автомобіля «Ford Transit» він не бачив, а тому він зробив висновок, що саме ОСОБА_1 керував цим автомобілем.
Допитані в судовому засіданні інспектори УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що 10.11.2022 близько 19.00 год вони рухались службовим автомобілем по вул. Сигнівка у м. Львові в напрямку вул. Ряшівської. Доїхавши до перехрестя зазначених вулиць, вони побачили, як автомобіль «Ford Transit» за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , змінив напрямок руху, при цьому не вписався в поворот та виїхав на їхню смугу руху. Виявивши порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля «Ford Transit», вони включили проблискові маячки із звуковим сигналом, розвернули свій автомобіль і поїхали за останнім. Втративши даний автомобіль з поля зору на незначний проміжок часу, так як той повернув на вул.Величка, вони побачили його вже зупиненим, а водій ОСОБА_1 на відстані 10 метрів від цього автомобіля, при цьому більше нікого не було. Самого моменту зупинки транспортного засобу і виходу водія з автомобіля вони не бачили, однак ствердили, що у момент виїзду автомобіля «Ford Transit» на перехресті вулиць Сигнівка - Ряшівська на смугу руху, по якій рухався їхній службовий автомобіль, вони чітко бачили за кермом автомобіля «Ford Transit» саме ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 2.5 ПДРУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 свої вини, факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №088460 від 10 листопада 2022 року, оглянутим диском з відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції та автомобільного відеореєстратора, поясненнями свідка ОСОБА_3 та патрульних поліцейських, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявленя стану алкогольного сп'яніння, довідкою з інформаційного порталу Національної поліції України та витягом із бази даних, згідно з якими ОСОБА_1 21.12.2021 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення, довідкою з інформаційного порталу Національної поліції України, згідно з якою станом на 18.11.2022 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортні засоби на території України не зареєстровані.
Суд не бере до уваги покликання ОСОБА_1 та його захисника на те, що матеріали справи не містять доказів, які б указували на те, що саме ОСОБА_1 у час та місці, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, керував автомобілем «Ford Transit», оскільки такі покликанняспростовуються наданими в судовому засіданні показаннями свідка та поліцейських, за якими саме ОСОБА_1 10.11.2022 о 19.00 год у м. Львові по вул. Ряшівській, 7 керував автомобілем «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_1 ,а також відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції та автомобільного реєстратора, на яких зафіксовано спілкування працівників патрульної поліції з ОСОБА_1 стосовно керування ним автомобілем, а також суперечливі пояснення ОСОБА_1 з даного приводу.
Показання свідка ОСОБА_2 , який перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_1 , про те, що 10.11.2022 у м. Львові по вул.Ряшівській, 7 автомобілем «Ford Transit»керував він, а не ОСОБА_1 , суд оцінює критично, оскільки такі спростовуються поясненнями свідка та працівників патрульної поліції, а також іншими дослідженими судом доказами і вважає, що такі покази дані свідком з метою уникнення його товаришем ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 та його захисника Шуріної Н.Р. не ґрунтуються на матеріалах провадження, спростовуються наявними у справі належними та допустимими доказами, і не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до переконання, що вина правопорушника доведена, дії за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення кваліфіковані вірно та, враховуючи особу правопорушника, приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 прожиткових мінімуми працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 536,80 гривні судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: