Справа № 462/2719/22
(заочне)
13 лютого 2023 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Палюх Н.М.
при секретарі Демидюк О.В.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство Безпеки «Легіон-Київ» про встановлення факту перебування у трудових відносинах та стягнення заробітної плати,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в подальшому зменшивши позовні вимоги, в якому просить встановити факт його перебування у трудових відносинах з ТзОВ «Агенство Безпеки «Легіон-Київ» на посаді охоронника у період з 01.06.2021 по 30.03.2022 та стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.09.2021 по 30.03.2022 у розмірі 29400 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що він працював у ТзОВ «Стар Сек'юріті» на посаді охоронця. У його функціональні обов'язки входила цілодобова охорона території та приміщень Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», що розташоване у м.Львові по вул. Д.Апостола, 9А. 30.05.2021 термін дії договору про надання охоронних послуг закінчився та його було звільнено з роботи. Одночасно ДП «Укргеофізика» 01.06.2021 по результатах тендеру уклало договір про надання охоронних послуг з ТзОВ «Агенство Безпеки «Легіон-Київ». Директор товариства запропонував йому роботу охоронника, пообіцявши зарплату на руки 4200 грн. Він погодився та написав заяву про прийом на роботу та передав її директору ОСОБА_3 разом з копією паспорта і довідкою про відсутність судимостей. Разом з тим директор товариства пообіцяв внести відомості про роботу у трудову книжку після оформлення наказу відділом кадрів, який розташований у головному офісі у м. Києві. 01.06.2021 він приступив до роботи. Для виконання функціональних обов'язків начальник охорони товариства відправив йому через ескпрес-доставку «Нова Пошта» шеврон із назвою охоронної фірми - ТзОВ «Агенство Безпеки «Легіон-Київ» та спецзасоби - газовий балончик, ліхтарик та гумову палицю. Також йому було надано для ознайомлення посадову інструкцію охоронника. Відповідач виплатив йому обумовлену заробітну плату лише за три місяці - червень, липень та серпень. Кошти були зараховані на його картку в АТ КБ «Приватбанк» у листопаді та грудні 2021. Перекази були здійснені від приватних осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які працювали у відповідача на посаді бухгалтера та начальника охорони відповідно. В подальшому відповідач припинив виплати заробітної плати, мотивуючи це наявністю значної заборгованості за охоронні послуги з боку замовника. Директор товариства обіцяв повністю розрахуватися, як тільки надійдуть кошти за надані послуги. 21.03.2022 він повідомив начальника охорони товариства про намір звільнитися з 01.04.2022 та попросив підготовути йому розрахунок. Одночасно 21.03.2022 він написав на ім'я керівника ввіреного йому об'єкту листа про припинення охорони з 01.04.2022. У відповідь ОСОБА_6 зазначив, що у товариства відсутні перед ним будь-які зобов'язання, оскільки він не був офіційно працевлаштований. Таким чином, йому стало відомо про порушення його трудових прав, а саме неналежне оформлення прийому на роботу лише у березні 2022 року. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 22.07.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного законодавства.
15.09.2022 Залізничним районнми судом м. Львова винесено ухвалу про перехід у спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судовому засіданні дала пояснення аналогічно наведеними у позовній заяві, просила позов задовольнити. Позивач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить позов задовольнити та розглядати справу без його участі, що суд вважає за можливе.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі представника відповідача, який в судове засідання не з'явився, відзиву не подав, хоча належним чином повідомлявся про час і місце судових засідань повістками, котрі направлялися рекомендованими листами, проте наявних у справі доказів достатньо для ухвалення рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
У випадку порушення вказаних прав особа має право звернутися до суду за їх захистом.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України. При цьому, КЗпП України є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, що виникають у сфері трудового права, та визначає, зокрема, основні трудові права громадянина, до яких і належить право на звернення до суду про вирішення спору.
Згідно з приписами ст. 2 КЗпП України право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Згідно зі ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
При цьому, суд може визнати трудовий договір укладеним за відсутності наказу чи розпорядження, за умови дотримання інших умов, необхідних для його укладення, зокрема, виконання працівником обов'язку щодо надання паспорта або іншого документу, що посвідчує особу, трудової книжки, а у випадках, передбачених законодавством, - також документу про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інших документів, за наявності письмових чи інших доказів дотримання цих умов, окрім показань свідків.
Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.
Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 462/7621/15-ц, від 24 листопада 2021 року у справі №361/3422/19.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що вони разом з позивачем ОСОБА_2 з 01 червня 2021 року працювали охоронниками у ТОВ «АБ «Легіон-Київ». При влаштуванні на роботу вони написали на ім'я директора ОСОБА_3 заяву про прийом на роботу, надали копію свого паспорта та довідку про відсутність судимості. Їм було надано для ознайомлення посадову інструкцію, шеврони із назвою охоронної фірми та спецзасоби. Вказали, що здійснювали охорону ввіреного об'єкту ДП «Укргеофізика» згідно робочого графіку доба через три. У зв'язку із невиплатою заробітної плати у березні 2022 року вони вирішили звільнитися та лише тоді дізналися, що відповідач офіційно їх не працевлаштував.
У матеріалах справи міститься копія листа ДП «Укргеофізика» від 02 травня 2022 року №01/97, з якого вбачається, що у період з 01.06.2021 року по 21.03.2022 року позивач ОСОБА_2 , а також ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 здійснювали охорону території та об'єктів Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції (пост охорони 1), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки між ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика» (замовник) та ТОВ «Агенство Безпеки «Легіон-Київ» (виконавець) було укладено договір з охорони №01-06-21 від 01.06.2021.
На підставі вищевикладеного, оцінивши наявні у справі письмові докази, показання свідків, суд приходить до висновку про підтвердження того, що відповідач ТОВ «АБ «Легіон-Київ» допустив позивача ОСОБА_2 до фактичного виконання трудових обов'язків за відсутності оформленого у встановленому порядку наказу чи розпорядження, укладення трудового договору іншим чином, а також про підтвердження того факту, що позивач у період з 01 червня 2021 року по 30 березня 2022 року здійснював цілодобову охорону території та приміщень державного підприємства «Укргеофізика» на виконання укладеного договору про надання охоронних послуг.
З показань свідків також випливає, що позивач підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку відповідача, під підпис був ознайомлений з посадовою інструкцією охоронника та отримав її копію. Відповідач забезпечив позивача умовами праці, оскільки надав шеврон із назвою підприємства та спецзасоби, за три мсісяці виплатив заробітну плату.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Розмір невиплаченої позивачу ОСОБА_2 заробітної плати за 7 (сім) місяців становить: 4 200,00 грн. х 7 = 29 400,00 грн.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 є підставним та таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268. 274, 279-282 ЦПК України, на підставі ст. ст. 24, 94, 232, 233 КЗпП України, суд
Позов задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство Безпеки «Легіон-Київ» на посаді охоронника у період з 01 червня 2021 року по 30 березня 2022 року.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство Безпеки «Легіон-Київ» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з 01 вересня 2021 року по 30 березня 2022 року у розмірі 29 400 (двадцять дев'ять тисяч чотириста) грн без урахування податків та зборів.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство Безпеки «Легіон-Київ» судовий збір в доход держави в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство Безпеки «Легіон-Київ» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14.02.2023.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство Безпеки «Легіон - Київ», адреса місцезнаходження: 02230, м. Київ, вул. Гійома де Боплана,буд.2, код ЄДРПОУ 34604145
Суддя: