Справа № 442/1757/22
Провадження № 1-кп/442/64/2023
Іменем України
14 лютого 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі колегії суддів:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022141140000006 від 09.01.2022 відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
зі сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 ,
зі сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого закінчується 18.02.2023.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке підтримав представник потерпілих, з тих підстав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, на сьогоднішній день не змінились ризики, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, продовжити злочинну діяльність, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, зокрема, шляхом впливу на потерпілих, свідків, у зв'язку з чим виникає необхідність у продовженні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_9 подали клопотання про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт. Щодо задоволення клопотання прокурора заперечили, оскільки у ОСОБА_4 є постійне місце проживання, він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, являється єдиним годувальником для своєї сім"ї.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на час судового розгляду, суд виходить з того, що за містом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти, які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Також практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, під страхом вказаного покарання може переховуватись від суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слушними є доводи прокурора, про невстановлення та невідшукання знаряддя нанесення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, тому у ОСОБА_4 буде наявна можливість знищити, сховати або спотворити знаряддя вбивства, отже наявний ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Поряд з цим, судом встановлено, що в разі перебування ОСОБА_4 на волі, він зможе контактувати зі свідками сторони захисту та родичами загиблого, які є його сусідами, а відтак, зможе вплинути на їх свідчення в суді, а тому наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків. Вказані потреби виправдовують застосування до ОСОБА_4 єдиного правильного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як ступінь втручання у права та свободи особи.
Підставою продовження вказаного запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та наявність вищенаведених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому.
Вказані обставини свідчать про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки ризик втечі, може бути розцінений ними менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
Враховуючи вказані обставини, що оцінені, в тому числі, в сукупності з даними про особу обвинуваченого, а відтак, на думку суду, запобігти вказаним вище ризикам шляхом застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу є неможливим, а їх відвернення можливе лише за умов тримання обвинуваченого під вартою, без визначення розміру застави (у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК), оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні запобігти вищевказаним ризикам.
Що стосується доводів сторони захисту про наявність на утриманні ОСОБА_4 дружини та двох малолітніх дітей, а, отже, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий та має позитивну характеристику, суд вважає, що такі самі по собі не можуть слугувати підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не можуть гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та відсутність ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Керуючись статтями 199, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк дії ухвали визначити до 14 квітня 2023 року.
У відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019, ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою, - у той самий строк з моменту вручення йому ухвали
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Головуюча - суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3