пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
14 лютого 2023 року № 903/160/23
за заявою ОСОБА_1 , с. Охлопів, Волинська обл.
про банкрутство
Суддя Кравчук А. М.
встановив: 09.02.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Призначити керуючим реструктуризацією боргів просить арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича.
Заява обґрунтована не можливістю здійснити погашення боргів з кредиторами в загальній сумі 589 357 грн. 61 коп.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства (далі за текстом - Кодекс).
Відповідно до ч.1 ст.12 Кодексу про банкрутство, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідне положення зазначається також і в ст. 30 Кодексу про банкрутство, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу про банкрутство.
Статтею 30 Кодексу про банкрутство встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Законодавцем установлено спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Відтак держава виконує свій обов'язок щодо забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство, не встановлюючи для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас законодавцем передбачено авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цієї особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає положенням частин 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Слід зазначити, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржником не додано доказів, які підтверджують здійснення ним авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень (п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства).
Заявником долучено договір від 07.12.2022 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Згідно п.п. 1.1, 1.2 договір визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до КУзПБ та заяви на участь у справі. ОСОБА_2 зобов'язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, визначені Кодексом, а Новосад М.І. - оплачувати ці послуги та відшкодовувати витрати, пов'язані з веденням судової процедури у справі про банкрутство фізичної особи боржника ОСОБА_1 . Оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 20 130 грн. 00 коп. за весь строк виконання повноважень керуючого реструктуризацією, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією (п. 3.1). Сторона вносить оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 2 013 грн. 00 коп. щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність (п. 3.3).
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 долучено квитанції про авансування на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області винагороди керуючому реструктуризацією №15 від 11.11.2022 на суму 1 950 грн. 00 коп. № 20 від 09.12.2022 на суму 2 076 грн. 00 коп. №30 від 26.01.2023 на суму 2 013 грн. 00 коп.
Господарський суд зазначає, що боржник (фізична особа) не позбавлений можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справі про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).
Тобто допускається можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставиться така можливість у залежність від наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Враховуючи викладене, суд встановлює наявність у боржника майна, яке може бути реалізовано у справі, та за рахунок якого можливо (з відстроченням) оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три перших місяці.
Відтак, судом встановлено, що ОСОБА_1 не доведено спроможності мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору; у боржника відсутнє будь яке рухоме та нерухоме майно, яке могло б бути реалізоване у справі про неплатоспроможність, грошові кошти на рахунках, доходи, про що боржником особисто зазначено у заяві про відкриття провадження у справі та підтверджено відповідними довідками.
Наявність на розгляді суду заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 є додатковим непрямим доказом неможливості врегулювання боржником своїх фінансових боргових зобов'язань самостійно.
Відповідно до пункту 3.1 договору оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 20 130 грн. 00 коп. за весь строк виконання повноважень керуючого реструктуризацією, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією
Проте відповідно до частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 2 684 грн.
Отже, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 40 260 грн (2684,00грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на дату звернення із заявою х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 3 місяці виконання повноважень керуючого реструктуризацією).
Зазначений договір визначає умови оплати послуг керуючого реструктуризацією у сумі меншій, ніж визначено чинним законодавством.
Суду не надано доказів за рахунок чого буде погашатися винагорода керуючого реструктуризацією, на суму, яка підлягає авансуванню боржником.
Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника (ч. 1 ст. 115 КУзПБ).
Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам частини другої статті 116 КУзПБ, а ч. 3 ст.116 КУзПБ передбачено перелік додатків, які мають подаватися до неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ, визначено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частинами 1, 3, 4 та 7 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною 1 ст. 30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Абзацом 1 ч. 2 ст. 30 КУзПБ встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Як зазначалося вище, п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Суд наголошує, що законодавцем обрано спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому, Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Зазначене обґрунтовує виконання державою свого позитивного обов'язку забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство у спосіб не встановлення для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цій особі на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Аналогічних правових висновків дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20.
Крім того, суд бере до уваги правові висновки Верховного Суду щодо можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи.
У п. 37 постанови Верховного Суд від 19.11.2020 у справі № 910/726/20 касаційним судом надано такий висновок: "Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи".
Разом з тим, у п. 40 вказаної постанови Верховний Суд звертає увагу, що "Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди".
У п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути підданим обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з п. 30 постанови Верховний Суд від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20 касаційний суд зазначив: "Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому".
Аналогічні правові висновки висвітлені у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20, від 17.02.2021 №927/166/20.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати винагороди керуючому реструктуризацією.
Проаналізувавши вищезазначений договір у сукупності всіх наданих доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи, господарський суд дійшов висновку, що він не може бути прийнятий як альтернатива мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, оскільки не відповідає положенням Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд зауважує, що заявник не позбавлений права врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому шляхом укладення з арбітражним керуючим відповідної угоди, водночас надавши суду докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією, як це передбачено процесуальними правилами КУзПБ. Укладення договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладеного між керуючим реструктуризацією та боржником, може мати місце на будь-якій стадії процедури щодо неплатоспроможності, та навіть до подання заяви про відкриття провадження у справі. Однак такий договір не може бути належним і допустимим доказом авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, як то передбачено процесуальними правилами. А тому, укладення подібного правочину між боржником та арбітражним керуючим не позбавляє заявника обов'язку виконати вимоги процесуального закону.
Суд підкреслює, що в процедурі розгляду заяви про неплатоспроможність можливі випадки заміни арбітражного керуючого у конкретній справі. Зокрема положеннями ст. 28 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Також відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень може бути здійснено господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого; наявності конфлікту інтересів.
Положеннями ст. 26 КУзПБ визначено підстави для припинення діяльності арбітражного керуючого, зокрема такою підставою може бути неможливість виконувати повноваження за станом здоров'я.
Окрім цього, нормами ст. 29 КУзПБ передбачені випадки тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
А отже з наведених процедурних норм видно, що під час провадження у справі про неплатоспроможність можуть мати місце випадки заміни арбітражного керуючого у конкретній справі внаслідок відсторонення, припинення діяльності, тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Однак, за умови відсутності авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією, новий керуючий реструктуризацію буде позбавлений можливості отримати винагороду, право на яку передбачене п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ.
При цьому наявність угоди боржника з попереднім арбітражним керуючим в такому випадку не зможе замінити отримання визначеної та гарантованої винагороди в розмірі та порядку, передбачених КУзПБ, оскільки зобов'язання боржника будуть персоналізовані щодо конкретного арбітражного керуючого.
Судом також враховано, що домовленість про зменшення та розстрочку авансування винагороди арбітражного керуючого досягнута з ОСОБА_2 , який не призначений у справі керуючим реструктуризацією, судом не надана оцінка щодо відповідності його кандидатури для призначення у даній справі.
Заявник право на зменшення встановленої законом винагороди арбітражному керуючому не обґрунтувала.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Згідно приписів ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ч. 3 ст. 37, ст.ст. 113, 116 КУзПБ, ст.ст.174, 234 ГПК України, господарський суд-
ухвалив:
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявнику не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки заяви та подати суду:
- доказ авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 34 221 грн. 00 коп.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 14.02.2023.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя А. М. Кравчук